Золотоніський район

ЗОЛОТОНІ́СЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у північно-східній частині Черкаської області. Утвор. 1923. Жит. зазнали сталін. репресій. У рад. катівнях загинули співак-бандурист, поет М. Домонтович (М. Злобинцев; народився у с. Домантове), письменник-гуморист Юхим Ґедзь (О. Савицький), геолог М. Безбородько (обидва — Золотоноша), церк. діяч Юрій (Ю. Міхновський; с. Піщане). Під час голодомору 1932–33 у с. Гельмязів помер кожний 8-й, у с. Кривоносівка — кожний 6-й, у с. Піщане — кожний 4-й, у с. Плешкані — кожний 3-й мешканець. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1965 до З. р. приєднано частину Драбів. р-ну (переважно насел. пункти ліквідованого 1963 Гельмязів. р-ну). Від 1932 — у складі Київ., від 1937 — Полтав., від 1954 — Черкас. обл. Площа 1,49 км² (7,1 % тер. Черкас. обл.). Насел. (без м. Золотоноша) 48 831 особа (2001, складає 90 % до 1989): українців — 92 %, росіян — 6 %, євреїв — 0,3 %, білорусів — 0,2 %. У складі р-ну — 61 сільс. насел. пункт. Залізничні ст.: Чапаєвка, Золотоноша, Пальмира. Перетинають залізниця Москва–Одеса, автотраси заг.-держ. значення Київ–Дніпропетровськ і Черкаси–Чернігів, магістрал. газопровід Уренгой–Помари–Ужгород. Лежить на Придніпров. низовині, на надзаплав. терасах Дніпра та в долинах його правобереж. приток. Тер. р-ну має похил на Пд. Зх. Пром. значення мають поклади глини, піску. Пд.-зх. частину р-ну омивають води Кременчуц. водосховища. Протікають Супій і Золотоноша (притоки Дніпра). Збудовано бл. 50 ставків. Пл. водного дзеркала понад 21 тис. га. Ґрунти переважно чорноземні типові (78,9 %), є дерново-підзолисті, лучні, дернові. Пл. лісів 18,4 тис. га. Переважає сосна з домішками граба, дуба, вільхи тощо. Охороняються заг.-держ. значення орнітол. Липівський заказник, зоол. пам’ятки природи Горіхове озеро та Святе озеро, місц. значення парк-пам’ятка садово-парк. мистецтва природничо-істор. комплекс Г. Сковороди. За госп. структурою З. р. аграрно-промисловий. Пром-сть представлена підприємствами харч., енергет., ремонтно-мех. і ліс. галузей (5 — ВАТів, 2 — ТОВи, 2 — кооп., 1 — держ.). Одне з найбільших підприємств цукр. промисловості України — Пальмир. цукр. завод. Спеціалізація с. господарства — рослинництво зерн.-буряківничого, тваринництво м’ясомолоч. напрямів. Розвинене птахівництво. Пл. с.-г. угідь 98,5 тис. га, з них орних земель — 83,3 тис. га. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, цукр. буряки. У р-ні працюють 62 с.-г. підприємства різного типу (найбільші: ТОВи — «Пальмира», «Агрофірма “Маяк”», ЗАТ «Русь», приватне підприємство «Плекані») та 40 фермер. госп-в. У с. Вознесенське діє Золотоніська філія ТОВ «С.-г. підприємство “Нібулон”». У З. р. — 35 заг.-осв. шкіл, школа-інтернат, 9 дошкіл. закладів, Будинок дит. та юнац. творчості, центр тех. творчості та підприємництва; рай. Будинок культури, 31 сільс. Будинок культури, 12 сільс. клубів, 44 бібліотеч. установи, 5 нар. музеїв, дит. муз. школа та 5 її філій; центр. рай. лікарня, СЕС, 3 дільничні лікарні зі стаціонарами, 9 лікар. амбулаторій, 34 фельдшер.-акушер. та фельдшер. пункти; відділ. 6-ти банків. Тринадцяти колективам худож. самодіяльності присвоєно звання «народний», 3-м — «зразковий». Фізкультурно-оздоров. комплекс р-ну включає 2 стадіони, 33 спорт. майданчики, 26 футбол. полів, 33 спорт. зали. Виходять г. «Вісник Золотоніщини», «Златокрай». Побл. сіл Кедина Гора, Коробівка, Бубнівська Слобідка — зони відпочинку. Реліг. громади: 15 — УПЦ МП, 2 — УАПЦ, 3 — євангел. християн-баптистів, 3 — християн віри євангельської. Під охороною держави перебуває 200 пам’ятників історії та культури. Серед пам’яток архітектури — комплекс Красногірського Свято-Покровського жіночого монастиря УПЦ МП у с. Бакаївка (18–19 ст.; Свято-Преображен. собор збудовано 1771 за проектом арх. І. Григоровича-Барського у стилі укр. бароко), Свято-Троїц. церква у с. Гельмязів (1840-і рр.), Свято-Троїц. церква у с. Драбівці (1791), Свято-Михайлів. церква у с. Лукашівка (18 ст.), Свято-Параскеїв. церква у с. Антипівка (1890), Свято-Микол. церква у с. Скоринівка (1910). Побл. с. Піщане у долині р. Супій знайдено 15 високохудож. антич. бронз. ваз. У р-ні збереглася низка скіф. курганів і козац. могил, виявлено поселення трипіл. і черняхів. культур. Серед видат. уродженців — учений-природознавець, історик, фольклорист, письменник 19 ст. М. Максимович (с. Богуславець), громад.-культур. діяч, поет, перекладач 19 ст. О. Навроцький (с. Антипівка); хімік, чл.-кор. НАНУ А. Вовк (с. Залізки), академік УААН — фахівець у галузі меліорації П. Коваленко (с-ще Пальмира), імунолог М. Лісовий (с. Старий Коврай), чл.-кор. УААН — вет. лікар А. Завгородній (с. Кропивна), фахівець у галузі механіки М. Молодик (с. Домантове), психолог, чл.-кор. АПНУ М. Слюсаревський (с. Гельмязів), правознавець, історик, політ. діяч С. Шелухін (с. Деньги), математик М. Ващенко-Захарченко (с. Маліївка), геоботанік Г. Білик (с. Чапаєвка), фахівець у галузі зварювал. виробництва М. Воропай (с. Піщане), матеріалознавці І. Вовчановський (с. Кедина Гора), В. Джемелінський (с. Кропивна), фізик М. Каказєй (с. Чапаєвка), фахівець у галузі електротехніки В. Сігорський (с. Бубнівська Слобідка), лікар-хірург Г. Рощин (с. Кедина Гора), фахівець у галузі будівництва О. Яременко (с. Коробівка); письменник, громад.-культур. діяч, д-р медицини К. Білиловський (с. Вознесенське), письменники М. Босак (с. Підставки), М. Василенко (с. Драбівці), І. Дробний (с. Богуславець), Г. Карпенко (с. Чапаєвка), М. Терещенко (с. Щербинівка), Г. Цепкова (с. Вознесенське), письменник, театр. діяч О. Василенко (с. Коврай), фольклорист, публіцист Я. Демченко (с. Деньги), літературознавець Н. Литвицька-Холодна (с. Гельмязів), краєзнавець М. Пономаренко (с. Підставки); художники В. Перевальський (нар. художник України, чл.-кор. АМУ; с. Бубнівська Слобідка), Василь (засл. майстер нар. творчості України) та його син Анатолій Дрючили (с. Щербинівка), А. Тетьора (засл. художник УРСР; с. Чернещина), І. Черінько (засл. діяч мистецтв Туркмен. РСР; с. Деньги), В. Васянович (с. Гельмязів), М. Дахно (с. Піщане), І. Шульга (с. Кропивна); актор, нар. арт. УРСР А. Гончар (с. Деньги), бандуристи — нар. арт. УРСР Ю. Гамова (див. «Дніпрянка»; с. Бубнівська Слобідка) та засл. арт. України П. Авраменко (с. Плешкані); рад. військ. діяч А. Богунський (с. Погоріле), військ. і громад. діяч А. Вовк (с. Деньги); Герої Рад. Союзу М. Андрієнко (с. Гельмязів), Я. Андрющенко (с. Матвіївка), А. Дерев’янко (с. Ковтуни), М. Лисенко (с. Софіївка), В. Педько (с. Коврай), Г. Світличний (с. Дмитрівка), М. Сукач (с. Лукашівка), повні кавалери ордена Слави Г. Береза (с. Чапаєвка), Г. Криворучко (с. Домантове); спортсмени Г. Береза, П. Береза, С. Даник, Н. Нестеренко (усі — с. Чапаєвка). У с. Коврай жив і творив мандрів. поет і філософ Г. Сковорода, із Золотоніщиною пов’язаний життєвий і твор. шлях прозаїків С. Скляренка та Івана Ле.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю