Іллінецький район
Визначення і загальна характеристика
ІЛЛІНЕ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у східній частині Вінницької області. Межує з Монастирищен. р-ном Черкас. обл. Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Протягом 1931–34 кількість насел. р-ну скоротилася майже на 27 тис. осіб (більшість з них — люди працездат. віку). На т. зв. чорну дошку занесено села Копіївка, Криштопівка, Паріївка, Варварівка, Новий Дашів, Старий Дашів, Польове, Шабельня, Янишівка, Якубівка. У с. Купчинці 1932–33 померло 812, у с. Білки –750, у с. Жорнище — 660, у с. Кальник — 258, у с. Паріївка — 220, у с. Райки — 108 осіб. Від 23 липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 1962 ліквідовано, 1965 відновлено. Від 1980 — у сучас. межах. Площа 0,91 тис. км2. Насел. 42 519 осіб (2001, складає 94,3 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — Іллінці, смт Дашів та 52 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Сорока, Камʼяногірка, Криштопівка. Лежить у межах Придніпровської височини. Поверхня — підвищена пологохвиляста рівнина, розчленована балками і річк. долинами, на Пд. — піщані кучугури. Корисні копалини: граніти, піски, каолін, глини. Річки бас. Пд. Бугу (Соб та Гірський Тікич) та Дніпра (Роська). Створ. понад 100 ставків. Ґрунти переважно чорноземні опідзолені та типові, зустрічаються сірі та ясно-сірі лісові, темно-сірі опідзолені. Ліси та лісові насадження займають 14,3 тис. га (дуб, ясен, граб, ялина, береза, сосна). У р-ні — заг.-держ. значення ботан. Іллінецький заказник та Дашівський заказник. Пром. потенціал складають підприємства Іллінців, Дашева та с. Сороки (ТОВ «Сорочан. мірошник»). Спеціалізація с. господарства — рослинництво зерн. і тваринництво мʼясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 66,8 тис. га, з них орних земель — 57 тис. га, сіножатей — 1,8 тис. га, пасовищ — 6,1 тис. га, багаторіч. насаджень — 1,9 тис. га. С.-г. виробництвом займаються 24 ТОВи, 1 товариство з додатк. відповідальністю, 2 орендно-приват. підприємства, 2 вироб. кооперативи, 4 ВАТи, н.-д. підприємство Вінн. аграр. університету, 35 фермер. госп-в. Гол. культури: озима пшениця, ячмінь, горох, кукурудза, цукр. буряки. У І. р. — 39 заг.-осв. шкіл, аграр. коледж, 3 школи-садки, 23 дитсадки, ДЮСШ, Будинок дит. та юнац. творчості; 40 Будинків культури та клубів, 2 школи естет. виховання, 8 громад. музеїв, Іллінецький краєзнавчий музей; 3 лікарні, 3 мед. амбулаторії, 38 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить рай. г. «Трудова слава». Реліг. громади: 24 — УПЦ МП, 10 — УПЦ КП, 1 — РКЦ, 6 — євангелістів християн-баптистів, 6 — християн віри євангельської, 1 — адвентистів сьомого дня. На держ. обліку перебуває 161 памʼятка архітектури, 52 — історії, 6 — монум. мистецтва. Збереглася низка курганів різних періодів, зокрема й скіфських. Памʼятки архітектури: Микол. церква у с. Борисівка (1751), Михайлів. церква у смт Дашів (1764). Серед видат. уродженців — фахівець у галузі механіки детонац. процесів, академік РАН Б. Войцеховський (с. Сорока), фахівець у галузі тепломасообміну у дисперг. середовищах Г. Бабуха (с. Красненьке), географ С. Бортник (с. Варварівка), фахівець у галузі цукр. промисловості П. Загородній (с. Райки), історик Г. Казьмирчук (с. Кальник), агроном-плодоовочівник А. Красноштан, фахівець у галузі будівництва В. Лимаренко, конструктор С. Магдаченко (усі — смт Дашів); композитор, поет-перекладач П. Ніщинський (с. Неменка), польс. письменник Я. Івашкевич (погруддя), перекладач, літ. критик В. Гнатовський (обидва — с. Кальник), письменник, військ. та політ. діяч Й. Позичанюк (смт Дашів), письменники О. Гринник (с. Розсоховата), В. Кобець (с. Слободище), О. Лисенко (с. Хрінівка); майстер нар. кераміч. скульптури Олександр, його сини кераміст, художник декор.-ужитк. мистецтва, мистецтвознавець Петро та майстер худож. ткацтва, живописець і поет, засл. майстер нар. творчості України Степан Ганжі (с. Жорнище), живописці І. Балдуха (с. Слободище), А. Векслер (с. Китайгород); засл. арт. України — співак (баритон) М. Нагорний (с. Красненьке), трубач М. Стойло (с. Паріївка), актриса О. Швець (с. Копіївка); спортсмен (веслування на байдарках і каное) Н. Грицун (с. Якубівка); двічі Герой Радянського Союзу І. Бойко (с. Жорнище, погруддя), Герої Рад. Союзу В. Гелета (с. Чортория), О. Западинський (с. Кальник), І. Темченко (с. Яструбинці), Г. Шимко (с. Хрінівка).
В. М. Анікеєнко, Ю. І. Левченко, О. Г. Рудник