КИ́ЇВСЬКЕ ТОВАРИ́СТВО ОХОРО́НИ ПАМʼЯТО́К СТАРОВИНИ́ І МИСТЕ́ЦТВА Засноване 1910 з метою виявле­н­ня й охорони памʼяток історії та культури на території Бес­сарабської, Волинської, Гродненської, Катеринославської, Київської, Люблінської, Мінської, Подільської, Полтавської, Чернігівської і Херсонської губерній. Почесний голова — київський, подільський і волинський генерал-губернатор Ф. Трепов; справами керували рада, роз­порядчий комітет і загальні збори. Раду очолювали: єпис­коп Чигиринський Павло (Преображенський), від 1911 — київський губернатор О. Гірс, від 1913 — голова Київської земської управи М. Суковкін, від 1915 — київський губернатор О. Ігнатьєв, від 1917 — професор Київської духовної академії В. Завітневич. Секретар ради — старший адʼютант штабу Київського військового округу Б. Стел­лецький, діловод управлі­н­ня генерал-губернатора О. Левицький (від 1913). Головою роз­порядчого комітету був ст. чиновник з особливих доручень при генерал-губернаторі О. Мердер. Член Товариства були ві­домі історики, археологи, діячі культури і мистецтва (понад 320 осіб). Серед них — М. Біляшівський, К. Болсуновський, С. Голубєв, В. Данилевич, Л. Добровольський, М. Довнар-Запольський, Ф. Ернст, В. Ікон­ников, І. Каманін, Ю. Кулаковський, Д. Мілєєв, Н. Полонська-Василенко, А. Прахов, Ю. Сіцінський, М. Стороженко, О. Терещенко, Ф. Титов, В. Хвойка, Д. Щербаківський, В. Щербина. У Києві на­глядали за земляними роботами під час будівництва, роз­планува­н­ням вулиць, прокла­да­н­ням водогонів, збира­н­ням археологічних знахідок, дослідже­н­ням печер; роз­копками Китаївських печер та курган­ного могильника, під­земних ходів і споруд на території Софії Київської, Чорнобильського городища; сприяли ремонту та ре­ставрації Золотих воріт, Звіринецьких печер, укріпле­н­ня Андріївської гори і фундаментів Андріївської церкви. Обстежували й досліджували памʼятки на території Пів­ден­но-Західного краю, порушували клопота­н­ня про ремонт памʼяток архітектури у містечку Сатанів (нині смт Городоцького р-ну), замків у містах Старокостянтинів (обидва — нині Хмельницька обл.) та Острог (нині Рівненська обл.), замку і костелу в Луцьку тощо. 1912 засновано бібліотеку і музей Товариства (зберігач О. Ертель). 1913 від­крито Уманське від­діле­н­ня Товариства (голова Х. Ящуржинський). Спів­працювало із Київським від­ділом Імператорського російського воєн­но-історичного товариства, Історичним товариством Нестора-літописця, Київським товариством старожитностей і мистецтв, Церковно-археологічним товариством при Київській духовній академії. Припинило існува­н­ня через формува­н­ня радянської системи державного памʼятко­охорон­них органів. 1920 музейні та бібліотечні колекції Товариства пере­дано Українському науковому товариству в Києві.