Жовківський район

ЖО́ВКІВСЬКИЙ РАЙО́Н (до 1944 — Жолківський, 1951–91 — Нестеровський) — район, що знаходиться в північно-західній частині Львівської області. Межує на Пн. Зх. з Польщею. Виокремлений 1940 з Жолків. пов. (існував від 1880, мав 3 міських і 9 сільс. гмін, 68 сільс. громад, 288 насел. пунктів; утвор. також Великомостів. і Куликів. р-ни). Від 26 червня 1941 до 24 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Жит. зазнали сталін. репресій. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Площа 1,3 тис. км². Насел. 74 686 осіб (2001, складає 98,9 % до 1989): українців — 98,8 %, росіян — 0,1 %, поляків — 0,02 %. У р-ні — міста Жовква, Рава-Руська, Дубляни, смт Куликів, Магерів та 160 сільс. насел. пунктів. Р-н перетинає автомагістраль Львів–Варшава. На кордоні функціонують міжнар. автомоб. перехід Рава-Руська–Гребенне та 2 залізничні переходи. Працює Рава-Руська митниця. Залізничні ст.: Куликів, Жовква, Добросин, Рава-Руська. Лежить переважно в межах рівнини Малого Полісся, на крайньому Пд. Зх. — горбисте пасмо Розточчя. Поверхня — низовинна пологохвиляста моренно-зандр., алювіал. рівнина. Корисні копалини: буре та кам’яне вугілля, торф, вапняки, гончарна глина, пісок. Побл. Жовкви знайдено напірні сірководн. води з т-рою на поверхні 39 °С. Є джерела мінерал. вод. Річки бас. Зх. Бугу — Рата з притоками Мощанка, Свиня, Желдець, Біла; беруть початок притоки Полтви — Думниця і Яричівка. Заг. протяжність гідрогр. мережі р-ну 676,6 км. На Пн. переважають дерново-підзолисті та дернові опідзолені оглеєні, на Пд. і Зх. — ясно-сірі, сірі лісові та темно-сірі опідзолені, у долинах річок — лучні та торфоболотні ґрунти. Ліси займають 31 тис. га (23,4 % тер. р-ну). Осн. породи: сосна і дуб (60 %); бук, граб, береза, вільха, ясен. У Ж. р. — заг.-держ. значення гідрол. Потелицький заказник, місц. значення ентомол. заказник Загора, Завадів. заказник, Грядів. заказник, заповідні урочища Журі та Майдан, ботан. пам’ятка природи Нестерівська, регіон. ландшафт. парк «Равське Розточчя», пам’ятка садово-парк. мистецтва Надиц. парк. Госп. комплекс Ж. р. спеціалізується на виробництві хлібобулоч. і кондитер. виробів, тварин. масла, твердих сирів, спирту-ректифікату, меблів, взуття, полігр. продукції, нестандарт. металоустаткування, запчастин для автомобілів, дорож. техніки та устаткування, лісозаготівлі та переробленні деревини. Осн. пром. підприємства розташ. у містах Жовква, Рава-Руська, Дубляни, смт Куликів. У валовому виробництві частка продукції АПК складає бл. 45 %. С. госп-во представлене 33 с.-г. підприємствами та 119 фермер. господарствами. Пл. с.-г. угідь 85,0 тис. га, з них орних земель — 56,7 тис. га. Розвинуті м’ясо-молочне скотарство, зерн. госп-во. У р-ні — 78 заг.-осв. шкіл, Львівський аграрний університет (Дубляни), профес. ліцей і гімназія (Рава-Руська), 32 дитсадки; 70 Нар. домів (307 клуб. формувань та майстрів худож. творчості; 11 колективів худож. самодіяльності мають звання «народний»), 74 б-ки, 3 початк. спеціаліз. мист. навч. заклади (Жовква, Дубляни, Рава-Руська) та 3 філії (Куликів і Магерів); музеї історії Львів. аграр. університету, Жовків. друкарні о. Василіян, 1-ї світової війни (с. Гійче), літ. музеї А. Турчинської (Куликів), Л. Мартовича (с. Монастирок), М. Возняка (с. Волиця), музей С. Бандери (Дубляни), філії Львів. істор. музею (музей-садиба Є. Коновальця, с. 3ашків), Львів. галереї мистецтв (Жовква), краєзнавчі музеї в Дублянах, селах Забір’я, Любеля, Хитрейки; 4 лікарні, поліклініка, 8 лікув. амбулаторно-поліклініч. закладів, 59 фельдшер.-акушер. пунктів; відділ. 5-ти банків; 10 готелів, 4 бази відпочинку та дит.-молодіж. комплекс (с. 3іболки). Є 8 стадіонів, 68 спорт. майданчиків, 60 футбол. полів, 6 тирів, 30 спортзалів, діють 2 ДЮСШ, теніс., шахово-шашк., велосипед. та 17 футбол. клубів. Виходять газети «Відродження», «Жовківчанка», «Жовківський вісник», «Ідеальне місто». Реліг. громади: 79 — УГКЦ, 17 — УПЦ КП, 11 — УАПЦ, 7 — РКЦ, 6 — У ПЦ МП. У р-ні під охороною держави перебуває 101 археол., 208 архіт. та 104 історії та культури пам’яток держ. і місц. значення. Серед пам’яток заг.-європ. значення — замок (1594), ренесанс. парафіял. костел св. Лаврентія (1606), барок. ансамбль домінікан. костелу та монастиря (1653), ренесансна синагога (1692–1700), дерев’яні церкви Різдва Пресвятої Богородиці (1705) та Пресвятої Трійці (1720), ренесанс. ансамбль житл. забудови ринк. площі (17 ст.) у Жовкві (див. також Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовква), найдавніша на Галичині дерев’яна церква Св. Духа у с. Потелич (1502), дерев’яна церква св. Параскеви (1723), ансамбль монастиря (17–18 ст.) у Крехові. Встановлено пам’ятники та пам’ятні знаки Т. Шевченку (Жовква, Рава-Руська, Куликів, села В’язова, Кунин, Любеля, Мацошин, Сопошин, Мокротин, Зіболки), Б. Хмельницькому (Рава-Руська, с. Кунин), І. Франку (с. Кунин), Лесі Українці (с. Нова Кам’янка), Є. Коновальцю (Жовква, с. Зашків). У с. Гійче — мемор. комплекс австр. воїнам, які загинули в роки 1-ї світової війни, у с. Потелич — меморіал на місці поховання нім. воїнів, які полягли під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — брати, громад. і наук. діячі 16 ст. Л. і С. Зизанії, освіт. діяч, філософ, письменник 17 ст. К. Сакович (усі — с. Потелич), діяч нац.-визв. руху, фундатор ОУН Є. Коновалець (с. Зашків), літературознавець, мовознавець, дійс. чл. НТШ, академік АН УРСР М. Возняк (с. Волиця), громад. діяч, д-р медицини С. Дрималик (с. Туринка), актор, нар. арт. УРСР Б. Ступка (Куликів), брати письменник, засл. діяч мистецтв України Олесь та кінорежисер, нар. арт. України Ярослав Лупії (с. Нова Кам’янка), актор, режисер-постановник, сценарист, нар. арт. України В. Вовкун (с. Мацошин), письменниця А. Турчинська (Куликів). У с. Монастирок — могила письменника Леся Мартовича, який мешкав у сусід. с. Зубейки. З Жовківщиною пов’язане життя Б. Хмельницького, чільного діяча укр. націоналіст. руху С. Бандери, вірм. історика 19 ст., монаха домінікан. ордену С. Баронча, історика, академік АН УРСР І. Крип’якевича, художників 17–18 ст. І. Кондзилевича, І. Рутковича, І. Пляховича, Д. Раєвича, В. Петрановича та ін.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю