Масова культура в соціумі

МА́СОВА КУЛЬТУ́РА В СО́ЦІУМІ — організація повсякден­ної сві­домості в інформаційному су­спільстві; особлива знакова система або особлива мова, за допомогою якої члени інформаційного су­спільства досягають взаєморо­зумі­н­ня. Масова культура (М. к.) є сполуч. ланкою між пост­індустріальним су­спільством високої спеціалізації і людиною, інтегров. у нього лише частково. Комунікація між вузькими спеціалістами можлива лише на рівні М. к. Вона роз­рах. на спожива­н­ня всіма людьми незалежно від їхнього місця прожива­н­ня, що означає зниже­н­ня рівня від­повід. культур. цін­ностей. М. к. орієнтов., насамперед, на комерц. цілі, перед­бачає пасивне спожива­н­ня, а тому здатна ви­ступати засобом маніпулюва­н­ня сві­домістю споживача (див. Маніпуляція соціальна). Вона може стати (і найчастіше стає) інструментом впровадже­н­ня в масову сві­домість бажаних для певних соц. груп стереотипів поведінки, стимулювати у людей нові, не ві­домі їм раніше потреби, формувати певні стандарти естет. смаку. З огляду на особливості масової сві­домості М. к. надає продукцію, що легко спри­­ймається, до­зволяє зануритися у світ мрій та ілюзій, створює враже­н­ня зверне­н­ня до конкрет. індивіда. Більшість теоретиків та істориків культури вважають, що М. к. — явище заг.-людське, ніяк не повʼязане з соц. структурою су­спільства. Вона космополітична і в цьому протилежна традиц. національній культурі. Завдяки по­вторюваності сюжетів, ідей і образів М. к. створює сучасні міфи масової сві­домості (див. Міф національний, Міф політичний). Новітні засоби масової комунікації (радіо, телебаче­н­ня, компʼютерні мережі), що з року в рік стають все більш досконалими і різноманітними, швидко популяризують продукцію М. к., але вона недовговічна, оскільки мит­тєво реагує на попит — зі зникне­н­ням попиту зникає і продукція, при­знач. для його задоволе­н­ня. Однак при цьому існує особл. категорія т. зв. культових творів, гол. особливість яких полягає у тому, що вони глибоко проникають у масову сві­домість і набувають до­стат. ступ. стійкості (цитати з культових творів формують значну частину сучас. фольклору великих міст). Популярність М. к. спричинена небажа­н­ням індивіда духовно чи інтелектуально брати участь у соц. явищах і процесах (початк. пасивність сві­домості більшості чл. су­спільства); прагне­н­ням утекти від повсякден. про­блем, буден­ності та рутини; намага­н­ням отримати ро­зумі­н­ня своїх про­блем і спів­чу­т­тя з боку ін. людей та су­спільства загалом. М. к. виникла на­прикінці 19 — на поч. 20 ст., але однією з ран­ніх її форм дослідники вважають жанр детективу, що зʼявився на поч. 1830-х рр. і від­разу завоював величезну популярність. На­прикінці 19 ст. щотижневі ЗМІ почали публікувати твори, що через деякий час отримали назву «серцева преса», або «індустрія мрій»; тоді ж у США зʼяви-лася ще одна форма М. к. — комікси. Спочатку цей жанр був при­знач. тільки для дітей, однак потім став невід­ʼєм. частиною і дорослого життя. Актив. роз­виток М. к. роз­почався у серед. 20 ст. — від­тоді вона стала тотал. і екс­пансивною. У сучас. культурології ви­окремлюють 3 гол. рівні М. к.: кітч-культура (ни-зько­пробна, навіть вульгарна куль-тура; див. Кітч), мід-культура (посередня), арт-культура (мас-куль-тура, не по­збавлена високого худож. змісту й естет. вираже­н­ня). На від­міну від примітив. кітч-культури, мід-культура має дво­їстий характер, оскільки по­єд­нує деякі риси традиц. і масової культур (на її стандарти орієнтується М. к. загалом). Найвищий рівень М. к. — арт-культу­ра, роз­рах. на на­йосвіченішу частину су­спільства. Її осн. зав­да­н­ня полягає у макс. на­ближен­ні М. к. до норм і стандартів традиц. культури. М. к. як самост. явище дослідники оцінюють досить суперечливо. На думку тих, хто скептично ставиться, вона формує у споживачів пасивне сприйня­т­тя дійсності — у творах М. к. за­пропоновані готові від­повіді на пита­н­ня про те, що від­бувається в соціокультур. просторі нав­коло індивіда; під її впливом змінюється система цін­ностей — прагне­н­ня до цікавості та роз­важальності стає домінуючим, при цьому М. к. ґрунтується не на образі, орієнтов. на реальність, а на системі образів, що впливають на несві­дому сферу люд. психіки. На противагу їм дослідники, які оптимістично оцінюють роль М. к. у житті су­спільства, наголошують, що вона притягує до себе маси, які не вміють продуктивно використовувати свій вільний час; створює своєрід. семіотич. про­стір, що сприяє більш тісній взаємодії між чл. складно організов. су­спільства; дає можливість широкій аудиторії по­зна­йомитися з творами традиц. (високої) культури. І все ж проти­ставле­н­ня виразно позитив. і виразно негатив. оцінок М. к. не зовсім коректне. Її вплив на су­спільство далеко не одно­знач. і не вписується в бінарну схему «біле–чорне», у цьому й полягає одна з гол. про­блем аналізу М. к. Див. також Культура масова.

Літ.: Th. Strychacz. Modernism, Mass Culture and Professionalism. New York, 1993; Русаков С. С. Масова та популярна культура: спільне та від­мін­не // Гілея: Зб. наук. пр. К., 2011. Вип. 49.

Н. Б. Отрешко

Завантажити статтю