Жидачівський район

ЖИДА́ЧІВСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у південно-східній частині Львівської області. Утвор. 1940. Жит. зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до серпня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. До 1959 належав до колиш. Дрогоб. обл. 1959 до його складу ввійшла тер. ліквідов. Журавнів., 1962 — Ходорів. р-нів. Від 1966 — у сучас. межах. Пл. бл. 1,0 тис. км². Насел. 80 812 осіб (2001, складає 93,5 % до 1989), переважно українці. У р-ні — міста Жидачів та Ходорів, смт Гніздичів, Журавне, Нові Стрілища та 113 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Ходорів, Вибранівка, Бориничі, Жидачів, Гніздичів. Через тер. р-ну проходять нафтопровід «Дружба», лінія електропередач «Мир». Поверхня пн. частини Ж. р., що лежить на Поділ. височині, переважно горбиста лесова рівнина, пд. — підвищена пологохвиляста рівнина. Корисні копалини: сірка (Передкарпатський сірконосний басейн), гіпс, мергель, глина. Річки: Дністер та його притоки Стрий, Свіча, Луг. Пл. ставків 644 га, боліт — 630 га. Ґрунти темно-сірі та опідзолені чорноземні (26,7 %), дерново-підзолисті (22,7 %), опідзолені, дернові, ясно-сірі лісові. Пл. лісів бл. 16 тис. га. Осн. породи: дуб (40 %), бук (31 %), граб, смерека, сосна. У р-ні — заг.-зоол. заказник заг.-держ. значення Діброва, 6 пам’яток природи та 3 парки-пам’ятки садово-парк. мистецтва (усі — місц. значення). Гол. пром. підприємства розташ. у райцентрі та Ходорові. Осн. культури: пшениця, цукр. буряки, картопля. Розвинуті свинарство, вівчарство, скотарство м’ясо-молоч. напряму. Пл. с.-г. угідь 69,6 тис. га, з них орних земель — 39,5 тис. га. Діє 19 с.-г. підприємств і 75 фермер. госп-в. У Ж. р. — 79 заг.-осв. шкіл, Жидачів. профес. ліцей, Ходорів. філія тех. коледжу Нац. університету «Львівська політехніка», Жидачів. г-зія, 16 дошкіл. навч. закладів, 6 навч.-вихов. комплексів; 95 Нар. домів, кінотеатр, 91 б-ка, 2 муз. школи, 2 центри творчості учнів. молоді, музей гетьмана України І. Виговського (с. Руда); 3 лікарні, 6 амбулаторій сімей. медицини, 66 фельдшер.-акушер. пунктів, протитуберкульоз. санаторій; 2 ДЮСШ, спорт. клуби «Аполлон», «Пульс», футбол. клуби «Жидачів», «Каштан» (с. Лівчиці), «Кохавинка» (смт Гніздичів); 2 готелі, відділ. 10-ти банків. Виходить рай. г. «Новий час». 18 самодіял. колективів мають звання «народний». Реліг. громади: 103 — УГКЦ, 6 — УПЦ КП, 4 — РКЦ, 7 — протестантських. Діють 2 монастирі УГКЦ (с. Бортники, смт Гніздичів). На тер. р-ну виявлено низку поселень від палеоліту до раннього заліз. віку, черняхів. культури, давньорус. городищ. Пам’ятки архітектури: церква Різдва Богородиці (дерев’яна; 1724, с. Бережниця), церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (мурована; 1800, с. Вибранівка), дзвіниця церкви Покрови Пресвятої Богородиці (дерев’яна; 1806, с. Корчівка), оборонна башта (мурована; 14 ст., с. П’ятничани). Встановлено пам’ятники І. Виговському (с. Руда), С. Бандері (с. Загірочко), О. Пушкіну (с. Заболотівці). Серед видат. уродженців — історик, бібліограф, літературознавець, перекладач, дійс. чл. НТШ І. Кревець (с. Іванівці), історик, катол. діяч, дійс. чл. НТШ В. Ленцик (с. Мазурівка), д-ри н. геолог (голова Урал. асоц. українців) С. Паняк (с. Кам’яне), економісти В. Засанський (с. Заболотівці), І. Благун (с. Буянів), фахівець у галузі механіки Я. Кизима (с. Мельнич), математик М. Заболоцький (с. Заболотівці), вет. лікар І. Мамчак (с. Любша), лікар-хірург Р. Вайда (с. Лівчиці), акушер-гінеколог О. Винницький (с. Чертіж), лікар-офтальмолог Й. Салдан (с. Лівчиці); громад.-культур. діяч С. Громницький (с. Загірочко), громад. діяч, публіцист А. Драґан (с. Голешів), брати громад.-політ. діяч, правозахисник, публіцист, мистецтвознавець Богдан, громад.-політ. діяч, правозахисник Михайло, політ. діяч Микола Горині (с. Кнісело), письменник М. Брик (с. Дев’ятники), літературознавець, публіцист, перекладач А.-Е. Зеліб (с. Облазниця), письменник, видавець, перекладач М. Сидор-Чарторийський (с. Кам’яне), письменник, літературознавець М. Шалата (с. Бертишів); диригент, муз.-громад. діяч, музикознавець, чл.-кор. АМУ, нар. арт. УРСР І.-Я. Гамкало (с. Городище), співак, нар. арт. України І. Кушплер (с. Покрівці), актор, засл. арт. УРСР Й. Сенюра (с. Лівчиці); графік і живописець, нар. художник України З. Кецало (с. Добрівляни), живописець, нар. художник України В. Патик (с. Чорний Острів), майстер худож. кераміки, канд. мистецтвознавства В. Гудак (с. Монастирець), художник декор.-ужитк. мистецтва В. Волощак (с. Молодинче), художник декор. скла Г. Паламар (с. Володимирці); шашкіст М. Левандовський (с. Лучани); діячі ОУН Я. Дякон (с. Дев’ятники), М. Лебедь (смт Нові Стрілища), П. Олійник (с. Молодинче). У с. Руда знаходився родин. маєток Виговських, де, очевидно, і був похований гетьман України І. Виговський.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю