Жидачівський район

ЖИДА́ЧІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-східній частині Львівської області. Утвор. 1940. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від липня 1941 до серпня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. До 1959 належав до колиш. Дрогоб. обл. 1959 до його складу вві­йшла тер. ліквідов. Журавнів., 1962 — Ходорів. р-нів. Від 1966 — у сучас. межах. Пл. бл. 1,0 тис. км². Насел. 80 812 осіб (2001, складає 93,5 % до 1989), пере­важно українці. У р-ні — міста Жидачів та Ходорів, смт Гніздичів, Журавне, Нові Стрілища та 113 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Ходорів, Ви­бранівка, Бориничі, Жидачів, Гніздичів. Через тер. р-ну проходять нафто­провід «Дружба», лінія електропередач «Мир». Поверх­ня пн. частини Ж. р., що лежить на Поділ. височині, пере­важно горбиста лесова рівнина, пд. — під­вищена пологохвиляста рівнина. Корисні копалини: сірка (Пере­дкарпатський сірконосний басейн), гіпс, мергель, глина. Річки: Дністер та його притоки Стрий, Свіча, Луг. Пл. ставків 644 га, боліт — 630 га. Ґрунти темно-сірі та опідзолені чорноземні (26,7 %), дерново-підзолисті (22,7 %), опідзолені, дернові, ясно-сірі лісові. Пл. лісів бл. 16 тис. га. Осн. породи: дуб (40 %), бук (31 %), граб, смерека, сосна. У р-ні — заг.-зоол. заказник заг.-держ. значе­н­ня Діброва, 6 памʼяток природи та 3 парки-памʼятки садово-парк. мистецтва (усі — місц. значе­н­ня). Гол. пром. під­приємства роз­таш. у райцентрі та Ходорові. Осн. культури: пшениця, цукр. буряки, картопля. Роз­винуті свинарство, вівчарство, скотарство мʼясо-молоч. напряму. Пл. с.-г. угідь 69,6 тис. га, з них орних земель — 39,5 тис. га. Діє 19 с.-г. під­приємств і 75 фермер. госп-в. У Ж. р. — 79 заг.-осв. шкіл, Жидачів. профес. ліцей, Ходорів. філія тех. коледжу Нац. університету «Львівська політехніка», Жидачів. г-зія, 16 до­шкіл. навч. закладів, 6 навч.-вихов. комплексів; 95 Нар. домів, кінотеатр, 91 б-ка, 2 муз. школи, 2 центри творчості учнів. молоді, музей геть­мана України І. Виговського (с. Руда); 3 лікарні, 6 амбулаторій сімей. медицини, 66 фельдшер.-акушер. пунктів, протитуберкульоз. санаторій; 2 ДЮСШ, спорт. клуби «Апол­лон», «Пульс», футбол. клуби «Жидачів», «Каштан» (с. Лівчиці), «Кохавинка» (смт Гніздичів); 2 готелі, від­діл. 10-ти банків. Виходить рай. г. «Новий час». 18 самодіял. колективів мають зва­н­ня «народний». Реліг. громади: 103 — УГКЦ, 6 — УПЦ КП, 4 — РКЦ, 7 — проте­стантських. Діють 2 монастирі УГКЦ (с. Бортники, смт Гніздичів). На тер. р-ну виявлено низку поселень від палеоліту до ран­нього заліз. віку, черняхів. культури, давньорус. городищ. Памʼятки архітектури: церква Різдва Богородиці (деревʼяна; 1724, с. Бережниця), церква Введе­н­ня в храм Пресвятої Богородиці (мурована; 1800, с. Ви­бранівка), дзвіниця церкви Покрови Пресвятої Богородиці (деревʼяна; 1806, с. Корчівка), оборон­на башта (мурована; 14 ст., с. Пʼятничани). Встановлено памʼятники І. Виговському (с. Руда), С. Бандері (с. Загірочко), О. Пушкіну (с. Заболотівці). Серед видат. уродженців — історик, бібліо­граф, літературо­знавець, пере­кладач, дійс. чл. НТШ І. Кревець (с. Іванівці), історик, катол. діяч, дійс. чл. НТШ В. Ленцик (с. Мазурівка), д-ри н. геолог (голова Урал. асоц. українців) С. Паняк (с. Камʼяне), економісти В. Засанський (с. Заболотівці), І. Благун (с. Буянів), фахівець у галузі механіки Я. Кизима (с. Мельнич), математик М. Заболоцький (с. Заболотівці), вет. лікар І. Мамчак (с. Любша), лікар-хірург Р. Вайда (с. Лівчиці), акушер-гін­еколог О. Вин­ницький (с. Чертіж), лікар-офтальмолог Й. Сал­дан (с. Лівчиці); громад.-культур. діяч С. Громницький (с. Загірочко), громад. діяч, публіцист А. Драґан (с. Голешів), брати громад.-політ. діяч, правозахисник, публіцист, мистецтво­знавець Богдан, громад.-політ. діяч, правозахисник Михайло, політ. діяч Микола Горині (с. Кнісело), письмен­ник М. Брик (с. Девʼятники), літературо­знавець, публіцист, пере­кладач А.-Е. Зеліб (с. Облазниця), письмен­ник, видавець, пере­кладач М. Сидор-Чарторийський (с. Камʼяне), письмен­ник, літературо­знавець М. Шалата (с. Бертишів); диригент, муз.-громад. діяч, музико­знавець, чл.-кор. АМУ, нар. арт. УРСР І.-Я. Гамкало (с. Городище), спів­ак, нар. арт. України І. Кушплер (с. Покрівці), актор, засл. арт. УРСР Й. Сенюра (с. Лівчиці); графік і живописець, нар. художник України З. Кецало (с. Добрівляни), живописець, нар. художник України В. Патик (с. Чорний Острів), майстер худож. кераміки, канд. мистецтво­знавства В. Гудак (с. Монастирець), художник декор.-ужитк. мистецтва В. Волощак (с. Молодинче), художник декор. скла Г. Паламар (с. Володимирці); шашкіст М. Левандовський (с. Лучани); діячі ОУН Я. Дякон (с. Девʼятники), М. Лебедь (смт Нові Стрілища), П. Олійник (с. Молодинче). У с. Руда знаходився родин. маєток Виговських, де, очевидно, і був похований геть­ман України І. Виговський.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю