Я́ТЧЕНКО Юлій Микола­йович (12. 07. 1928, с. Ріпки, нині с-ще Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — 22. 03. 2020, Київ) — живописець, графік, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (1978). Народний художник України (2010). Член НСХУ (1955). Закінчив Київський художній ін­ститут (1953; викл. С. Григорʼєв, М. Іванов, М. Шаронов, К. Єлева, Г. Меліхов), де й працював від 1963 (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури): викладач, від 1969 — доцент, від 1982 — професор, 1972–79 — проректор з на­вчальної роботи; 1953–63 — викладач, завуч, директор Державної художньої середньої школи імені Т. Шевченка у Києві. Створював роботи в галузі станкового живопису — тематичні полотна (присвячені історичним подіям періоду Київської Русі, козацтва, 2-ї світової війни), порт­рети, пейзажі, натюрморти. Його роботи вирізняються мас­штабністю композиційного ріше­н­ня, пластичною точністю, чіткістю ліній, глибоким ро­зумі­н­ням анатомії людини, вагомістю образів. Трагізм 2-ї світової війни митець пере­давав крізь призму людських доль; поетизував просту людину-трудівника, щоден­ну працю та селянський побут; порт­ретам притаман­ний ліризм, точний психологічний аналіз. Учасник всеукраїнських мистецьких ви­ставок від 1953. Персональні — у Києві (1971, 1973–75, 1977, 1983, 1985–86, 1988, 2013 — посмертна ювілейна), Каневі (Черкаська обл., 1975). Деякі роботи Я. зберігають у Чернігівському, Чернівецькому, Миколаївському, Харківському, Хмельницькому, Запорізькому, Донецькому, Бердянському (Запорізька обл.) художніх музеях, Галереї нових майстрів у ви­ставковому комплексі «Альбертініум» (м. Дрезден, Німеч­чина). Серед учнів — Г. Бабійчук, А. Калитко, А. Квасюк, В. Кучер-Куцан, Д. Лейпик, Д. Одайник, О. Одайник, Б. Пасивенко, І. Толкачов.