Гербарій інституту ботаніки ім. М. Холодного НАНУ

ГЕРБА́РІЙ ІН­СТИТУ́ТУ БОТА́НІКИ ім. М. Холодного НАНУ Засн. 1919 у Києві як структур. під­роз­діл Ботан. саду УАН (кн. «Перший пів­рік існува­н­ня Української академії наук у Києві та начерк її праці до кінця 1919 року», К., 1919). Тоді ж були роз­початі планомірні збори квітк. рослин під керівництвом В. Липського (Ботан. сад. УАН) та спорових рослин під керівництвом О. Фоміна (Комітет для ви­учува­н­ня нижчих рослин). Від Гербарію та Ботан. кабінету ВУАН бере початок Ботаніки ім. М. Холодного ін­ститут НАНУ. Належить до 40-а найбільших гербаріїв світу. Осн. під­роз­діли: гербарії — судин. рослин, бріолог., міколог., ліхенолог., фіколог. (альготека).

Формува­н­ня гербарію судин. рослин від­бувалося за рахунок приват. колекцій і зборів О. Лоначевського, Є. Бордзиловського, О. Фоміна, Д. Зерова, А. Окснера, А. Лазаренка, М. Гродзинського, Ю. Клеопова, О. Вісюліної та ін. Поряд із київ. складовою частиною сучас. гербарію існувала і харків. гербарна колекція (Харків. університету та НДІ ботаніки), значна заслуга у збиран­ні якої належала вченим М. Котову, М. Клокову, Є. Лавренку, Н. Десятовій-Шостенко, П. Козлову та ін. Більша частина цього гербарію на­прикінці 2-ї світової війни була вивезена німцями, згодом зна­йдена на одній із прикордон. станцій Польщі, повернута до Києва, де зараз і зберігається. Критико-системат. та флорист. дослідж. у 1950–90-х рр. (Д. Доброчаєва, О. Вісюліна, М. Котов, М. Клоков, В. Протопопова, В. Чопик, Б. Заверуха, О. Дубовик, Я. Дідух, С. Мосякін та ін.), проведені на основі матеріалів, зі­браних у природі, сприяли кількіс. та якіс. поповнен­ню гербарію. Гербарій судин. рослин складається з 6-ти колекцій: гербаріїв флори України, країн СНД, світу, персон. колекцій, колекції типів, обмін. гербарію. Найбільшою й осн. частиною є гербарій флори України, що налічує понад 700 тис. арк. і пред­ставляє види природ. та адвентив. фракцій. Колекція флори країн СНД налічує понад 250 тис. арк., світу — понад 40 тис. арк. Особливу цін­ність становлять персон. колекції: М. Турчанінова (153 тис. арк.; рослини з усіх материків світу, зокрема типовий матеріал), В. Бес­сера (60 тис. арк.; рослини з центр. частини України та Європи, зокрема типові зразки понад 100 нових для науки видів), В. Черняєва (37 тис. арк.; рослини із Слобожанщини), І. Шмальгаузена (бл. 22 тис. арк.; рослини з України, Росії, Кавказу), О. Роговича (12 тис. арк.; рослини з центр. частини України), Ж. Жілібера (4 тис. арк.; рослини з країн Балтії), М. Клокова (бл. 1 тис. арк.; рослини з України та світу, зокрема зразки понад 500 нових для науки видів). На основі цих гербаріїв опубл. «Флору УРСР» (у 12-ти т., К., 1935–65), «Ви­значник рослин УРСР» (К.; Х., 1950), «Ви­значник рослин України» (К., 1965), «Определитель высших растений Украины» (К., 1987).

Бріолог. гербарій започатк. О. Фоміним, Д. Персидським, М. Ваґнером. Містить понад 35 тис. зразків. Складається з 3-х роз­ділів: антоцеротів та печіночників, сфагнових мохів, брієвих мохів. 1-й роз­діл повністю створ. Д. Зеровим (зберігається 5858 зразків бл. 300 видів; найповніше пред­ставлені печіночники України — 3081 зразок). Основу 2-го роз­ділу гербарію (містить 4630 зразків 47-ми видів, з них 2609 зразків зі­брані на території України, пере­важно на Поліс­сі) становлять колекції О. Фоміна, Д. Зерова, Г. Бачуриної, Л. Партики та ін. Гербарій 3-го роз­ділу містить 24 665 зразків бл. 1500 видів, з них 10 197 зразків є пред­ставниками укр. флори. Крім того, у гербарії зберігаються числен­ні колекції мохоподібних з тер. колиш. СРСР (Далекий Сх., Сибір, Середня Азія, Урал, Закавказ­зя та ін.). Тут є також цінні колекції бріофітів із Зх. Європи, Азії, Америки, отримані шляхом обміну. З викори­ста­н­ням даних бріолог. гербарію ви­дано «Флору печіночних і сфагнових мохів України» Д. Зерова (К., 1964), «Флору мохів України» Г. Бачуриної, В. Мельничука (у 4-х вип., К., 1987–89, 2003).

Міколог. гербарій започатк. Г. Борисевичем та Г. Неводовським. Найбільший внесок у його формува­н­ня зробила З. Ґіжицька. У гербарії зберігаються персон. колекції З. Лавітської, Г. Морочковського, П. Сосіна, Р. Ганжі, М. Зерової, С. Вас­сера, І. Дудки, В. Гелюти та ін.; є типові зразки більш як 80 видів грибів, описаних укр. мікологами. За матеріалами міколог. гербарію ви­дано «Ви­значник грибів України» (К., 1967–79), «Флору грибов Украины» (у 10-ти т., К., 1984– 96).

Ліхенолог. гербарій засн. О. Архимовичем та А. Окснером. Налічує понад 46 тис. зразків. Зберігаються колекції видів лишайників з усіх регіонів України, зі­брані А. Окснером, М. Макаревич, Є. Копачевською, І. Навроцькою, С. Кондратюком та ін. (всього понад 29 тис. зразків), зокрема типові зразки нових таксонів лишайників і ліхенофільних грибів. Значну частину складають колекції з Європи, Пн. та Пд. Америки, Австралії та Нової Зеландії (понад 15 тис. зразків). На основі гербарію опубл. «Флору лишайників України» А. Окснера (у 2-х т., К., 1956–93).

Альготека (колекція альголог. проб) започатк. О. Топачевським. Найбільше пред­ставлені матеріали з України, а також Азербайджану, Грузії, Ізраїлю, Росії, Пд.-Сх. Азії, Африки. Налічує понад 27 тис. проб, зокрема водні, аерофітні та ґрунт. водорості. Зберігаються типові штами новоописаних таксонів. На основі альготеки опубл. «Флору водорослей континентальных водоемов Украины» (К., 2001; 2003).

Завантажити статтю