Проблем матеріалознавства Інститут імені І. Францевича НАНУ

Визначення і загальна характеристика

ПРОБЛЕ́М МАТЕРІАЛОЗНА́ВСТВА Інститут імені І. Францевича НАНУ (ІПМ) — науково-дослідна установа, що вивчає проблеми створення нових матеріалів, розробляє технології їх одержання та виготовлення з них виробів із заданими властивостями. Заснована 1952 у Києві на базі одного із відділів Інституту чорної металургії АН УРСР як Лабораторія спеціальних сплавів АН УРСР. У ній працювали 56 співробітників, зокрема В. Єременко, Г. Писаренко, І. Федорченко, І. Францевич, які згодом заснували наукові школи та заклали підвалини розвитку матеріалознавства в Україні. Вже тоді керівник Лабораторії І. Францевич сформулював принцип створення матеріалів з наперед заданими властивостями для екстремальних умов експлуатації на основі фундаментальних знань про їх кристалічну та електронну будову та фізико-хімічні властивості. Фахівці Лабораторії значну увагу приділяли також вирішенню практичних питань та впровадженню наукових розроблень у виробництво. Від 1955 — Інститут металокераміки і спеціальних сплавів АН УРСР під керівництвом І. Францевича. 1956 до науковців долучився Г. Самсонов — засновник матеріалознавства тугоплавких сполук. Від 1964 — ІПМ АН УРСР; від 1985 — імені І. Францевича. Окрім згаданих вище фундаторів Інституту, працювали такі видатні науковці як В. Трефілов (1973–2001 — директор) — фахівець у галузі металофізики, фізики міцності й пластичності металів і тугоплавких матеріалів, фізичного матеріалознавства, порошкової металургії, В. Скороход (2002–15 — директор) — один із засновників науки про спікання, Ю. Найдіч — визнаний лідер у дослідженнях високотемпературних капілярних явищ, А. Косторнов — відомий фахівець у галузі порошкової металургії, високопористих і триботехнічних матеріалів, Г. Гнесін, М. Арбузов, О. Пилянкевич, О. Курдюмов, Ю. Мільман, Л. Позняк, К. Товстюк. Нині в Інституті працюють 870 співробітників, з них 63 доктори і 203 кандидати наук, 3 академіки НАНУ — С. Фірстов, Ю. Солонін (2016–22 — директор), А. Рагуля, 5 членів-кореспондентів НАНУ — М. Глинчук, О. Григорьєв, К. Гогаєв, М. Штерн, Г. Баглюк (від 2023 — директор). Функціонують 28 наукових відділів, що розподілені між 3-ма секціями: «Фізичне матеріалознавство та фізика міцності», «Фізико-хімія і технології наноструктурних і функціональних матеріалів», «Матеріалознавство порошкових та композиційних матеріалів і покриттів». Тематика Інституту сконцентрована навколо 3-х базових напрямів. До першого належать дослідження щодо фундаментальних основ створення нових матеріалів. Побудовано майже 100 подвійних і більше 150 потрійних діаграм стану металевих та близько 150 діаграм стану оксидних систем. Вперше визначено термодинамічні характеристики декількох сотень тугоплавких сполук, карбідів, нітридів, боридів та ін. За результатами досліджень видано понад 10 довідників. Виконано систематичні теоретичні і експериментальні дослідження кристалічної та електронної будови сегнетоелектричних фаз, фаз високого тиску, діелектриків, інтерметалідів сорбентів водню тощо. Другий напрям присвячений розробленню принципово нових («топових») матеріалів. Синтезовано та детально досліджено процеси структуроутворення широкого спектру наноматеріалів: на основі вуглецю — фулеренів, нанотрубок, наноалмазу, а також на основі оксидів і тугоплавких сполук. Запропоновано новий підхід до покращення механічних властивостей металічних і керамічних матеріалів, що базується на ідеології високоентропійних сплавів, що містять в приблизно однакових пропорціях 5 або більше компонентів. Створено низку нових матеріалів медичного призначення, зокрема матеріали замінники кісткової тканини, нові титанові сплави для імплантів, вуглецеві тканини з унікальними сорбційними властивостями тощо. Запропоновано нові матеріали для потреб водневої енергетики, акумулятори водню на основі рідкісноземельних металів та магнію; високоефективні матеріали для керамічних паливних комірок; надлегкі конструкційні матеріали на основі алюмінію, титану, магнію. У рамках третього напряму розвиваються традиційні для Інституту дослідження в галузі порошкової металургії, композиційних матеріалів, кераміки, покриттів тощо. Розроблено низку металевих, керамічних і композиційних матеріалів з високими механічними властивостями, вібропоглинаючою здатністю, ударостійкістю. Створені в Інституті наджаростійкі керамічні і металеві матеріали, корозійно- та зносостійкі матеріали та покриття визнано перспективними для застосування в сучасних високотехнологічних галузях машинобудування. Інститут активно поширює інформацію про свої наукові здобутки серед наукової спільноти як в Україні, так і за її межами. Його науковці співпрацюють з багатьма дослідницькими центрами Європи, Японії, США, Китаю тощо. У м. Нінбо (Китай) створено Китайський науково-технологічний центр ІПМ НАНУ й Українсько-Китайський інститут матеріалознавства імені І. Францевича. При Інституті діє Українське матеріалознавче товариство імені І. Францевича, що організовує конференції та семінари в галузі матеріалознавства. Результати, отримані науковцями Інституту за останні 7 р., викладені в 30-ти монографіях, 130-ти окремих розділах колективних монографій, 32-х збірниках наукових праць, 3 тис. статей у високорейтингових наукових журналах. Інститут видає науковий журнал «Порошкова металургія» (від 1961) та збірник наукових праць «Успіхи матеріалознавства» (від 2020).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю