Луганська обласна філармонія

ЛУГА́НСЬКА ОБЛАСНА́ ФІЛАРМО́НІЯ Засн. 1943 на базі Комсомол.-молодіж. ансамблю пісні й танцю (до 1958 і у 1970–90 — Ворошиловгр. обласна філармонія). 1945 відбувся 1-й концерт. виступ симф. оркестру під керівництвом С. Ратнера. У 1950-х рр. симф. оркестр під орудою М. Юхновсь­кого провів цикл концертів за участі З. Гайдай, Б. Гмирі, Р. Ґлієра, С. Ріхтера, Д. Ойстраха та ін. 1983 Є. Михальова організувала дит. філармонію «Ровесник» (нині діє при Коледжі Луганської державної академії культури і мистецтв ім. М. Матусовського). 1985 встановлено орган, відтоді гол. органістка — Г. Мокрова. На сцені Л. о. ф. виступали Держ. ансамбль танцю УРСР, Нац. оркестр нар. інструментів, Держ. хор. капела «Думка», Нац. капела бандуристів; співаки — Є. Мірошниченко, Д. Хворостовський, скрипаль І. Ойстрах, піаністка Т. Ніколаєва. Під керівництвом диригента В. Леонова поставлено оперу «Моцарт і Сальєрі» М. Рим­сь­кого-Корсакова, здійснено пре­м’є­ру опери «Альпійська балада» В. Губаренка. У складі філармонії — симф. оркестр; ансамблі: камерно-інструм. «Київська Русь», пісні і танцю «Легенда», естрад. джаз. музики «Комбо»; балет «Fla­me Dance»; муз. лекторій. Серед визнач. арт., які працювали у філармонії, — В. Андріяненко, Ю. Богатиков, В. Калашников, Л. Колесникова, Ю. Куликов, В. Леонтьєв, Г. Мурзай, В. Савченко, В. Самарцев, Д. Якубович. Проводили 1-й Респ. фестиваль-конкурс баяністів, Респ. конкурс виконавців на духових інструментах, концерти, присвяч. ювілеям митців. Від 2014 діє на тимчасово окупов. тер. України. Директор — В. Гецій (від 2008). Частина музикантів нині виступає у м. Сіверськодонецьк Луган. обл. Академічний симфонічний оркестр. Засн. 1945 (до 1958 та у 1970–90 — Ворошиловгр. симф. оркестр). Від 2006 — сучасна назва. Дипломант Всесоюз. огляду-конкурсу (1977). У різні роки колектив очолювали С. Ратнер, М. Юхновський, Ю. Олесов, В. Костриж, В. Леонов, Р. Нігматуллін, Н. Пономарчук. У репертуарі — всі симф. Л. ван Бетговена, Ф. Шуберта, Й. Брамса, Л. Ревуцького, П. Чайковського, С. Рахманінова, низка композицій Ґ. Малера, Р. Штраусса, А. Брукнера, Б. Лятошинського, С. Прокоф’є­­ва, Д. Шостаковича, А. Шнітке. Із оркестром виступали Л. Коган, І. Козловський, Б. Которович, Є. Мірошниченко, О. Пархоменко, М. Плетньов, Я. Флієр, М. Чайковська; диригували А. Власенко, К. Елісберґ, В. Кожухар, Н. Рахлін, С. Турчак, К. Симеонов, К. Етті (Австрія), Л. Бальчунас (Швейцарія) та ін. 1983 разом із філармонією оркестр ініціював проведення муз. фестивалю симф., камер. та хор. музики «Музичні прем’єри України». Ко­­лектив став учасником автор. концертів В. Губаренка, І. Карабиця, Л. Колодуба, А. Кос-Ана­­тольського, М. Скорика, А. Што­­гаренка. Гастролі в Україні, Росії, Вірменії, Італії, Іспанії, Австрії, Німеччині, Данії. Худож. кер. — К. Шмід (від 2002). Ансамбль пісні і танцю «Легенда». Засн. 1998 як ансамбль пісні і танцю, від 2002 — сучасна назва. Худож. кер. — М. Комарова (від 2009). У репертуарі — концертні програми: «Квітка кохання», «З роками пісня не старіє», «Ми твої, Вкраїно, козаки», «Різдвяні вечори», «До останнього подиху». Від 2010 при ансамблі діє інструм. група, яка є не лише акомпонуючим складом, а також виконує сольні інструм. твори. Лауреат Всеукр. фестивалю-конкурсу нар. хореографії ім. П. Вірського (Київ, 2007, 2012; двічі — 2-а премія), Всерос. фестивалю-конкурсу «Золоте руно» (м. Геленджик Краснодар. краю, 2010, 1-а премія), Міжнар. фестивалю танцю народів світу «Веселкова Терпсихора» (Київ, 2005). Камерно-інструментальний ансамбль «Київська Русь». Засн. 1976 як акомпануючий гурт солістки філармонії Г. Мурзай. Перший кер. — А. Борисов, від 1980 — В. Фалалєєв. Колектив складається із 12-ти музикантів, серед яких — О. Фарсіков (балалайка), С. Баранцов (баян), І. Фарсікова (домра), Л. Красникова (домра), Н. Олефіренко (солістка-вокалістка). Гурт вдало поєднує гру на нар. інструментах з електрогітарою, удар., клавішними. У репертуарі — програми, присвяч. пам’яті видат. діячів культури і мистецтв, держ. та профес. святам. Лауреат низки конкурсів і фестивалів.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю