Київщина

КИ́ЇВЩИНА – край на півночі України, у басейні Дніпра, переважно на Правобережжі. У наш час тер. К. поділено між Київською областю, частково Черкаською областю, Вінницькою областю та Житомирською областю. Пл. бл. 50 тис. км², насел. бл. 6,2 млн осіб. На Зх. межує з Волинню, на Пн. – з Білоруссю та Чернігівщиною, на Сх. – з Полтавщиною, на Пд. – з Одещиною, на Пд. Зх. – з Поділлям. У фіз.-геогр. відношенні пн. частина лежить у зоні змішаних лісів, пд. – Лісостепу. У геоструктур. відношенні тер. приурочена до Українського щита. Абсолютні висоти Придніпровської височини сягають 300 м. У її сх. частині виділяються Канівські гори. Є родовища всіх відомих металіч. корис. копалин, буд. матеріалів, а також дорогоцін. каміння, зокрема алмазів, топазів та бурштину. Значні лісові ресурси. Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції завдала великої шкоди природ. багатствам краю, особливо рекреац., ліс. і ґрунтовим.

У 6–8 ст. тер. сучас. К. була заселена протоукр. племенами древлян і полян. На поч. 9 ст. на цих землях утвор. Київ. князівство, яке згодом об’єднало величезні тер. Київ. держави, що стала у 12 ст. могут. країною Європи. Саме в Київ. літописі (1187) вперше згадується і назва Україна, що позначала Переяслав., Київ. і Черніг. землі. У 2-й пол. 15 ст. К. – воєводство Литви, а від 1569 – Польщі. За Андрусів. договором 1667 невелика частина К. з Києвом попала під зверхність Москви. У 17–18 ст. Пд. К. була ареною антипольс. заворушень, 1768 на К. розгорталися осн. події Коліївщини. Після поділу Польщі 1793 більша частина К. стала Київ. губ. у складі Рос. імперії, а зх. її частина увійшла до Волин. губ.

З К. походять визначні держ. діячі Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа, нар. ватажки І. Гонта, М. Залізняк, поет Т. Шевченко, письменники І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, М. Рильський, Г. Косинка, М. Драй-Хмара, П. Филипович, Л. Костенко, І. Драч, А. Малишко, М. Терещенко, співаки С. Гулак-Артемовський, І. Козловський, М. Донець, церк. діячі Д. Туптало, Полікарп (Сікорський), Никанор (Бурчак-Абрамович), малярі К. Білокур, І. Падалка, І. Їжакевич, композитори К. Стеценко, О. Кошиць, історик В. Антонович, лікар-патофізіолог О. Богомолець та ін.

Літ.: Данилович В. Археологічна минувшина Київщини. 1925; Масляк П., Шищенко П. Географія України. 2004; Масляк П. Економічна і соціальна географія України. 2006 (усі – Київ).

П. О. Масляк

Рекомендована література