Іршавський район

Визначення і загальна характеристика

ІРША́ВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у центральній частині Закарпатської області. Утвор. 1947. Площа 0,94 тис. км². Насел. 100 905 осіб (2001, складає 103,9 % до 1989): українців — 98,1 %, росіян — 0,9 %, угорців — 0,3 %, словаків — 0,3 %. У складі р-ну — м. Іршава та 46 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Хмільник, Іршава, Білки, Приборжавське, Бронька, Кужниця. Лежить у межах Полонинського та Вулканічного хребтів, Іршавської улоговини і Закарпатської низовини. Поверх­ня низовин­на, перед­гірнорівнин­на, низькогірна. Корисні копалини: буре вугі­л­ля, лігніт, мінерал. фарби, каолін, вапняки, мармур. Є джерела мінерал. вод. Річки бас. Дунаю: Боржава з притоками Іршава та Кушниця. Ґрунти пере­важно буроземно-підзолисті, дерново-буроземні і дернові опідзолені, зу­стрічаються лучні та болотні. Ліси та лісові насадже­н­ня за­ймають понад 60 % тер. (бук, дуб, ясен, ялина, граб, липа, вільха). У І. р. — заг.-держ. значе­н­ня заг.-зоол. Річанський заказник, геол. заказник Зачарована долина, гідрол. памʼятка природи Чорне болото, Нац. природ. парк «Зачарований край», місц. значе­н­ня заказники Гат (зоол.), Ріка (іхтіол.), памʼятки природи Берека європейська, Липи вікові (5 екземплярів; обидві — ботан.), Озера на полонині Боржави (5 шт., ур­очище Репин­не; гідрол.). Спеціалізація с. господарства — рослин­ництво зерн. і тварин­ництво мʼясо-молоч. напрямів. С.-г. угі­д­дя складають 37,37 % від заг. пл. р-ну: орні землі — 16,34 %, багаторічні насадже­н­ня — 3,76 %, сіножаті — 6,98 %, пасовища — 10,29 %. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, соняшник, вино­град. У р-ні — 63 заг.-осв. школи, Довжан. екон. коледж ім. В. Якуба, 57 дитсадків, Будинок дит. творчості; 45 б-к, рай. Центр культури і до­зві­л­ля, 45 сільс. клуб. установ, 6 муз. шкіл, кінотеатр, Іршавський історико-крає­знавчий музей; центр. рай. лікарня, 4 дільничні лікарні, диспансер, 5 поліклінік, 14 амбулаторій, 25 фельдшер.-акушер. пунктів; протитуберкульоз. санаторій, 2 турбази, турист. спорт.-оздоров. центр. Виходить г. «Нове життя». Функціонує 16 нар. колективів худож. самодіяльності. На тер. р-ну діють 3 православні жін. монастирі (села Приборжавське, Дубрівка, Кушниця), 1 чол. УГКЦ (с. Імстичеве), 1 жін. РКЦ (с. Довге). Виявлено поселе­н­ня прасловʼян. культури, стоянку нім. племен, низку давньорус. городищ. Збереглися руїни Брон. і Довжан. замків, деревʼяні церкви у селах Дешковиця, Івашковиця і Локіть (16–17 ст.), Михайлів. церква-монастир ЧСВВ та церква св. Богородиці у с. Імстичеве (18 ст.). Видатні уродженці: чл.-кор. НАНУ — математик В. Фущич (с. Сільце) та мово­знавець В. Німчук (с. Довге); математики М. Бабич (с. Заріч­чя), М. Городній (с. Кушниця), фізики М. Гайсак (с. Дунковиця), О. Ґецко (с. Кушниця), Ю. Попик (с. Довге), біо­лог О. Гойда (с. Брід), хіміки Є. Переш (с. Осій), В. Станінець (с. Ар­данове), лікарі С. Варґа (с. Горбок), І. Горзов (с. Імстичеве), В. Зозуляк (с. Суха), історик В. Ху­данич (с. Сільце), економісти В. Сопко (с. Суха), В. Якуб (с. Довге); письмен­ники С. Білак (с. Лисичеве), Ф. Злоцький (с. Осій), Д. Кремінь (с. Суха), Ю. Мейгеш (с. Великий Раковець), В. Кузан (с. Довге), І. Петровцій (с. Осій), Л. Повх (с. Кушниця), Ф. Потушняк (с. Осій), В. Шкіря (с. Зага­т­тя); нар. художник України, академік НАМУ, майстер декор.-ужитк. мистецтва А. Бокотей (с. Брід), художники В. Бердар (с. Довге), В. Бурч (с. Cмологовиця), І. Дубіш (засл. художник України; с. Лисичеве), А. Ерделі (с. Зага­т­тя), М. Митрик (с. Ар­данове), В. Філеш (с. Бронька), А. Шепа (с. Під­горяни; див. також осередок гончарства — с. Вільхівка); спів­ак (тенор), композитор, нар. арт. України С. Ґіґа (с. Білки), спів­ак (баритон), нар. арт. УРСР І. Попович (с. Осій), спів­ачка (мецо-сопрано), засл. арт. України О. Хархаліс (с. Білки), диригент, композитор, засл. діяч мистецтв України В. Гайдук (с. Доробратове); церк. діяч УГКЦ Й. Головач (с. Імстичеве), церк. діяч УПЦ МП Мефодій (Д. Петровцій; с. Приборжавське); важко­атлет І. Фірцак-Кротон (с. Білки). Із с. Довге повʼязані життя та діяльність історика О. Довганича, дит. письмен­ниці Марійки Під­гірянки, церк. діяча, дисидента Й. Терелі, живописця Ю. Мошака, композитора М. Машкіна.

Літ.: Пагиря В. В., Пищальник П. П. Боржавське від­лу­н­ня: Історія Іршавщини та нариси про ви­значних людей Боржавського краю. Уж., 2001; Кузан В., Пеняк П., Ньорба В. Іршавщина: край зачарованої долини. Уж., 2006.

В. В. Кузан, В. І. Устич

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю