Межова
МЕЖОВА́ — селище міського типу Дніпропетровської області, райцентр. 2017 з Межів. (підпорядк. села Веселе, Вознесенське, Жукове, Запорізьке, Новолозуватівка, Славне, Степове, що до 2016 мало назву Ленінське, й Українка) та Демурин. (смт Демурине, села Василівка, Володимирівка) селищ. рад і Веселів. (села Веселе, Олександрівка, Попутне), Іванів. (с. Іванівка), Новогригорів. (села Новогригорівка, Водолазьке, Красногорівка, Юрʼївка), Преображен. (села Преображенка, Всесвятське, Новотроїцьке), Райпіл. (села Райполе, Біляківка, що до 2016 мало назву Крас-нознамʼянка, Колона-Межова, Марʼївка, Новоолександрівка, Новопідгородне, Сухарева Балка) сільс. рад утвор. Межів. селищну обʼєднану територіал. громаду. М. знаходиться за кілька км від витоку р. Камʼянка (притока Вовчої, бас. Дніпра), за 162 км від обл. центру, за 110 км від Донецька і за 39 км від м. Покровськ (до 2016 — Красноармійськ) Донец. обл. Площа 8,73 км2. За переписом насел. 2001, проживали 8119 осіб (складає 90,6 % до 1989); станом на 1 січня 2017 — 7499 осіб; переважно українці. Заселення тер. сучас. с-ща розпочалося водночас із будівництвом 1884 ст. М. (діє донині) на залізниці Юзівка–Катеринослав. У 1890-х рр. на Пн. Зх. від станції вихідці із с. Словʼянка (нині Межів. р-ну) заснували с. Новословʼянка, а на Пн. від неї вихідці з с. Підгородне (нині у межах с. Новопавлівка Межів. р-ну) — с. Григорівка. На поч. 20 ст. у Григорівці збудовано завод з ремонту с.-г. машин, ливарну та шкіряну майстерні, 2 парових млини, олійницю й ін. підприємства з оброблення с.-г. сировини, відкрито церк.-парафіял. і земську школи. 1913 у Григорівці було 193 двори, мешкала 1191 особа, у Новословʼянці — відповідно 72 і 412. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася, на поч. січня 1920 встановлено більшовицьку. 1921 на Пд. від станції кілька родин з Підгородного заснували с. Камʼянка. До 1923 Григорівка, Камʼянка та Новосло-вʼянка — у складі Павлогр. пов.; до 1925 — Катеринослав. губ.; 1923–26 — Павлогр., 1926–30 — Дніпроп. округ; від 1932 — Дніпроп. обл. 1923 утвор. Межів. р-н (райцентр 1925–57 — с. Григорівка). На поч. 1925 у 3-х селах був 571 двір, заг. чисельність насел. складала 2978 осіб; працювали шкіряний завод, 5 вітряних і 2 парових млини, олійниця. 1929 у Григорівці засн. МТС, а 1935 відкрито школу трактор. бригадирів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 14 жовтня 1941 до 10 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали 983 воїни-земляки, з них 306 загинули. Наприкінці 1946 у Григорівці, Камʼянці та Новословʼянці — 1500 дворів і 4998 мешканців. 1957 ці 3 села обʼєднано в смт М. 1962–66 — у складі Петропавлів. р-ну. 1972 за наказом парт. керівництва зруйновано Свято-Успен. церкву, зведену 1830. У 1990-х рр. облаштовано однойм. церкву громади УПЦ МП у будівлі, що раніше слугувала як лікарня та магазин. Нині діють ПТУ (створ. на базі Новопавлів. земської школи, засн. 1901; неодноразово змінювало назви, від 1983 — у М.; 2009 приєднано Петропавлів. ПТУ; учні отримують професії кухаря, тракториста, слюсаря, водія різних категорій, фермера, оператора компʼютер. набору, ветеринара та ін.), міжшкіл. навч.-вироб. комбінат труд. навчання та профорієнтації учнів, 2 заг.-осв. школи, аграр. ліцей-інтернат, 3 дитсадки; Межівський історико-краєзнавчий музей, Будинок культури, центр. публічна б-ка; дит. школа мистецтв, рай. будинок творчості школярів; центр. рай. лікарня. Є центр. парк з фонтаном і дит. майданчиком. Виходить рай. г. «Межівський меридіан». Від 1979 функціонує танц. колектив «Натхнення», що здобув визнання за межами Дніпроп. обл. Знач. успіху досягли команди з паверліфтингу та футболу Межів. ДЮСШ на чемпіонатах Дніпроп. обл. і України. 2013 І. Хлєбодарова (Волошина) зайняла 1-е м. на чемпіонаті Європи з паверліфтингу серед юніорів у Празі. Встановлено мемор. комплекс воїнам-визволителям і воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятні знаки на честь 100-річчя заснування М., Героям-танкістам 23-го механізов. корпусу («Танк Т-34-85»), Героям Небес. сотні та воїнам-землякам, які загинули на Донбасі під час проведення антитерорист. операції. Серед видат. уродженців — гірн. інж., геолог В. Баранов, фахівець у галузі механізації с. господарства А. Кобець; засл. арх. УРСР О. Хавкін. На поч. 1970-рр. нач. планового відділу Межів. рай. упр. с. господарства працював економіст, чл.-кор. НААНУ П. Макаренко.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Населені пункти 
