ЮРКЕ́ВИЧ Юрій Львович (24. 12. 1907, м. Женева, Швейцарія — 14. 05. 1990, Москва) — інженер-кон­структор. Син Лева та Марії, онук Йосипа Юркевичів. 1917 разом із матірʼю пере­їхав до Києва, на­вчався в трудовій школі. Закінчив Київський політехнічний ін­ститут (1929). За звинуваче­н­ням у контр­революційній діяльності був двічі заарештований. Спочатку в червні 1929, а в березні 1930 засуджений до 5 р. засла­н­ня в Казах­стан. Після заверше­н­ня терміну працював на заводі в Саратові (РФ). Від 1936 — у Москві, де 28 вересня 1940 знову був заарештований і засуджений до 8-ми р. виправно-трудових таборів: покара­н­ня від­бував у Вятлазі (с-ще Лісне Кировської обл.), де працював кон­структором у ремонтно-механічній майстерні, згодом пере­ведений на ст. Перм, потім в м. Кунгур. 1951 після закінче­н­ня терміну звільнений і засланий у Красноярський край (усі — РФ). Реабілітований 1955, пере­їхав до дружини в Москву, був інженером одного з КБ. У 1970–80-х рр. працював над спогадами, за­ймався технічними пере­кладами з 5-ти мов.