Донецький науковий центр ДНЦ) НАНУ та Міністерства освіти і науки України

Визначення і загальна характеристика

ДОНЕ́ЦЬКИЙ НАУКО́ВИЙ ЦЕНТР (ДНЦ) НАНУ та Міністерства освіти і науки України — орган між­ві­домчої ко­ординації науково-технічного роз­витку Донбасу. Засн. 1965 у структурі АН УРСР з ініціативи її Президента Б. Патона і місц. органів влади на чолі з В. Дегтярьовим для забезпече­н­ня роз­витку фундам. дослідж. у регіоні, зміцне­н­ня звʼязків науки з виробництвом, концентрації зусиль наук. установ і ВНЗів, незалежно від їх відом. під­порядкованості, на виріше­н­ня найважливіших для економіки Донбасу наук.-тех. про­блем. Став першим в Україні органом між­ві­дом. ко­ординації НТП на регіон. рівні. У перший рік діяльності до складу ДНЦ уві­йшли Донец. фіз.-тех. ін­ститут, обчислюв. центр, ботан. сад, а також Особл. КБ із автоматизації процесів фіз. вимірювань і Донец. від­діл. екон.-пром. дослідж. Ін­ституту економіки АН УРСР. Тоді ж створ. Донец. університет, який разом із академ. установами ДНЦ склав єдиний наук.-освітян. комплекс Пд.-Сх. України. 1990 отримав статус юрид. особи, від 1994 — по­двійне під­порядкува­н­ня (поточне кер-во, кадрове і фінанс. забезпече­н­ня здійснює НАНУ).

Нині сфера діяльності ДНЦ охоплює Донец. і Луган. обл. До його складу входять 15 установ НАНУ, 140 галуз. н.-д., проект­но-кон­структор. і технол. організацій, 34 ВНЗи 3–4-х рівнів акредитації (з них 6 мають статус нац.). У наук. під­роз­ділах Центру зайнято понад 19 тис. спів­роб., серед яких понад 700 д-рів і 4500 канд. н. Наук. діяльність у регіоні очолюють 14 академік і чл.-кор. НАНУ. В академ. установах ДНЦ сформувались і діють наук. школи, засн. яких були академік і чл.-кор. НАНУ: математики — І. Данилюк, Я. Лопатинський, І. Скрипник, Г. Суворов, Й. Гіхман; механіки — О. Космодаміанський, П. Харламов, І. Повх; матеріало­знавець — В. Архаров; фізики — О. Галкін, В. Барʼяхтар, К. Толпиго, Б. Береснєв, Е. Завадський; хіміки — Л. Литвиненко, Р. Кучер, С. Баранов; біо­логи — Є. Кондратюк, Ф. Щепотьєв, В. Тарабрін; економісти — О. Алимов, М. Чумаченко, А. Савченко, К. Татомир та ін. У наук. установах і ВНЗах ДНЦ працюють вчені, які зробили знач. особистий внесок не лише у становле­н­ня наук. центру, а й у роз­виток усієї вітчизн. науки: академік НАНУ О. Амоша, В. Мамутов, А. Попов, В. Шевченко, академік АМНУ Г. Бондар і В. Казаков, чл.-кор. НАНУ М. Іванов, В. Климов, О. Ковальов, І. Комісаров, В. Пілюшенко, Є. Рудаков, Л. Цимбал, чл.-кор. АПНУ С. Поважний і Г. Шевченко, проф. А. Алексєєв, В. Варюхін, О. Голубенко, В. Гутлянський, О. Глухов, О. Мінаєв та ін. Вищим кер. органом ДНЦ є Рада, до складу якої входять дійс. чл. і чл.-кор. НАНУ та ін. держ. галуз. АН, що працюють у регіоні, дир. академ. і галуз. н.-д. установ, ректори ВНЗів та ін. пред­ставники наук.-тех. громадськості Донбасу. Її очолює голова Центру із числа чл. Президії НАНУ. Кер-во роботою ДНЦ у період між засі­да­н­нями Ради здійснює бюро у складі 17-ти провід. вчених, поточне керівництво — за­ступник голови — директор ДНЦ. Пріо- ритет. напрями діяльності: структурна пере­будова паливно-енергет., металург., хім. і маш.-буд. комплексів Донец. регіону; екол. і технол. без­пека вуглевидобутку; захист і реабілітація імун. системи насел. Донбасу; охорона й ефективне викори­ста­н­ня вторин. ресурсів; кадрове та методол. забезпече­н­ня роз­витку ін­новац. діяльності. Для викона­н­ня своїх гол. зав­дань ДНЦ здійснює незалежну оцінку стану та пер­спектив роз­витку економіки у регіоні; готує пропозиції щодо вдосконале­н­ня структури госп. комплексу Донбасу; здійснює від­бір про­блем для про­грам. виріше­н­ня; роз­робляє проекти регіон. наук.-тех. про­грам і організовує їх викона­н­ня; організовує, координує та проводить комплексні наук. дослідж. і н.-д. роботи з про­блем, що мають важливе значе­н­ня для соц.-екон. і культур. роз­витку регіону; здійснює екол. аудит; роз­робляє про­грами, проекти і тех. ріше­н­ня, спрямовані на екол. без­пеку, рац. викори­ста­н­ня природ. ресурсів та охорону довкі­л­ля; аналізує стан науки у регіоні й за результатами цього аналізу здійснює заходи, спрямовані на збереже­н­ня та подальший роз­виток наук. потенціалу; об­ґрунтовує проекти та бізнес-плани залуче­н­ня держ., приват. й іноз. інвестицій для забезпече­н­ня ін­новац. діяльності у регіоні; здійснює пропаганду і рекламу результатів наук. дослідж., нових про­гресив. форм наук.-тех. діяльності, обмін позитив. досві­дом; організовує з цією метою конф., наради, семінари, ви­ставки, конкурси тощо. Вчені ДНЦ узяли без­посередню участь у роз­роблен­ні Про­грами наук.-тех. роз­витку Донец. обл. на період до 2020 р., у якій ви­значені пріоритети роз­витку осн. галузей промисловості Донец. краю, окреслені актуал. зав­да­н­ня фундам. і приклад. науки. Установи Центру беруть участь у роботі між­нар. організацій — ЮНЕСКО, МАГАТЕ, Між­нар. ради наук. союзів та ін. Вчені виконують дослідж. і прикладні роз­робки на замовле­н­ня іноз. наук. організацій і фірм, здійснюють продаж ліцензій власної наукомісткої продукції. Серед партнерів ДНЦ — наук. установи і пром. фірми Угорщини, Німеч­чини, Китаю, Польщі, РФ, Чехії та ін. країн Європи й Азії. ДНЦ спів­працює із Сибір. від­діл. РАН, Пн.-Кавказ. наук. центром ВШ РФ, Зх. наук. центром НАНУ та Міністерства освіти і науки України. Для ширшого впровадже­н­ня роз­робок вчених установ ДНЦ укладено Договори про спіл. діяльність із Донец. і Луган. облдерж­адміністраціями, виконкомом Маріуп. міськради, низкою пром. під­приємств регіону. Наук. досягне­н­ня донец. вчених від­значені багатьма нагородами, зокрема понад 200 з них стали лауреатами Держ. премії України у галузі н. і т. й імен. премій НАНУ.

О. Ф. Коновалов

Завантажити статтю