Клітинної біології та генетичної інженерії Інститут НАНУ

КЛІТИ́Н­НОЇ БІО­ЛО́ГІЇ ТА ГЕНЕТИ́ЧНОЇ ІНЖЕНЕ́РІЇ Ін­ститут НАНУ — науково-дослідна установа, що ви­вчає про­блеми клітин­ної біо­логії й генетичної інженерії. Засн. 1990 у Києві на базі 3-х від­ділів (клітин. біо­логії та інженерії, біо­фізики і радіобіо­логії, ембріології) Ін­ституту ботаніки АН УРСР. У структурі — 3 наук. від­діли: генет. інженерії (обʼ­єд­нує лаб. адаптац. біо­технології, біо­синтезу природ. сполук, банк зародк. плазми, Мукачів. екс­перим. базу), біо­фізики і радіобіо­логії (лаб. радіоекол. надійності біо­систем, біо­фізики сигнал. систем, радіац. епігеноміки, імунітету рослин), молекуляр. генетики. В Ін­ституті працюють 69 н. с., з них — 13 д-рів і 31 канд. н., 2 академік та 2 чл.-кор. НАНУ, 1 чл.-кор. НААНУ. Серед ві­домих науковців — Я. Блюм, Ю. Глеба, Д. Гродзинський, О. Дмитрієв, В. Сидоров. Наукові дослідже­н­ня: зʼясува­н­ня молекулярно-біол. та молекулярно-генет. механізмів жит­тєдіяльності рослин. клітин, створе­н­ня нових біо­технологій на основі клітин. та генет. інженерії; об­ґрунтува­н­ня наук. засад збереже­н­ня різномані­т­тя рослин, зокрема шляхом викори­ста­н­ня банку зародк. плазми; створе­н­ня системи засобів і методів за­стосува­н­ня рослин. угруповань з метою дез­активації за­бруднених радіонуклідами територій; ви­вче­н­ня впливу хроніч. опроміне­н­ня на формува­н­ня не­стабільності геному рослин, питань біо­безпеки викори­ста­н­ня генетично модифіков. рослин, мікроеволюц. процесів на територіях із під­вищеним рівнем опроміне­н­ня. Вчені Ін­ституту від­крили двобатьків. успадкува­н­ня цитоплазматич. генів при соматич. гібридизації; роз­робили технології культивува­н­ня та генет. рекон­струкції рослин. клітин, парціал. пере­носу геному та генет. транс­формації картоплі, помідорів, гороху, цукр. буряків, біо­технологію від­даленої гібридизації; дослідили механізми впливу хроніч. опроміне­н­ня на рослини у зоні від­чуже­н­ня, зʼясували роль епігеном. процесів у формуван­ні від­повіді рослин на опроміне­н­ня, окреслили очікувані ризики індукованих радіо­актив. за­брудне­н­ням довкі­л­ля мікроеволюц. явищ у популяціях організмів із коротким терміном генерації; ви­значили можливості практ. за­стосува­н­ня хітин. речовин вищих базидіал. грибів. У Київ. університеті Ін­ститутом засн. кафедри клітин. біо­логії та генет. інженерії, радіобіо­логії. Видає ж. «Цитология и генетика» (від 1967). Директор — М. Кучук (від 2009).

Завантажити статтю