Гербарій інституту ботаніки ім. М. Холодного НАНУ

ГЕРБА́РІЙ ІНСТИТУ́ТУ БОТА́НІКИ ім. М. Холодного НАНУ Засн. 1919 у Києві як структур. підрозділ Ботан. саду УАН (кн. «Перший піврік існування Української академії наук у Києві та начерк її праці до кінця 1919 року», К., 1919). Тоді ж були розпочаті планомірні збори квітк. рослин під керівництвом В. Липського (Ботан. сад. УАН) та спорових рослин під керівництвом О. Фоміна (Комітет для виучування нижчих рослин). Від Гербарію та Ботан. кабінету ВУАН бере початок Ботаніки ім. М. Холодного інститут НАНУ. Належить до 40-а найбільших гербаріїв світу. Осн. підрозділи: гербарії – судин. рослин, бріолог., міколог., ліхенолог., фіколог. (альготека).

Формування гербарію судин. рослин відбувалося за рахунок приват. колекцій і зборів О. Лоначевського, Є. Бордзиловського, О. Фоміна, Д. Зерова, А. Окснера, А. Лазаренка, М. Гродзинського, Ю. Клеопова, О. Вісюліної та ін. Поряд із київ. складовою частиною сучас. гербарію існувала і харків. гербарна колекція (Харків. університету та НДІ ботаніки), значна заслуга у збиранні якої належала вченим М. Котову, М. Клокову, Є. Лавренку, Н. Десятовій-Шостенко, П. Козлову та ін. Більша частина цього гербарію наприкінці 2-ї світової війни була вивезена німцями, згодом знайдена на одній із прикордон. станцій Польщі, повернута до Києва, де зараз і зберігається. Критико-системат. та флорист. дослідж. у 1950–90-х рр. (Д. Доброчаєва, О. Вісюліна, М. Котов, М. Клоков, В. Протопопова, В. Чопик, Б. Заверуха, О. Дубовик, Я. Дідух, С. Мосякін та ін.), проведені на основі матеріалів, зібраних у природі, сприяли кількіс. та якіс. поповненню гербарію. Гербарій судин. рослин складається з 6-ти колекцій: гербаріїв флори України, країн СНД, світу, персон. колекцій, колекції типів, обмін. гербарію. Найбільшою й осн. частиною є гербарій флори України, що налічує понад 700 тис. арк. і представляє види природ. та адвентив. фракцій. Колекція флори країн СНД налічує понад 250 тис. арк., світу – понад 40 тис. арк. Особливу цінність становлять персон. колекції: М. Турчанінова (153 тис. арк.; рослини з усіх материків світу, зокрема типовий матеріал), В. Бессера (60 тис. арк.; рослини з центр. частини України та Європи, зокрема типові зразки понад 100 нових для науки видів), В. Черняєва (37 тис. арк.; рослини із Слобожанщини), І. Шмальгаузена (бл. 22 тис. арк.; рослини з України, Росії, Кавказу), О. Роговича (12 тис. арк.; рослини з центр. частини України), Ж. Жілібера (4 тис. арк.; рослини з країн Балтії), М. Клокова (бл. 1 тис. арк.; рослини з України та світу, зокрема зразки понад 500 нових для науки видів). На основі цих гербаріїв опубл. «Флору УРСР» (у 12-ти т., К., 1935–65), «Визначник рослин УРСР» (К.; Х., 1950), «Визначник рослин України» (К., 1965), «Определитель высших растений Украины» (К., 1987).

Бріолог. гербарій започатк. О. Фоміним, Д. Персидським, М. Ваґнером. Містить понад 35 тис. зразків. Складається з 3-х розділів: антоцеротів та печіночників, сфагнових мохів, брієвих мохів. 1-й розділ повністю створ. Д. Зеровим (зберігається 5858 зразків бл. 300 видів; найповніше представлені печіночники України – 3081 зразок). Основу 2-го розділу гербарію (містить 4630 зразків 47-ми видів, з них 2609 зразків зібрані на території України, переважно на Поліссі) становлять колекції О. Фоміна, Д. Зерова, Г. Бачуриної, Л. Партики та ін. Гербарій 3-го розділу містить 24 665 зразків бл. 1500 видів, з них 10 197 зразків є представниками укр. флори. Крім того, у гербарії зберігаються численні колекції мохоподібних з тер. колиш. СРСР (Далекий Сх., Сибір, Середня Азія, Урал, Закавказзя та ін.). Тут є також цінні колекції бріофітів із Зх. Європи, Азії, Америки, отримані шляхом обміну. З використанням даних бріолог. гербарію видано «Флору печіночних і сфагнових мохів України» Д. Зерова (К., 1964), «Флору мохів України» Г. Бачуриної, В. Мельничука (у 4-х вип., К., 1987–89, 2003).

Міколог. гербарій започатк. Г. Борисевичем та Г. Неводовським. Найбільший внесок у його формування зробила З. Ґіжицька. У гербарії зберігаються персон. колекції З. Лавітської, Г. Морочковського, П. Сосіна, Р. Ганжі, М. Зерової, С. Вассера, І. Дудки, В. Гелюти та ін.; є типові зразки більш як 80 видів грибів, описаних укр. мікологами. За матеріалами міколог. гербарію видано «Визначник грибів України» (К., 1967–79), «Флору грибов Украины» (у 10-ти т., К., 1984– 96).

Ліхенолог. гербарій засн. О. Архимовичем та А. Окснером. Налічує понад 46 тис. зразків. Зберігаються колекції видів лишайників з усіх регіонів України, зібрані А. Окснером, М. Макаревич, Є. Копачевською, І. Навроцькою, С. Кондратюком та ін. (всього понад 29 тис. зразків), зокрема типові зразки нових таксонів лишайників і ліхенофільних грибів. Значну частину складають колекції з Європи, Пн. та Пд. Америки, Австралії та Нової Зеландії (понад 15 тис. зразків). На основі гербарію опубл. «Флору лишайників України» А. Окснера (у 2-х т., К., 1956–93).

Альготека (колекція альголог. проб) започатк. О. Топачевським. Найбільше представлені матеріали з України, а також Азербайджану, Грузії, Ізраїлю, Росії, Пд.-Сх. Азії, Африки. Налічує понад 27 тис. проб, зокрема водні, аерофітні та ґрунт. водорості. Зберігаються типові штами новоописаних таксонів. На основі альготеки опубл. «Флору водорослей континентальных водоемов Украины» (К., 2001; 2003).

Літ.: Вассер С. П., Крицька Л. І. Гербарій Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України // Гербарії України. К., 1995; Гербарій Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. К., 2002.

С. Я. Кондратюк, В. М. Вірченко, М. В. Шевера

Рекомендована література

Вассер С. П., Крицька Л. І. Гербарій Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України // Гербарії України. К., 1995;
Гербарій Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. К., 2002.