Матеріяли до української біблїоґрафії

«МАТЕРІЯ́ЛИ ДО УКРАЇ́НСЬКОЇ БІБЛЇОҐРА́ФІЇ» — серія ви­дань Бібліо­графічної комісії Наукового товариства імені Шевченка. Виходила 1909–37 у Львові, всього — 7 т. Бібліогр. комісія НТШ створ. 1909 як орган 3-х секцій: істор.-філос., філол., матем.-природописно-лікар. Осн. зав­да­н­ня — укла­да­н­ня поточ. укр. бібліо­графії. Серію бібліогр. вид. вирішено видавати на 1-му засі­дан­ні Комісії 27 листопада 1909 під головува­н­ням М. Грушевського. Головою Комісії обрано І. Левицького, а після його смерті від 1913 – В. Дорошенка. Серед її чл. – М. Возняк, В. Гнатюк, В. Доманицький, Ф. Колес­са, М. Комаров, І.-М. Кревецький, І. Крипʼякевич, В. Левицький, В. Перетц, І. Свєн­­ціцький, М. Сумцов, В. Щурат. Перші три томи «Матеріялів...» — праця І. Левицького «Українська бібліо­графія Австро-Угорщини за 1887–1900 роки», яка була хронол. продовже­н­ням «Галицко-рус­ской библио­графии XIX ст.»: т. 1 (1887–89) ви­йшов 1909, т. 2 (1890–91) та т. 3 (1892–93) — від­повід­но 1910 та 1911. І. Левицький планував видати укр. бібліо­графію Австро-Угорщини за 1887–1900, про що заявлено на обкладинці вид. як заг. заголовок, але встиг довести її лише до 1894. Матеріали 1894–1900 після його смерті пере­дано до НТШ, нині зберігаються у від­ділі рукописів ЛННБУ (частково опубл. у вид. «Репертуар української книги, 1798–1916», Л., 1999, т. 4). У вступ. слові І.-М. Кревецького до 1-го т. бібліо­графії І. Левицького накреслено видавн. плани Комісії. У на­ступ. томах серії мала бути Всеукр. бібліо­графія В. Дорошенка за 1911–13 та бібліо­графія укр. книги 19 ст. у Росії, проте 1-а світова вій­на пере­рвала роботу і 4-й т. цієї серії ви­йшов лише 1918. Це був покажчик В. Дорошенка «Спис творів І. Франка з додатком статей про нього і рецензій на його писа­н­ня. Вип. 1». За задумом укладача, покажчик мав містити матеріали за 40 р. літ. діяльності І. Франка (1874–1913). Проте вій­на завадила роботі, й укладач обіцяв у перед­мові видавати бібліо­графію випусками, залежно від виготовле­н­ня їх у друкарні. 1-й вип. містив белетристику І. Франка і частину критики та публіцистики за 1884–87, 2-й вип. ви­йшов накладом автора (не в серії Комісії) 1930. Т. 5 «Матеріялів...» склала «Бібліо­графія україно­­знавства за 1914–1923 pp. Вип. 1. Історія України: публікації в українській мові» І. Калиновича. Заплановано 5 вип. по 15 аркушів. Утім, 1924 ви­йшов лише перший і єдиний том. Після смерті І. Калиновича (1927) матеріали залишилися в картотеці і зберігаються пере­важно у від­ділі рукописів ЛННБУ (122 тис. карток), Держ. архіві Львів. обл. (11 тис.), ЦДІА України у Львові (1 тис.). У 6-му т. «Матеріялів...» 1932 на­­­друковано покажчик В. Дорошенка «Гете в українських пере­кладах, пере­співах та наслідува­н­нях: спроба бібліо­графії: з нагоди столі­т­тя смерти великого німецького письмен­ника». Тут зареєстровано 134 пере­клади (за 1827–1932), більшість із яких пуб­лікувалися в зх.-укр. періодиці. 7-й т. серії ви­йшов 1937 під на­звою «Матеріали до бібліо­графії Січових Стрільців», укладені І. Шендриком. Це був фактично від­биток зі зб. «Золоті ворота» (1937), в якому попередньо опубл. цю бібліо­графію. В автор. перед­мові до вид. за­значено, що у покажчику по­дано пере­важно літературу мемуар. характеру від початків Січового Стрілецтва на Великій Україні (Галиц.-Буковин. курінь) до Зимового походу 1920. Також у вид. вміщено пере­лік осіб січовиків, під­роз­ділів Січових Стрільців, місцевостей, де вони воювали. Крім окремих вид. серії «Матеріялів...», українозн. бібліо­графію широко публікували на сторінках період. вид. НТШ, зокрема у «Записках Наукового Товариства імені Шевченка», «Хроніці Наукового Товариства імені Шевченка», місячнику «Українська книга», часописі «Стара Україна».

Завантажити статтю