Донецький науковий центр ДНЦ) НАНУ та Міністерства освіти і науки України

ДОНЕ́ЦЬКИЙ НАУКО́ВИЙ ЦЕНТР (ДНЦ) НАНУ та Міністерства освіти і науки України  — орган міжвідомчої координації науково-технічного розвитку Донбасу. Засн. 1965 у структурі АН УРСР з ініціативи її Президента Б. Патона і місц. органів влади на чолі з В. Дегтярьовим для забезпечення розвитку фундам. дослідж. у регіоні, зміцнення зв’язків науки з виробництвом, концентрації зусиль наук. установ і ВНЗів, незалежно від їх відом. підпорядкованості, на вирішення найважливіших для економіки Донбасу наук.-тех. проблем. Став першим в Україні органом міжвідом. координації НТП на регіон. рівні. У перший рік діяльності до складу ДНЦ увійшли Донец. фіз.-тех. інститут, обчислюв. центр, ботан. сад, а також Особл. КБ із автоматизації процесів фіз. вимірювань і Донец. відділ. екон.-пром. дослідж. Інституту економіки АН УРСР. Тоді ж створ. Донец. університет, який разом із академ. установами ДНЦ склав єдиний наук.-освітян. комплекс Пд.-Сх. України. 1990 отримав статус юрид. особи, від 1994 — подвійне підпорядкування (поточне кер-во, кадрове і фінанс. забезпечення здійснює НАНУ).

Нині сфера діяльності ДНЦ охоплює Донец. і Луган. обл. До його складу входять 15 установ НАНУ, 140 галуз. н.-д., проектно-конструктор. і технол. організацій, 34 ВНЗи 3–4-х рівнів акредитації (з них 6 мають статус нац.). У наук. підрозділах Центру зайнято понад 19 тис. співроб., серед яких понад 700 д-рів і 4500 канд. н. Наук. діяльність у регіоні очолюють 14 академік і чл.-кор. НАНУ. В академ. установах ДНЦ сформувались і діють наук. школи, засн. яких були академік і чл.-кор. НАНУ: математики — І. Данилюк, Я. Лопатинський, І. Скрипник, Г. Суворов, Й. Гіхман; механіки — О. Космодаміанський, П. Харламов, І. Повх; матеріалознавець — В. Архаров; фізики — О. Галкін, В. Бар’яхтар, К. Толпиго, Б. Береснєв, Е. Завадський; хіміки — Л. Литвиненко, Р. Кучер, С. Баранов; біологи — Є. Кондратюк, Ф. Щепотьєв, В. Тарабрін; економісти — О. Алимов, М. Чумаченко, А. Савченко, К. Татомир та ін. У наук. установах і ВНЗах ДНЦ працюють вчені, які зробили знач. особистий внесок не лише у становлення наук. центру, а й у розвиток усієї вітчизн. науки: академік НАНУ О. Амоша, В. Мамутов, А. Попов, В. Шевченко, академік АМНУ Г. Бондар і В. Казаков, чл.-кор. НАНУ М. Іванов, В. Климов, О. Ковальов, І. Комісаров, В. Пілюшенко, Є. Рудаков, Л. Цимбал, чл.-кор. АПНУ С. Поважний і Г. Шевченко, проф. А. Алексєєв, В. Варюхін, О. Голубенко, В. Гутлянський, О. Глухов, О. Мінаєв та ін. Вищим кер. органом ДНЦ є Рада, до складу якої входять дійс. чл. і чл.-кор. НАНУ та ін. держ. галуз. АН, що працюють у регіоні, дир. академ. і галуз. н.-д. установ, ректори ВНЗів та ін. представники наук.-тех. громадськості Донбасу. Її очолює голова Центру із числа чл. Президії НАНУ. Кер-во роботою ДНЦ у період між засіданнями Ради здійснює бюро у складі 17-ти провід. вчених, поточне керівництво — заступник голови — директор ДНЦ. Пріо- ритет. напрями діяльності: структурна перебудова паливно-енергет., металург., хім. і маш.-буд. комплексів Донец. регіону; екол. і технол. безпека вуглевидобутку; захист і реабілітація імун. системи насел. Донбасу; охорона й ефективне використання вторин. ресурсів; кадрове та методол. забезпечення розвитку інновац. діяльності. Для виконання своїх гол. завдань ДНЦ здійснює незалежну оцінку стану та перспектив розвитку економіки у регіоні; готує пропозиції щодо вдосконалення структури госп. комплексу Донбасу; здійснює відбір проблем для програм. вирішення; розробляє проекти регіон. наук.-тех. програм і організовує їх виконання; організовує, координує та проводить комплексні наук. дослідж. і н.-д. роботи з проблем, що мають важливе значення для соц.-екон. і культур. розвитку регіону; здійснює екол. аудит; розробляє програми, проекти і тех. рішення, спрямовані на екол. безпеку, рац. використання природ. ресурсів та охорону довкілля; аналізує стан науки у регіоні й за результатами цього аналізу здійснює заходи, спрямовані на збереження та подальший розвиток наук. потенціалу; обґрунтовує проекти та бізнес-плани залучення держ., приват. й іноз. інвестицій для забезпечення інновац. діяльності у регіоні; здійснює пропаганду і рекламу результатів наук. дослідж., нових прогресив. форм наук.-тех. діяльності, обмін позитив. досвідом; організовує з цією метою конф., наради, семінари, виставки, конкурси тощо. Вчені ДНЦ узяли безпосередню участь у розробленні Програми наук.-тех. розвитку Донец. обл. на період до 2020 р., у якій визначені пріоритети розвитку осн. галузей промисловості Донец. краю, окреслені актуал. завдання фундам. і приклад. науки. Установи Центру беруть участь у роботі міжнар. організацій — ЮНЕСКО, МАГАТЕ, Міжнар. ради наук. союзів та ін. Вчені виконують дослідж. і прикладні розробки на замовлення іноз. наук. організацій і фірм, здійснюють продаж ліцензій власної наукомісткої продукції. Серед партнерів ДНЦ — наук. установи і пром. фірми Угорщини, Німеччини, Китаю, Польщі, РФ, Чехії та ін. країн Європи й Азії. ДНЦ співпрацює із Сибір. відділ. РАН, Пн.-Кавказ. наук. центром ВШ РФ, Зх. наук. центром НАНУ та Міністерства освіти і науки України. Для ширшого впровадження розробок вчених установ ДНЦ укладено Договори про спіл. діяльність із Донец. і Луган. облдержадміністраціями, виконкомом Маріуп. міськради, низкою пром. підприємств регіону. Наук. досягнення донец. вчених відзначені багатьма нагородами, зокрема понад 200 з них стали лауреатами Держ. премії України у галузі н. і т. й імен. премій НАНУ.

Завантажити статтю