Загальної та неорганічної хімії інститут ім. В. Вернадського НАНУ

ЗАГА́ЛЬНОЇ ТА НЕОРГАНІ́ЧНОЇ ХІ́МІЇ Ін­ститут ім. В. Вернадського НАНУ — науково-дослідна установа, що ви­вчає про­блеми загальної та неорганічної хімії. Засн. 1918 як Хім. лаб. у складі Фіз.-мат. від­діл. УАН з ініціативи першого президента УАН В. Вернадського. 1931 на базі лаб. та НДІ хімії (до 1929 — н.-д. каф. хімії Київ. політех. ін­ституту) створ. Ін­ститут хімії ВУАН. Від 1945 — Ін­ститут заг. та неорганіч. хімії АН УРСР, від 1993 — сучасна назва. Нині у структурі Ін­ституту — 12 від­ділів (фізико-неорган. хімії, комплекс. сполук, хімії твердого тіла, мем­бран. і сорбцій. матеріалів та процесів, газофаз. синтезу неорган. сполук, хім. та інформ. аналізу, електрохім. рафінува­н­ня металів і металоїдів, високотемператур. електрохім. синтезу, електрохімії роз­плавлених солей ім. Ю. Делімарського, електрохімії та технології неорган. матеріалів, фото­електрохімії та хім. джерел струму ім. О. Городиського, електрохімії водних роз­чинів). До його складу входить СКТБ з екс­перим. виробництвом. Ін­ститут є осн. наук. центром з ко­ординації фундам. та приклад. дослідж. у галузях фіз.-неорган. хімії, неорган. хімії, електрохімії та фіз. хімії. Тут також інтенсивно роз­виваються дослідж. у галузі високотемператур. неорган. та ко­ординац. хімії у роз­плавлених, газофаз. та плазмохім. умовах, синтезу, ви­вче­н­ня властивостей та будови ді­електр., напів­провід­ник., оптич., феромагніт. високочистих оксид. матеріалів, над­провід­ник. кераміки, неорган. сорбентів та ко­ординац. сполук рідкіс. і рідкоземел. елементів. Екс­перим. та теор. роз­робле­н­ня вчених Ін­ституту у галузях фіз. хімії та електрохімії неводних, водних і роз­плавлених електролітів сприяли встановлен­ню нових закономірностей у галузі хімії роз­плавів та стали основою нової галузі промисловості — піро­електрометалургії. Ви­вче­н­ня кінетики та механізмів електрохім. процесів до­зволило створити новітні технології одержа­н­ня надчистих елементів, функціонал. покри­т­тя, технології захисту довкі­л­ля. В Ін­ституті створ. технології одержа­н­ня низки благород., платин., кольор., рідких та роз­сіяних металів. Ін­ститут видає «Украинский химический журнал». Функціонують ко­ординац. ради НАНУ з про­блем неорган. хімії та електрохімії. В Ін­ституті працюють 95 н. с., зокрема 2 академік, 4 чл.-кор. НАНУ та 18 д-рів і 67 канд. наук. Серед ви­знач. науковців — В. Кістяківський, В. Плотніков (1931–41 — директор), А. Думанський (1945–60 — директор), А. Бабко, Ю. Делімарський (1960–73 — директор), Л. Кульський, О. Городиський (1973–92 — директор), Ф. Овчаренко, К. Яцимирський, С. Волков (від 1992 — директор), А. Білоус, Я. Фіалков, В. Ізбеков, В. Сажин, І. Шека, В. Шаповал, О. Зарубицький, В. Бєляков, В. Огенко, А. Омельчук, В. Пехньо (2016-24 — директор).

Літ.: Волков С. Вектор роз­витку — екологічно без­печні новації. Ін­ституту загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України — 75 років // Вісн. НАНУ. 2004. № 9.

К. О. Каздобін

Завантажити статтю