Матеріяли до української біблїоґрафії

«МАТЕРІЯ́ЛИ ДО УКРАЇ́НСЬКОЇ БІБЛЇОҐРА́ФІЇ»  — серія видань Бібліографічної комісії Наукового товариства імені Шевченка. Виходила 1909–37 у Львові, всього — 7 т. Бібліогр. комісія НТШ створ. 1909 як орган 3-х секцій: істор.-філос., філол., матем.-природописно-лікар. Осн. завдання — укладання поточ. укр. бібліографії. Серію бібліогр. вид. вирішено видавати на 1-му засіданні Комісії 27 листопада 1909 під головуванням М. Грушевського. Головою Комісії обрано І. Левицького, а після його смерті від 1913 — В. Дорошенка. Серед її чл. — М. Возняк, В. Гнатюк, В. Доманицький, Ф. Колесса, М. Комаров, І.-М. Кревецький, І. Крип’якевич, В. Левицький, В. Перетц, І. Свєн­­ціцький, М. Сумцов, В. Щурат. Перші три томи «Матеріялів...» — праця І. Левицького «Українська бібліографія Австро-Угорщини за 1887–1900 роки», яка була хронол. продовженням «Галицко-русской библиографии XIX ст.»: т. 1 (1887–89) вийшов 1909, т. 2 (1890–91) та т. 3 (1892–93) — відповідно 1910 та 1911. І. Левицький планував видати укр. бібліографію Австро-Угорщини за 1887–1900, про що заявлено на обкладинці вид. як заг. заголовок, але встиг довести її лише до 1894. Матеріали 1894–1900 після його смерті передано до НТШ, нині зберігаються у відділі рукописів ЛННБУ (частково опубл. у вид. «Репертуар української книги, 1798–1916», Л., 1999, т. 4). У вступ. слові І.-М. Кревецького до 1-го т. бібліографії І. Левицького накреслено видавн. плани Комісії. У наступ. томах серії мала бути Всеукр. бібліографія В. Дорошенка за 1911–13 та бібліографія укр. книги 19 ст. у Росії, проте 1-а світова вій­на перервала роботу і 4-й т. цієї серії вийшов лише 1918. Це був покажчик В. Дорошенка «Спис творів І. Франка з додатком статей про нього і рецензій на його писання. Вип. 1». За задумом укладача, покажчик мав містити матеріали за 40 р. літ. діяльності І. Франка (1874–1913). Проте вій­на завадила роботі, й укладач обіцяв у передмові видавати бібліографію випусками, залежно від виготовлення їх у друкарні. 1-й вип. містив белетристику І. Франка і частину критики та публіцистики за 1884–87, 2-й вип. вийшов накладом автора (не в серії Комісії) 1930. Т. 5 «Матеріялів...» склала «Бібліографія україно­знавства за 1914–1923 pp. Вип. 1. Історія України: публікації в українській мові» І. Калиновича. Заплановано 5 вип. по 15 аркушів. Утім, 1924 вийшов лише перший і єдиний том. Після смерті І. Калиновича (1927) матеріали залишилися в картотеці і зберігаються переважно у відділі рукописів ЛННБУ (122 тис. карток), Держ. архіві Львів. обл. (11 тис.), ЦДІА України у Львові (1 тис.). У 6-му т. «Матеріялів...» 1932 на­­друковано покажчик В. Дорошенка «Гете в українських перекладах, переспівах та наслідуваннях: спроба бібліографії: з нагоди століття смерти великого німецького письменника». Тут зареєстровано 134 переклади (за 1827–1932), більшість із яких пуб­лікувалися в зх.-укр. періодиці. 7-й т. серії вийшов 1937 під назвою «Матеріали до бібліографії Січових Стрільців», укладені І. Шендриком. Це був фактично відбиток зі зб. «Золоті ворота» (1937), в якому попередньо опубл. цю бібліографію. В автор. передмові до вид. зазначено, що у покажчику подано переважно літературу мемуар. характеру від початків Січового Стрілецтва на Великій Україні (Галиц.-Буковин. курінь) до Зимового походу 1920. Також у вид. вміщено перелік осіб січовиків, підрозділів Січових Стрільців, місцевостей, де вони воювали. Крім окремих вид. серії «Матеріялів...», українозн. бібліографію широко публікували на сторінках період. вид. НТШ, зокрема у «Записках Наукового Товариства імені Шевченка», «Хроніці Наукового Товариства імені Шевченка», місячнику «Українська книга», часописі «Стара Україна».

Завантажити статтю