Травматології та ортопедії Національний інститут НАМНУ

ТРАВМАТОЛО́ГІЇ ТА ОРТОПЕ́ДІЇ Національний ін­ститут НАМНУ. Заснований 1919 у Києві під на­звою Будинок скалiченої дитини. Залежно від зав­дань та напрямів науково-практичної діяльності назва неодноразово змінювалася: від 1924 — Всеукраїнський дитячий ортопедичний ін­ститут, від 1931 — Український ін­ститут травматології та дитячої ортопедії, від 1934 — Український НДI ортопедії та травматології, від 1965 — Київський НДI ортопедії, від 1992 — Український НДІ травматології та ортопедії, від 2000 — Ін­ститут травматології та ортопедії НАМНУ. 2024 присвоєно статус національного. У структурі Ін­ституту — від­діли кістково-гнійної хірургії, травматології та ортопедії дорослих, захворювань су­глобів у дорослих, рекон­структивної ортопедії та травматології дитячого і юнацького віку, хірургії хребта зі спінальним (нейрохірургічним) центром, патології стопи та складного протезува­н­ня, спортивної та балетної травми, мікрохірургії та рекон­структивно-від­новної хірургії верх­ньої кінцівки, по­шкоджень опорно-рухового апарату та про­блем остеосинтезу, лабораторія біо­медичної інженерії, Науково-практичний центр тканин­ної та клітин­ної терапії. Функціонує поліклінічне від­діле­н­ня, яке щорічно надає допомогу понад 30-ти тис. пацієнтів. В Ін­ституті працюють 750 спів­робітників, з яких 103 науковці (1 академік та 1 член-кореспондент НАМНУ, 35 докторів та 51 кандидат наук, 17 професорів). Серед ві­домих учених — І. Фрумін, Г. Фруміна, І. Алексєєнко, О. Єлецький, Б. Бабич, З. Шнейдеров, М. Вороб­йов, Г. Ємець, В. Захаржевський, А. Озеров, Г. Лихвар, М. Панченко, Ф. Бог­данов, І. Талько, О. Бухтіаров, В. Стецула, В. Фіщенко, А. Крись-Пугач, А. Бруско, Є. Меженіна, І. Вернигора, В. Гонгальський, І. Шумада, Г. Гайко, О. Міхневич, С. Страфун та ін. За період функціонува­н­ня Ін­ститут отримав вагомі наукові здобутки в лікуван­ні вроджених та набутих деформацій кісток і су­глобів, кістково-су­глобового туберкульозу, травми та її наслідків, вогнепального, післятравматичного й гематоген­ного остеомієліту, дегенеративно-дистрофічних уражень су­глобів і хребта, ревматоїдного поліартриту, а також медичній реабілітації, пере­саджуван­ні кістково-хрящових транс­плантатів, репаративній регенерації кісткової тканини. Роз­роблено та впроваджено в клінічну практику засоби і технології стабільно-функціонального остеосинтезу, ендо­протезува­н­ня су­глобів, рекон­структивно-від­новних операцій при вроджених і набутих деформаціях опорно-рухового апарату, тканин­ної та клітин­ної терапії при роз­ладах репаративної регенерації, мікрохірургічні методи лікува­н­ня тяжких наслідків травм із дефектами нервів, мʼяких тканин і кісток, реабілітації хворих ортопедично-травматологічного профілю. Серед основних напрямів наукових досліджень на сучасному етапі — реабілітація хворих із бо­йовою полі­структурною травмою кінцівок; роз­робле­н­ня методів ран­ньої діагностики та лікува­н­ня дегенеративно-дистрофічних, запальних і диспластичних захворювань су­глобів у віковому аспекті, ендо­протезува­н­ня су­глобів; роз­робле­н­ня методів профілактики і лікува­н­ня гнійних уражень кісток і су­глобів (гематоген­них, після травм та бо­йових ушкоджень); об­ґрунтува­н­ня технології лікува­н­ня та реабілітації хворих з наслідками тяжких травм кінцівок і хребта; лікува­н­ня вроджених та набутих захворювань опорно-рухового апарату в дітей; ви­вче­н­ня медико-соціальних аспектів травм та захворювань опорно-рухового апарату в спортс­менів; роз­робле­н­ня методів діагностики, лікува­н­ня та реабілітації хворих з ураже­н­нями і захворюва­н­нями хребта; за­стосува­н­ня технологій регенеративної медицини у лікуван­ні пацієнтів із захворюва­н­нями, травмами, а також наслідками травм опорно-рухового апарату; впровадже­н­ня мікрохірургічних технологій у лікуван­ні післятравматичних дефектів тканин (мʼязів, шкіри, кісток та су­глобів); проєктува­н­ня та виготовле­н­ня індивідуальних макетів-прототипів методом 3D-друку для пере­допераційної під­готовки та індивідуальних навігаційних систем у над­складних пацієнтів. Від 2000 Ін­ститут видає «Вісник ортопедії, травматології та протезува­н­ня» (2023 пере­йменований у «Terraorthopaedica»). У різні роки Ін­ститут очолювали І. Фрумін, О. Затонська, Г. Скосогоренко, М. Вороб­йов, М. Дудко, І. Алексєєнко, К. Клімов, Н. Мусієнко, Є. Меженіна, І. Шумада, Г. Гайко, нині директор — Ю. Поляченко (від 2019).