Державні премії України

ДЕРЖА́ВНІ ПРЕ́МІЇ УКРАЇ́НИ — один із видів державних нагород України. Ними відзначають за вагомий внесок у розвиток науки, техніки, літератури, мистецтва й архітектури. До них належать Державну премію України в галузі науки і техніки, Державна премія України в галузі архітектури, Державна премія України ім. О. Довженка в галузі кіномистецтва. 1974–91 також вручали Державну премію УРСР для передовиків соціалістичного змагання за видатні досягнення у праці. Відповідно до указу Президента України від 27 вересня 1999 Державній премії України ім. Т. Шевченка (заснована 20 травня 1961 постановою РМ УРСР) надано статус національної (Національна премія України ім. Т. Шевченка). Особи, удостоєні державної премії України, отримують звання лауреата у тій чи іншій галузі, дипломи і почесні знаки встановлених зразків. Розміри грошових винагород до кожної премії встановлює указом Президент України.

Державна премія України в галузі науки і техніки

Державну премію України в галузі науки і техніки засновано постановою ЦК КПУ і РМ УРСР від 23 квітня 1969 як Держ. премію УРСР в галузі науки і техніки (від 1991 — сучасна назва). Це щорічна нагорода за видатні наук. дослідж., що сприяють подальшому розвитку гуманітар., природн., тех. наук, позитивно впливають на сусп. прогрес; розроблення та впровадження нової техніки, матеріалів, технологій, сучас. способів і методів лікування та профілактики; роботи з проблем охорони довкілля та екол. безпеки; створення підручників для заг.-осв., профес.-тех. навч. закладів, ВНЗів. Роботи на здобуття премії висувають установи НАНУ та галуз. держ. академій (АМНУ, АПрНУ, АПНУ, УААН); колегії центр. органів держ. влади; наук.-тех. і вчені ради; громад. наук.-тех. і наук. організації; підручники — Міністерство освіти й науки України. Щорічно присуджують 20 Д. п. У. в галузі н. і т.: до 15-ти — з відповід. дозволом для публікації у ЗМІ, до 3-х — за роботи, що становлять держ. таємницю, до 2-х — за підручники. Колектив, висунутий на здобуття, обмежений 10-ма особами (сюди не включають тих, хто виконував лише адм., організатор. чи консультативні функції). Рішення про надання премій, яке ухвалює таєм. голосуванням Комітет із Д. п. У. в галузі н. і т., набуває чинності після прийняття відповід. указу Президента України (має бути опублікований до 1 грудня — річниці референдуму про незалежність України). Першим лауреатом Д. п. У. в галузі науки і техніки став Г. Писаренко, загалом за роки вручення її отримали 5544 особи. Чотири рази премією відзначений І. Сергієнко, тричі — М. Амосов, В. Бар’яхтар, О. Возіанов, М. Гасик, А. Долінський, І. Дудка, В. Єременко, М. Згуровський, О. Коркушко, П. Костюк, В. Кунцевич, А. Морозов, В. Немошкаленко, В. Романенко, В. Скопецький, Л. Старицький, Н. Шор.

В. С. Стогній

Державна премія України в галузі архітектури

Державну премію України в галузі архітектури засновано постановою ЦК КПУ і РМ УРСР від 12 квітня 1988 для стимулювання розвитку архітектури й містобудування, заохочення творчої праці архітекторів і будівельників як Державну премію УРСР в галузі архітектури (від 1991 — сучасна назва). Щорічно вручають 5 (до 1999 — 3) премій за створення видатних архітектурних комплексів, окремих будівель і споруд; роботи в галузі містобудування, ландшафтної архітектури, реставрації пам’яток архітектури; наукові праці у галузі теорії та історії архітектури й містобудування. 2000 увійшли до складу державних нагород України. Роботи на здобуття премії висувають центральні й місц. органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадські організації, НДІ та проектні інститути, при цьому колектив претендентів не повинен перевищувати 8-ми осіб. Рішення про присудження премій, яке приймає Комітет із Д. п. У. в галузі архітектури таємним голосуванням, набуває чинності після затвердження указом Президента України (публікують до 1 липня — Дня архітектури України, який відзначають у Всесвіт. день архітектури). Повторне присудження Д. п. У. в галузі архітектури можливе не раніше, ніж через 5 років. Першими лауреатами 1988 стали колективи архітекторів, які створили пішохідну зону в центрі Івано-Франківська (Л. Попиченко, В. Альощенко, В. Мартинюк, Г. Будзик) та архіт. комплекс Київ. політех. інституту, нині Нац. тех. університет України «Київ. політех. інститут» (В. Лиховодов, В. Сидоренко, В. Довгалюк, О. Думчев, О. Зиков, В. Крючков). Загалом премією відзначено бл. 400 фахівців за 74 об’єкти архітектури, двічі лауреатами стали арх. В. Биков, Ю. Білоконь, В. Вечерський, В. Жежерін, В. Присяжнюк, І. Шпара, мистецтвознавець В. Тимофієнко, управлінець М. Вишиванюк.

В. В. Вечерський

Державна премія України ім. О. Довженка

Державну премію України ім. О. Довженка засновано Указом Президента України «Про заходи щодо відзначення 100-річчя від дня народження Олександра Довженка» від 10 вересня 1994. Присуджують від 1995, державна нагорода від 2001. Її вручають за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва. Представлені кандидатури розглядає Комітет з Д. п. У. ім. О. Довженка, який 1995–2004 очолював М. Мащенко, від 2004 — Б. Савченко. Указ Президента України про присудження публікують до 10 вересня — дня народження О. Довженка. Першим лауреатом 1995 став Б. Брондуков, серед ін. — Б. Бенюк, О. Борисов, М. Криницина, К. Муратова, Л. Осика, О. Санін, К. Степанков.

Л. І. Брюховецька

Завантажити статтю