ЗО́ЛОЧІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у східній частині Львівської області. Межує на Сході зі Зборівським ра­йоном Тернопільської області. Утворився 1940. Жителі за­знали сталінських ре­пресій. Від червня 1941 до липня 1944 — під німецько-фашистською окупацією. До середини 1950-х років діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. Площа 1,1 км2. Населе­н­ня 61 832 особи (2001): українців — 96,7 %, росіян — 1,8 %, поляків — 1,1 %, білорусів — 0,1 %. У ра­йоні — міста Золочів і Глиняни, смт Поморяни та 107 сільських населених пунктів. У пів­ден­но-східній частині про­стягається окраїна Подільської височини. Західна та пів­нічна частини ра­йону низин­ні. На території З. р. бере початок р. Західний Буг. Протікає також Золота Липа (притока Дністра). Домінують чорноземи та дерново-підзолисті ґрунти. У селах Богутин, Вороняки, Гологори, Митулин, Словіта, Сновичі, Торгів, Тростянець, Червоне, смт Поморяни — поклади вапняків, у селах Вороняки, Єлиховичі, Нестюки, Торгів, смт Поморяни — будівельних пісків, у селах Митулин, Словіта — галечнику та гравію, у с. Плугів — мергелю, у селах Козаки, Лука, Тростянець — глини та су­глинків. Є торфʼяники низин­ного типу. Головною галуз­зю економіки ра­йону є с. сільське господарство, що спеціалізується на вирощуван­ні цукрових буряків і зернових культур. Роз­винена пере­робна промисловість. Діють 26 сільськогосподарських під­приємств та 63 фермерських господарства. Площа сільськогосподарських угідь 76,1 тис. га, з них орних земель — 46,7 тис. га, сінокосів — 14,5 тис. га, пасовищ — 11,6 тис. га. Лісовий фонд 24,5 тис. га. Основні промислові під­приємства роз­ташовані у Золочеві, селах Струтин (спиртовий завод, ТОВ «Карпатські мінеральні води»), Солова (завод з виготовле­н­ня цегли) та Ясенівці (ТОВ «Золочівагро»). У З. р. — 65 загальноосвітніх шкіл, економічний ліцей, коледж, вище професійне училище № 75 (с. Червоне), професійний ліцей (смт Поморяни), технікум Львівського аграрного університету (с. Новоселище), 8 до­шкільних установ, ДЮСШ, Центр дитячої та юнацької творчості; 9 сільських лікарських амбулаторій, 5 лікарень, 3 поліклініки, 64 фельдшерсько-акушерські пункти; 74 Народні доми, 73 бібліотеки, 2 музичні школи, Шашкевича Маркіяна музей-садиба (с. Під­лис­ся); від­діле­н­ня 8-ми банків. Виходить газета «Народне слово». Функціонують 19 народних колективів художньої самодіяльності, зокрема хорова капела «Опі­л­ля», капели бандуристок «Червона калина» та «Вишиваночка», гурт «Січ», вокально-інструментальний ансамбль «Зорепад», народно-вокальний ансамбль «Криниці», квартет «Пори року». Релігійні громади: 85 — УГКЦ, 44 — УАПЦ, 10 — УПЦ КП, 9 — РКЦ, 6 — християн віри євангельської, 1 — свідків Єгови. Памʼятки архітектури: замок-палац (16–17 ст.), церква та дзвіниця (1690), костел (1738) у смт Поморяни, костел у с. Білий Камінь (1500–1651), церква та дзвіниця у с. Красносільці (18 ст.), костел у с. Вижняни (1400–1651) та понад 20 церков 15–19 століть. Виявлено давньоруські городища у селах Гологори (ур­очище «Вали») та Сасів (ур­очище «Городисько»), багатошарові поселе­н­ня у селах Гологори (скіфського періоду, липицької і черняхівської культур, давньоруського часу; ур­очище «За лугом») та Почапи (висоцької культури, скіфського періоду, давньоруського часу), поселе­н­ня липицької культури у с. Ремезівці (ур­очище «Кути»), могильник висоцької культури у с. Гончарівка, поселе­н­ня липицької і зарубинецької культур, давньоруське городище у с. Вороняки, поселе­н­ня трипільської культури у м. Глиняни (ур­очище «Замістя»). У с. Під­лис­ся — погру­д­дя М. Шашкевича, памʼятний знак Руській Трійці, у с. Куровичі — памʼятник Т. Шевченку, у селах Пере­гноїв і Струтин — погру­д­дя Т. Шевченка, у селах Словіта та Почапи — памʼятник І. Франку. Золочівщина від­давна славилася гончарством, традиції чорної кераміки продовжують майстри у селах Гавареч­чина та Шпиколоси. Видатні уродженці: письмен­ник і пере­кладач 19 столі­т­тя М. Шашкевич (с. Під­лис­ся); матеріало­знавець, член-кореспондент НАНУ, дійсний член НТШ В. Похмурський (с. Бортків), фізики Я.-М. Бурак (с. Під­городне), А. Дружинін (с. Лісові), Р. Джала (с. Пере­гноїв), хіміки О. Бодак (смт Поморяни), Є.-І. Городецький (с. Якторів), Н. Міщук (с. Під­городне), біо­хімік З. Воробець (с. Нестюки), патолого­анатом Я. Боднар (с. Торгів), хірург Б. Кочоровський (с. Зашків), провізор Р.-І. Піняжко (м. Глиняни), економісти В. Вовк (с. Під­липці), Б. Яремчишин (с. Під­гайчики), фахівець у галузі машинобудува­н­ня Я.-Б. Грита (с. Плугів), право­знавець Ю. Заяць (с. Богутин), ветеринарний лікар О. Лемішко (с. Кривичі), агроном З. Сич (с. Монастирок), фахівець у галузі гі­дромеханіки С. Кріль (с. Куровичі); письмен­ники Л. Воловець (с. Велика Вільшаниця), Р. Дідула (с. Сновичі), В. Жуковецька (с. Велика Вільшаниця), О. Кіс (с. Ясенівці), Т. Курпіта (с. Ремезівці), В. Пачовський (с. Жуличі), поет-пісняр Т. Кукуруза (с. Верхобуж), видавець, літературо­знавець В. Левицький (с. Гончарівка); громадські і політичні діячі Р. Данилевич (с. Печенія), М. Дальний (с. Бортків), І. Ґуляй (с. Гологори), О. Дуб (с. Струтин), брати Василь та Петро Дідушки (с. Княже), І. Завада (с. Скварява), Ю. Заблоцький-Доброволя (м. Глиняни); художники З. Береза (с. Женів), Й. Дядюх (с. Побіч); спів­аки народний артист України О. Громиш (с. Лука) та заслужений артист України І. Мокрецька (с. Гончарівка), спів­ачка, бандуристка Л. Дедюх (с. Білий Камінь); військовий діяч В. Курманович (с. Велика Вільшаниця); тренер (кульова стрільба) Є. Без­палько (с. Під­городне). Із Золочівщиною повʼязані імена президента ЗУНР Є. Петрушевича, головнокомандувача УГА М. Тарнавського, діяча ОУН(б) Р. Кравчука.