Розмір шрифту

A

Колаж

КОЛА́Ж (від франц. collage — наклеюван­ня) — технічний при­йом в образотворчому мистецтві, що полягає у наклеюван­ні на будь-яку основу від­мін­ного від неї матеріалу у ви­гляді абстракт­ної, асоціативної або сюжетної композицій; твори, виконані у такий спосіб. К. використовують для досягне­н­ня ефекту несподіваності, парадоксальності, змістової та емоц. багато­значності, образ. гостроти. К. варто від­різняти від аплікації та інкрустації, де фігуративні чи ор­­нам. зображе­н­ня, зроблені з від­­­мін­них від основи матеріалів, складають із ретельно пі­ді­браних за формою, кольором і фак­турою елементів для створе­н­ня ціліс. картини. К. ві­домий із дав­­нини, але як ви­значений худож. при­йом і окремий вид мистецтва набув пошире­н­ня у 20 ст.; вплинув на всі візуал. мистецтва, літературу, художню сві­домість загалом, породивши і від­­ображаючи своє­­рідне новітнє колажне мисле­н­ня, що прослідковується в широкому діапазоні худож. течій, напрямів. Як по­єд­на­н­ня різностильових обʼєктів чи тем К. використовують для посиле­н­ня естет. ефекту у творах літ-ри, театру, кіно, музики. К. не тільки заперечує пряме від­ображе­н­ня реальності як основи мистецтва, а й створює особливі при­йоми гри з різними мовами культури, акцентує на багато­складовості худож. простору, в якому спів­­існують зображе­н­ня різного сти­лю, текст і зображе­н­ня, фото й малюнок, тиражне та унікальне, різні фактури й матеріали. У К. від­ображено нові риси баче­н­ня світу і реальності: фрагментарність, від­сутність чіткої системи координат, роз­мива­н­ня кордонів між реальністю та ілюзією. При­йоми К. зу­стрічаються в 19 ст. у «домаш. альбомах», автор. книгах К. Морґінштерна (1905), окремих творах М. Врубеля та ін. Першими в мистецтві про­грамно викори­стали К. 1912 кубісти Ж. Брак і П. Пікас­со. К. став елементом худож. мови більшості модерніст. та авангард. напрямів мистецтва 20 ст. (дадаїзму, концептуалізму, поп-арту, сюрреалізму, футуризму та ін.), набуваючи нового змісту й худож. особливостей у кожному з них. Напр., папер. К. використовували в екс­перим. абстракт. композиціях (Соня Де­­лоне-Терк, Г. Арп, Дж. Балла, А. Матісс та ін.). З ін. боку, починаючи від дадаїзму, К. залучає найрізноманітніші «немист.» предмети та матеріали — фрагменти паперу, дерева, газетні текс­ти, мотузки, скло, залізо, вугі­л­ля, гіпс та ін., роз­ширюючи худож. про­стір та урізноманітнюючи формал.-пластичні засади візуальності. Дада­їсти започаткували фотоколаж — вільне, часто загострено парадоксал. по­єд­на­н­ня в одній композиції різних за стилем та сюжетами фотозображень чи їхніх фрагментів у по­єд­нан­ні з текс­том, написами, малюнками. Про­грам­но з К. працювали Дж. Гарт­філд, Р. Гаусман, Т. ван Дусбурґ, М. Ернст, Й. Іттен, Л. Мохой-Надь, Манн Рей, Ханна Хех, К. Швіт­терс. У рос. мистецтві пошире­н­ня К. повʼязане з творчістю обʼ­єдн. художників «Бубновий валет» (зокрема А. Лентулова, П. Кончаловського). К. використовува­ли художники рос. та укр. авангарду в худож. обʼєктах, картинах, графіці, плакаті, а також у створен­ні «автор. книги» (Д. Бур­люк, В. Єрмилов, Б. Косарев, О. Кручоних, К. Малевич, А. Петрицький, В. Татлін, Ґ. Клуцис, Ель Лисицький, С. Під­гаєцький, Л. Попова, О. Родченко, О. Ро­занова, Г. Теленгатер, Н. Удальцова). У рад. мистецтві 2-ї пол. 20 ст. викори­ста­н­ня К. повʼя­зане із творчістю художників концептуаліст. спрямува­н­ня, зо­­крема І. Кабакова, Е. Булатова, В. Пивоварова, Д. Пригова; в Україні — С. Ануфрієва, В. Бахчаняна, Ю. Лейдермана, О. Лісовського, Б. Михайлова, А. Сте­паненка, Ф. Тетянича, В. Хруща та ін. Папер. абстрактні К. у 1950–70-х рр. створював К. Зві­ринський. К. із різноманіт. матеріалів — яскрава сторінка у творчості С. Параджанова. К. можна роз­глядати як етап становле­н­ня мистецтва обʼєкта, що посів помітне місце в худож. практиках 20 ст., отримавши роз­­виток в асамбляжі та інсталяціях. У сучас. цифр. варіанті К. — композиція, складена з найрізноманітніших зображень. Прин­ципи К. через компʼютерні технології використовують у мистецтві нових медіа.

Літ.: Н. Wescher. Die Collage. Ges­chi­­chte eines künstlerischen Ausdruck­smittels. Köln, 1968; Collage. Critical Views. Ann Arbor, 1989; C. Poggi. In Defiance of Painting: Cubism, Futurism and the Invention of Collage. New Haven, 1992; Потапов И. Кол­лаж в новом искус­стве // Новые художники 1982–1987. С.-Пе­тербург, 1996; T. P. Brockelmann. The Frame and the Mirror. On Collage and Postmodern. Evanston, 2001; Бобрин­ская Е. А. Рус­ский авангард: истоки и метаморфозы: [Сб. ст.]. Новейшие ис­следования рус. культуры. Вып. 2. Москва, 2003.

Г. Я. Скляренко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2014
Том ЕСУ:
14
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
4447
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
1 697
цьогоріч:
495
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1 074
  • середня позиція у результатах пошуку: 10
  • переходи на сторінку: 6
  • частка переходів (для позиції 10): 27.9% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Колаж / Г. Я. Скляренко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-4447.

Kolazh / H. Ya. Skliarenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2014. – Available at: https://esu.com.ua/article-4447.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору