КОЛА́Ж (від франц. collage — наклеюван­ня) — технічний при­йом в образотворчому мистецтві, що полягає у наклеюван­ні на будь-яку основу від­мін­ного від неї матеріалу у ви­гляді абстракт­ної, асоціативної або сюжетної композицій; твори, виконані у такий спосіб. Колаж використовують для досягне­н­ня ефекту несподіваності, парадоксальності, змістової та емоційної багато­значності, образної гостроти. Колаж варто від­різняти від аплікації та інкрустації, де фігуративні чи ор­­наметне зображе­н­ня, зроблені з від­­­мін­них від основи матеріалів, складають із ретельно пі­ді­браних за формою, кольором і фак­турою елементів для створе­н­ня цілісної картини. Колаж ві­домий із дав­­нини, але як ви­значений художній при­йом і окремий вид мистецтва набув пошире­н­ня у 20 ст.; вплинув на всі візуальні мистецтва, літературу, художню сві­домість загалом, породивши і від­­ображаючи своє­­рідне новітнє колажне мисле­н­ня, що прослідковується в широкому діапазоні художніх течій, напрямів. Як по­єд­на­н­ня різностильових обʼєктів чи тем Колаж використовують для посиле­н­ня естетичного ефекту у творах літератури, театру, кіно, музики. Колаж не тільки заперечує пряме від­ображе­н­ня реальності як основи мистецтва, а й створює особливі при­йоми гри з різними мовами культури, акцентує на багато­складовості художнього простору, в якому спів­­існують зображе­н­ня різного стилю, текст і зображе­н­ня, фото й малюнок, тиражне та унікальне, різні фактури й матеріали. У Колажі від­ображено нові риси баче­н­ня світу і реальності: фрагментарність, від­сутність чіткої системи координат, роз­мива­н­ня кордонів між реальністю та ілюзією. При­йоми Колажу зу­стрічаються в 19 ст. у «домашніх альбомах», авторських книгах К. Морґінштерна (1905), окремих творах М. Врубеля та ін. Першими в мистецтві про­грамно викори­стали колаж 1912 кубісти Ж. Брак і П. Пікас­со. Колаж став елементом художньої мови більшості модерністських та авангардних напрямів мистецтва 20 ст. (дадаїзму, концептуалізму, поп-арту, сюрреалізму, футуризму та ін.), набуваючи нового змісту й художніх особливостей у кожному з них. На­приклад, паперові Колажі використовували в екс­периментальних абстрактних композиціях (Соня Де­­лоне-Терк, Г. Арп, Дж. Балла, А. Матісс та ін.). З іншого боку, починаючи від дадаїзму, колаж залучає найрізноманітніші «немистецькі» предмети та матеріали — фрагменти паперу, дерева, газетні текс­ти, мотузки, скло, залізо, вугі­л­ля, гіпс та інші, роз­ширюючи художній про­стір та урізноманітнюючи формально-пластичні засади візуальності. Дада­їсти започаткували фотоколаж — вільне, часто загострено парадоксальне по­єд­на­н­ня в одній композиції різних за стилем та сюжетами фотозображень чи їхніх фрагментів у по­єд­нан­ні з текс­том, написами, малюнками. Про­грам­но з Колажем працювали Дж. Гарт­філд, Р. Гаусман, Т. ван Дусбурґ, М. Ернст, Й. Іттен, Л. Мохой-Надь, Манн Рей, Ханна Хех, К. Швіт­терс. У російському мистецтві пошире­н­ня Колажу повʼязане з творчістю обʼ­єд­на­н­ня художників «Бубновий валет» (зокрема А. Лентулова, П. Кончаловського). Колажі використовува­ли художники російського та українського авангарду в художніх обʼєктах, картинах, графіці, плакаті, а також у створен­ні «авторської книги» (Д. Бур­люк, В. Єрмилов, Б. Косарев, О. Кручоних, К. Малевич, А. Петрицький, В. Татлін, Ґ. Клуцис, Ель Лисицький, С. Під­гаєцький, Л. Попова, О. Родченко, О. Ро­занова, Г. Теленгатер, Н. Удальцова). У радянському мистецтві 2-ї половини 20 ст. викори­ста­н­ня колажу повʼя­зане із творчістю художників концептуалістського спрямува­н­ня, зо­­крема І. Кабакова, Е. Булатова, В. Пивоварова, Д. Пригова; в Україні — С. Ануфрієва, В. Бахчаняна, Ю. Лейдермана, О. Лісовського, Б. Михайлова, А. Сте­паненка, Ф. Тетянича, В. Хруща та ін. Паперові абстрактні Колажі у 1950–70-х роках створював К. Зві­ринський. Колаж із різноманітних матеріалів — яскрава сторінка у творчості С. Параджанова. Колаж можна роз­глядати як етап становле­н­ня мистецтва обʼєкта, що посів помітне місце в художніх практиках 20 ст., отримавши роз­­виток в асамбляжі та інсталяціях. У сучасному цифровому варіанті Колаж — композиція, складена з найрізноманітніших зображень. Прин­ципи колажу через компʼютерні технології використовують у мистецтві нових медіа.