Массачусетс

МАССАЧУ́СЕТС (англ. Massachusetts) — штат, що знаходиться у північно-східній частині США. Межує на Пн. зі шт. Вермонт і Нью-Гемпшир, на Зх. — зі шт. Нью-Йорк, на Пд. — зі шт. Коннектикут і Род-Айленд; на Сх. омивається Атлант. океаном (затоки Баззардс, Кейп-Код, Массачусетс та Нарраґансетт); на Зх. прилягають гірські хребти Беркшир-Гіллс і Татонік. Площа 27 340 км². Насел. 6,8 млн осіб (2017). Центр — м. Бостон ( 617 594 особи). Найбільші міста: Спрінґфілд (154 074), Кембридж (105 162), Вустер (101 328), Нью-Бедфорд (95 032). Назва штату походить від місц. племені массачусетс, що означає «велике гірське серце». 1620 тут утвор. перше європ. поселення — Плімут. колонію. 1630 група пуритан на чолі із Дж. Вінтропом заснувала Бостон. До серед. 18 ст. — центр кораблебудування та торгівлі у британ. колоніях. М. відіграв значну роль у боротьбі США за незалежність від Великої Британії. 1773 Бостон. Чайна партія організувала протест (т. зв. Бостон. чаювання) проти підвищення податків британ. владою. 1780 ратифіковано конституцію М., а через 8 р. утвор. штат. Згодом М. перетворився на один із важливих пром. регіонів США. Нині розвинені наук.-технол. комплекс, аерокосмічна, оборонна та ін. галузі промисловості, мор. торгівля, фінанс. сектор. 2010 у М. зафіксовано найбільшу у світі концентрацію підприємниц. починань і найвищу якість інновацій. 2015 понад 12 місц. компаній увійшли до рейтингу найуспішніших компаній США. У штаті функціонують Гарвард. університет (засн. 1636) і Массачусет. технол. інститут (1861; обидва — Кембридж). За межами штату став відомим Бостон. симф. оркестр. Проходять Тенґлвуд. муз. та джаз. фестивалі. Наприкінці 19 ст. до пром. міст М. прибули перші укр. переселенці. 1913 у Бостоні засн. греко-катол. церкву Святої Трійці (від 1926 — православна), 1968 — Царя Христа. Серед давніх греко-катол. реліг. осередків — Фолл Рівер (1913), Путсфільд (1916), Сейлем (1920), Савт Дірфільд (1920), Лудлов (1924), Лоренс (1950–60). У бостон. місцевості Савт Гедл діяла Закарп. греко-катол. церква. Нині у Бостоні є укр. православна церква св. Андрія. 1973 засн. Український науковий інститут Гарвадського університету, який публікує наук. ж. «Harvard ukrainian studies» (від 1977) та видавн. серію «Гарвардська бібліотека давнього українського письменства». У різний час його очолювали О. Пріцак, Г. Грабович, Р. Шпорлюк; від 2013 — С. Плохій. 1989 створ. Амер. асоц. українознавства. 2007 в передмісті Дедгам засн. Укр.-амер. культур. центр Бостона. За офіц. статистикою, 1990 мешкали 15 621, 2000 — 22 287, 2006 — 22 904 українці. Гол. осередки укр. життя: округи Беркшир, Ворчестер, Гампден, Ессекс, Мідлсекс, Плімут, Суффолк. М. — батьківщина амер. президентів Дж. Кеннеді та Дж. Буша, письменників Г. Лонґфелло, Е. По, живописців В. Гомера, Н. Роквела. Зі штатом пов’язані життя та діяльність фізико-хіміка Георгія та його дочки — фізика, громад. діячки Віри Кістяківських; фахівця у галузі комунікац. технологій К. Кальба; лікаря-хірурга М. Витвицької-Дінгарт; істориків М. Андрусяка та В. Мороза; письменниці М. Галун-Блак; перекладачки Т. Кардиналовської, громад.-культур. діяча О. Оглобина; альпініста В. Лівшиця.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю