Мадлен
МАДЛЕ́Н — культурна традиція кінця пізнього палеоліту Європи. Виокремлена наприкінці 1860-х рр. і названа за матеріалами розкопок печери Ла-Мадлен у Франції. Згодом її аналоги виявлено по всій Європі: від Португалії і Франції на Зх. до бас. р. Дон і Передкавказзя на Сх. Численні пам’ятки мадлен. типу в Україні остан. часом відомі під назвою епіграветт. Техніка оброблення кременю типова для пізнього палеоліту (призматичні нуклеуси для пластин, кінцеві скребачки, різноманітні різці на пластинах). Визначал. виробами є вкладні до наконечників списів у вигляді крем’яних мікропластинок та мікровістер з притупленим краєм. Мистецтву М. Зх. Європи властива реалістичність зображень (печери Альтаміра, Ляско), натомість для епіграветту України притаманне схемат. мистецтво, яскраві приклади якого дали стоянка Мізин, Кирилівська стоянка, Гінцівська стоянка. До епіграветту належить переважна більшість пізньопалеоліт. стоянок України, що датуються часом від 18 до 12 тис. р. тому (Мізин, Межиріч, Добраничівка, Гінцівська стоянка, Амвросіївська стоянка і кістковище бізонів, Велика Акаржа та ін.). Фауніст. рештки свідчать, що епіграветт. мисливці полювали на великих ссавців холодних прильодовик. степів та лісо-степів — мамонтів, бізонів, пн. оленів, коней. Відомі 4 осн. версії походження Епіграветту України: від власне Граветту, від віллендорф.-костенків. культури або Сх. Граветту, від Орін’яку Сх. Європи, від усіх згаданих культур. спільнот.
Рекомендована література
- Залізняк Л. Л. Етнокультурні процеси у пізньому палеоліті та проблема епігравету // Археологія. 2000. № 2;
- Нужний Д. Ю. Верхній палеоліт Західної і Північної України. К., 2015.
Завантажити статтю
