Лубенський краєзнавчий музей
Визначення і загальна характеристика
ЛУБЕ́НСЬКИЙ КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Підпорядк. відділу культури Лубен. міськради (Полтав. обл.). Засн. 1918 на основі колекції Лубен. чол. гімназії (її почав формувати на поч. 1870-х рр. Ф. Камінський) як Держ. краєзн. музей. Згодом до нього приєднано Лубен. укр. музей, який організував археолог Г. Стеллецький. Від 1924 — Лубен. центр. пролетар. музей. Спочатку розташовувався в будинку міської думи, пізніше переведений на 2-й поверх колиш. інтернату чол. гімназії. Мав 8 кімнат, у яких діяли 6 відділів і б-ка. 1927 нараховувалося понад 7 тис. експонатів. У 1920–30-х рр. у музеї зберігалися скляний посуд 16–18 ст. і старовинні монети, віднайдені Г. Стеллецьким, італ. мармур. статуї, прикраси княжої доби, колекція зброї, 107 зразків укр. нар. малярства, зокрема «Весілля», «Виготовлення табачки», «Езоп», портрети козац. старшини, картини В. Боровиковського (2 образи), І. Айвазовського («Море»), І. Левітана («Осінь»), експонувалися полотна С. Васильківського, В. Маковського, Г. М’ясоєдова, В. Полєнова, І. Шишкіна, М. Ярошенка. 1941 незначну частину музей. фондів евакуйовано у м. Тюмень (РФ), звідки її повернуто 1947 (ін. матеріали були втрачені). У післявоєн. час постійну експозицію Л. к. м. (відділи: природи, історії дорев. періоду та історії рад. часу) відкрито 1957, від 1967 міститься у сучас. приміщенні. До 1000-ліття Лубен оформлено нову музейну експозицію. Нині у фондах — бл. 20 тис. експонатів. Зал № 1 знайомить відвідувачів з природ. умовами, рослин. і тварин. світом Лубен. р-ну, вирощуванням та заготівлею лікар. рослин; № 2 — з періодом заснування міста, Гінців. палеоліт. стоянкою, мезоліт. поселенням побл. с. В’язівок, поселенням епохи енеоліту-бронзи на Лисій Горі побл. Лубен, ін. археол. пам’ятками на тер. р-ну; № 3–4 — з остан. битвою козац.-селян. загонів С. Наливайка в урочищі Солониця, періодом Визв. війни під проводом Б. Хмельницького, становищем закріпаченого селянства, його боротьбою проти соц. гніту, Мгар. Спасо-Преображен. монастирем; № 5–7 — з життям Лубен. краю у 1-й пол. 20 ст. (виставлені матеріали про першу друк. у Наддніпрян. Україні укр. г. «Хлібороб», т. зв. Лубен. респ. 1905, братів громад.-політ. діячів Володимира, Миколу та Сергія Шеметів, розстріл мгар. монахів 1919, колективізацію та голодомор 1932–33 тощо); № 8 — з героїч. боротьбою українців і ін. народів СРСР проти нацизму. Культурні традиції посул. краю висвітлюються у розділах, присвячених перебуванню на Лубенщині Т. Шевченка, М. Гоголя, Шолом-Алейхема, Г. Керн, діяльності письменників, поетів, перекладачів, публіцистів, літературознавців, фольклористів О. Афанасьєва-Чужбинського, В. Безорудька, Олеся Донченка, М. Козакова, В. Леонтовича, В. Малика, В. Милорадовича, Матвія Номиса, В. Симоненка, Н. Хоменко, Л. Яновської, архітекторів О. Бекетова, Д. Дяченка. Серед унікал. експонатів — речі з каменю та кістки з Гінців. стоянки, гончар. посуд від неоліту до 19 ст., печатка Війська Запорозького, Євангелія 17 і 18 ст., потир лубен. полковника І. Кулябки, козац. глиняні люльки, пістоль, порохівниця, пояси, старовинна бандура, дорожня паличка М. Гоголя, речі з будинку Полторацьких, меблі 17–19 ст., порцеляна, бронз. вироби, традиц. нар. вбрання з укр. візерунками. Музей співпрацює з громад. організаціями, навч. закладами міста та р-ну, літ. об’єдн. ім. Олеся Донченка, проводить різноманітні заходи до пам’ят. дат, зустрічі з відомими людьми, наук.-практ. конф. (напр., до 1000-ліття заснування Лубен, до 375-річчя Мгар. Свято-Преображен. монастиря, до 170-ліття від дня народж. Матвія Номиса). Музейні працівники брали участь в археол. експедиціях на тер. Лубен. р-ну. У різний час знач. внесок у становлення Л. к. м. зробили його кер. — С. Кульжинський, І. Плескач, В. Семенюта, В. Буніна, І. Горенко, В. Шостак, М. Тасенко. Від 1970 функціонує худож. відділ Л. к. м. — галерея образотвор. мистецтва (розташ. в ін. приміщенні — на 1-му поверсі першого 9-поверх. будинку міста; понад 1 тис. експонатів малярства, графіки, скульптури, нар. і декор. мистецтва). У її залах постійно експонуються кілька ікон 19 ст., картина «Обід у полі» невідомого автора, твори лубен. митців М. Холодовського, М. Буніна, Г. Карповича, В. Лапушкіна, О. Литвинова, В. Семенюти, відомих укр. майстрів М. Бурачека, М. Глущенка, М. Дерегуса, І. Кавалерідзе, Г. Кальченко, В. Касіяна, А. Куща, М. Максименка, В. Роїк, О. Фоміна, С. Шишка, Т. Яблонської, вишиті рушники О. Закорки, керам. скульптури ">А. Білик-Пошивайло та ін., організовуються персонал. і групові виставки художників з різних міст України, нар. умільців Лубенщини.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
