ГЛО́БИНСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-західній частині Полтавської області. Утвор. 1923. У 1923–30 тер. р-ну входила до складу Кременчуц. округу, 1932– 37 — до Харків. обл., від 1937 — у складі Полтав. обл. Під час нім.-фашист. окупації (вересень 1941 — вересень 1943) страчено 2,5 тис. осіб, вивезено на примусові роботи до Німеч­чини 5 тис. осіб. Площа 2,5 тис. км2. Насел. 58 726 осіб (2001, складає 88,2 % до 1989): українців — 95 %, росіян — 3,6 %. У складі р-ну — м. Глобине, смт Градизьк та 93 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Глобине, Рублівка. Тер. Г. р. пере­сікають автотраса Дні­пропетровськ–Київ та залізниця Кременчук–Ромо­дан. Довжина автомоб. доріг складає 445,9 км, з них держ. значе­н­ня — 86,7 км, обл. — 48 км. Знаходиться на Придні­пров. низовині. Поверх­ня — низовин­на, пологохвиляста рівнина. Корисні копалини: пісок, глина, мергель. Річки бас. Дні­пра: Псел, Хорол, Кагамлик. На Зх. тер. р-ну омиває Кременчуцьке водо­сховище. Створ. 480 ставків. Ґрунти пере­важно чорноземні. У Г. р. — Устимівський дендрологічний парк, місц. значе­н­ня Манжелів. ботан. заказник та памʼятка природи — г. Пивиха. Гол. під­приємства роз­таш. у райцентрі та смт Градизьк. У с. госп-ві пере­важає вирощува­н­ня зернових (озима пшениця, кукурудза), цукр. буряків, соняшнику та виробництво молока, мʼяса, яєць. Пл. с.-г. угідь 143,7 тис. га, з них орних земель — 125,2 тис. га, пасовищ та сіножатей — 6,4 тис. га, ліс. насаджень — 210 га. Працює 63 с.-г. під­приємства та 168 фермер. госп-в. У Г. р. — 41 дитсадок, 51 заг.-осв. школа, Глобин. філія Кременчуц. ПТУ; 6 лікарень, 8 лікар. амбулаторій, 52 фельдшер.-акушер. пункти, 16 аптек, 52 аптеч. пункти; 32 Будинки культури і клуби, музей, 51 б-ка, школа мистецтв, 3 муз. школи; ДЮСШ, 3 спорт. клуби; готель; від­діл. 5-ти банків; 33 парки, 4 зони від­починку. Виходить г. «Зоря Придні­провʼя». Реліг. громади: 22 — УПЦ МП, 3 — УПЦ КП, 5 — євангел. християн-баптистів, 4 — християн віри євангельської, 2 — адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. Є орнітол. (Святилівський) та ландшафт. (Сулинський) заказники (обидва — заг.-держ. значе­н­ня). На тер. Г. р. — 414 памʼяток археології, що включають 354 кургани, а також памʼятки доби неоліту, бронзи, черняхів., ран­ньословʼян. та часів Київ. Русі культур. У с. Обознівка побуд. Богоявленська церква (19 ст.). Уродженці Г. р.: академік НАНУ Ю. Кондуфор (с. Зубані), д-р с.-г. н. П. Сокол (с. Федорівка), д-ри тех. н. М. Бакка (с. Обознівка) та І. Бойко (с. Пузикове), д-р екон. н. Ю. Гончаров (с. Турбаї); поет, журналіст В. Біленко (с. Заможне), прозаїк, літературо­знавець Д. Косарик-Коваленко (с. Федорівка), прозаїк Ф. Роговий (с. Пугачівка, нині затоплене водами Кахов. водо­сховища); композитор, громад. діяч М. Лисенко (с. Гриньки), нар. арт. УРСР Р. Кириченко (с. Корещина), засл. арт. УРСР В. Максименко (с. Погреби), брати, нар. артисти СРСР Георгій та Платон Майбороди (с. Пелехівщина), нар. арт. УРСР Р. Майборода (син Георгія, с. Кирияківка); д-р мистецтво­знавства Ю. Турченко (с. Жуки), живописець, графік І. Василенко (с. Кагамлик), скульптор О. Гуненко (с. Романівка), художник декор. мистецтва М. Крицький (с. Опришки); політ. діяч, журналіст І. Бокий (с. Пронозівка), дипломат П. Удовиченко (с. Броварки), промисловець, інженер-енергетик А. Бугаєць (с. Битакове Озеро); Герої Рад. Союзу Ф. Дяченко (с. Великі Кринки), В. Коваленко (с. Демченкове), В. Федоренко (с. Зубані) та ін. На тер. р-ну встановлено памʼятник М. Лисенку, 12 мемор. комплексів, 59 памʼятників, 29 памʼят. стел, 21 обеліск на одиноч. та без­імен­них могилах воїнів, які загинули під час 2-ї світової війни.