Розмір шрифту

A

Близький Схід

БЛИЗЬКИ́Й СХІД — геополітичний регіон без чітко ви­значених кордонів із центром на сході серед­земноморського басейну. До Близького Сходу належать Сирія, Ліван, Ізраїль, Палестина та Йорданія. До регіону часто додають Туреччину, Ірак, Єгипет і Кіпр. У ширшому ро­зумін­ні Близький Схід охоплює також Іран, Кувейт, Саудівську Аравію, Бахрейн, Катар, Обʼ­єд­нані Арабські Емірати (ОАЕ), Оман та Ємен. У звʼязку з належністю багатьох країн Близького Сходу до ісламу, в окремих випадках до регіону зараховують Лівію, Туніс, Алжир, Марокко, Мавританію, Судан, Еритрею та Сомалі.

Історична довід­ка

На Близькому Сході роз­винулися найбільші цивілізації та культури — шумерська, давньоєгипетська, мусульманський Халіфат, Османська імперія. Тут виникло зрошуване землеробство, утворилися перші держави, вина­йдено алфавіт, зародилися світові релігії — юдаїзм, християнство, іслам. Регіон населяють різні народи, які роз­мовляють багатьма мовами і сповід­ують різноманітні віровче­н­ня. Найчисельніші групи населе­н­ня — араби, перси й турки, а також курди та євреї. Малочисельні — бербери, нубійці, вірмени. Домінують мови: арабська, турецька, перська, курдська та іврит, вживають також англійську. Панівна релігія — іслам, який є ви­значальним для культури, політики, бізнесу регіону. Регіон має багато стародавніх міст, що виникли до нашої ери в оазисах на караван­них шляхах. Місто Єрихон у Палестині археологи вважають най­старішим на землі (9 тис. р.). Від інших стародавніх міст — Вавилона, Трої, Пальміри, Баальбека, Са­брати — збереглися руїни. У країнах Близького Сходу поруч із памʼятками середньовічної мусульманської архітектури — шедеври сучасного культового й цивільного зодчества. Багато міст регіону вважають священ­ними, а Єрусалим таким є для юдеїв, християн і мусульман. Священ­ні мусульманські міста Мекка та Медина щороку від­відує в середньому 4 млн прочан з усього світу. Найбільші сучасні міста Б. С. — Каїр, Баґдад, Стамбул, Тегеран.

Природа

Близький Схід лежить у субтропічному і тропічному поясах. Це один із найспекотніших і найпосушливіших регіонів світу. Більшість території — гори, пустелі та напів­пустелі, лісів майже немає. Землеробство можливе за штучного зроше­н­ня. Ґрунти бідні на гумус і за­знають ерозії та засоле­н­ня. Атмо­сферні опади нечасті, бувають на плато та в гірських долинах. В умовах обмеже­н­ня водних ресурсів зростають обсяги промислового опрісне­н­ня морської води, особливо на Аравійському узбереж­жі Перської затоки. Основне багатство надр регіону — нафто-газовий басейн Перської затоки, в якому зосереджено 66 % світових запасів нафти (найбільше — у Саудівській Аравії) і 26 % природного газу. Туреч­чина має значні поклади хромітів, Йор­данія та Ізраїль — великі родовища фосфоритів, із Мертвого моря добувають мінерал. солі.

Населення

Темпи зро­ста­н­ня населе­н­ня в регіоні одні з найвищих у світі, його густота не пере­вищує 100 осіб на 1 км2, в Аравійській та Сирійській пустелях — менш як 1 особа на 1 км2 (пере­важає оазисний тип роз­селе­н­ня). Найбільша кількість жителів у Туреч­чині та Ірані — майже по 60 млн осіб. У Кувейті, ОАЕ та Омані — по 1,5–2 млн осіб, а в Бахрейні, Катарі та на Кіпрі — по 0,5– 0,7 млн осіб. Близький Схід характеризується значними міграціями населе­н­ня внаслідок соціальних, політичних та етнічних об­ставин. На Аравійському пів­острові, в Сирійській пустелі, Туреч­чині та Ірані налічують понад 3 млн кочівників. Населе­н­ня Ізраїлю значною мірою формується за рахунок ім­мі­грантів, зокрема й з України. Палестинські араби мають діаспору в арабському світі й поза його межами. У нафтовій промисловості та сфері обслуговува­н­ня арабських країн працює більш як 5 млн екс­патріантів — пере­важно з Пів­ден­но-Східної Азії (індуси, паки­станці, філіп­пінці, малайці, афганці, китайці та ін.). Майже 2 млн турків працюють у країнах Західної Європи, зокрема Німеч­чині. Рівень урбанізації у країнах Близького Сходу невисокий, а в Ємені — один із найнижчих у світі.

Економіка

За остан­ню чверть столі­т­тя країни Близького Сходу показали невисокі темпи економічного про­гресу та добробуту. Більшість з них має середній та низький рівень економічного й культурного роз­витку. Найвищих жит­тєвих стандартів досягли ОАЕ та Ізраїль, найбідніші країни — Судан та Ємен. Найвищі темпи економічного зро­ста­н­ня — у Єгипті. У світовому рейтингу держав (дані ООН 2001), за шкалою соціально-економічних показників, країни Близького Сходу посідають такі місця (в дужках — бал за 100-бальною системою): 22 — Ізраїль (89,3), 40 — Бахрейн (82,4), 43 — Кувейт (81,8), 45 — ОАЕ (80,9), 48 — Катар (80,1), 65 — Ліван (75,8), 68 — Саудівська Аравія (75,4), 71 — Оман (74,7), 82 — Туреч­чина (73,5), 88 — Йор­данія, Іран (71,4), 97 — Сирія (70,0), 133 — Ємен (46,8). Для порівня­н­ня: 1 — Норвегія (93,9), 2–4 — Австралія, Канада та Швеція (93,6), 5 — Бельгія (93,5), 6 — США (93,4). Основне заня­т­тя населе­н­ня країн Близького Сход — сільське господарство. Його продуктивність у більшості країн низька, оскільки зрошувальних земель мало, іригаційні системи примітивні. Для потреб землеробства використовують 5–7 % земельного фонду. Серед зернових культур основне місце належить пшениці, вирощують також ячмінь, кукурудзу, бавовник, фрукти, овочі. Важливою культурою Близького Сходу є фініки (80 % їх світового екс­порту проходить через іракський порт у Басрі). У тварин­ництві пере­важає роз­веде­н­ня овець, кіз, верблюдів, остан­ні разом із віслюками складають майже чверть світ. поголівʼя. Світове значе­н­ня має нафтова промисловість країн Перської затоки. Найбільші — нафто­промислові та портові комплекси Янбу і Джубейль (Саудівська Аравія). Видобуток природного газу не набув належного роз­витку, супутній газ спалюється у факелах через від­сутність місцевих споживачів і труднощі транс­портува­н­ня газу до роз­винених країн. Нафтова промисловість країн Близького Сходу — екс­порт­на галузь (місцевий ринок використовує бл. 10 % її видобутку). Екс­портують сиру нафту, 10 % — як нафто­продукти. На узбереж­жі Перської затоки — бл. 20 найбільших у світі нафтових портів-терміналів. У порти Червоного і Серед­земного морів нафту транс­портують роз­галуженою системою нафто­проводів. Частина з них по­стійно закрита внаслідок конфліктних ситуацій; найбільший із тих, що діють, — нафто­провід Абкайк– Янбу (дві гілки завдовжки по 1200 км). Триває будівництво нафто­проводу Ґазіантеп–Самсун.

Геополітика

Регіон має кілька зон політичної напруженості, повʼязаних із близько­східним (ізраїльсько-палестинським) конфліктом, курдським пита­н­ням, про­блемами без­пеки басейну Перської затоки, а також низкою менших ускладнень, як-от сирійська військова присутність у Лівані, невирішеність демаркаційних питань між Сирією та Туреч­чиною, Єгиптом і Су­даном, Саудівською Аравією та Єменом, ОАЕ та Іраном, поруше­н­ня громадянських прав і свобод шиїтських меншин в Іраку та Бахрейні, християн у Єгипті.

На цих землях існують і зони між­релігійних конфліктів. В Ірані від ісламського уряду та релігійних діячів по­стійних утисків за­знають багаїти; у Пів­нічному Іраку — конфлікт між мусульманами та язидітами; у Пів­ден­ному Іраку — між сунітами та шиїтами; в Ізраїлі — збройне проти­стоя­н­ня мусульман та євреїв. Від 1995 в Палестині почастішали випадки наруги мусульман над християнами, внаслідок чого зросла хвиля християнської еміграції. В Лівані після закінче­н­ня громадянської війни, в основі якої лежав між­релігійний конфлікт, і досі тривають спалахи ворожості між людьми різних вірувань. У Саудівській Аравії держава виявляє нетерпимість до будь-яких релігій, окрім ісламу. Нові про­блеми виникли у звʼязку з війною США та Великої Британії проти режиму С. Хусейна та окупації Іраку силами так званої антиіракської коаліції.

Великі держави завжди боролися за вплив на Близькому Сході. Після роз­паду СРСР контроль над країнами Близького Сходу зберігають США, Велика Британія та Франція. Близький Схід є одним з пріоритетних для України регіонів з огляду на гео­графічну близькість та наявність енергоносіїв. Тому в більшості країн регіону від­крито посольства України; 2001 МЗС України також впровадило посаду спеціальні пред­ставника з питань Близького Сходу.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
жовт. 2023
Том ЕСУ:
3
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Країни і регіони
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
35506
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
5 116
цьогоріч:
1 227
сьогодні:
14
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 5 847
  • середня позиція у результатах пошуку: 7
  • переходи на сторінку: 26
  • частка переходів (для позиції 7): 12.7% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Близький Схід / В. С. Рибалкін // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-35506.

Blyzkyi Skhid / V. S. Rybalkin // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2004, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-35506.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору