Зоря Галина Денисівна
ЗОРЯ́ Галина Денисівна (01(14). 09. 1915, м-ко Єнакієве, нині місто Донецької обл. — 15. 01. 2002, Київ) — живописець. Дружина Петра, мати Оксани та Ольги Сльот, М. Шевченка, бабуся Н. Кохаль, Оксани і Галини Попінових. Член НСХУ (1946). Закінчила Київський художній інститут (1946; викладачі М. Бойчук, П. Волокидін, О. Шовкуненко). Викладала 1945–52 у Республіканській художній середній школі імені Т. Шевченка (Київ). Відтоді — на творчій роботі. Учасниця всеукраїнських (від 1947), міжнародних (1976) мистецьких виставок. Персональна — у Києві (1960). Основна галузь — станковий живопис; жанр — натюрморт, створювала також тематичні картини, зокрема низку полотен, присвячених флорі України. Окремі роботи зберігаються у Національному музеї історії (Київ), Сумському, Луганському, Миколаївському художніх музеях, Харківській картинній галереї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Сталевар» (1948), «Зустріч переможців на площі Софії в Києві» (1949), «Троянда і флокси» (1950), «Весняні квіти» (1955), «Осінні квіти» (1957), «Маки» (1957; 1958; 1975), «Сувеніри» (1960), «Квітнучі каштани» (1961), «Решетилівські вишивальниці» (1962), «Бузок» (1965), «Травневий день» (1968), «Чорнобривці» (1970), «Білі троянди», «Осіння пора» (обидва — 1972), «Серпень. Вишні та гриби» (1973), «Квіти» (1974), «Вересень» (1975), «Червоні квіти» (1976), «У лісі», «Україна» (обидва — 1985), «Кримські квіти», «Історичні цінності» (обидва — 1988), «Калина», «Природа» (обидва — 1989), «Крим» (1989; 1992), «Дари землі» (1994); етюди — «Неаполь», «Везувій», «Береги Португалії», «Капрі», «Старий Стамбул» (усі — 1956–60).