Розмір шрифту

A

Куренівка

КУРЕНІ́ВКА — історична місцевість Києва. Знаходиться на низині, пере­січеній струмками, у межах сучас. Поділ. й Оболон. р-нів, межує з місцевостями Сирець, Пріорка, Оболонь. К. ві­дома від 1-ї пол. 18 ст. як пн. приміське село (1752 — 49 дворів), яке належало київ. магістрату. За версією М. Закревського, після Андрусів. пере­мирʼя (1667) тут роз­ташовувалися курені прикордон. сторожі, від яких і походить назва. В описі 1775–86 місцевість згадується як під­горо­д­дя Куренівщина. 1833 К. включена у межі Києва, до 1918 — перед­містя у складі Плоскої поліцей. діль­ниці. 1918–20 в Києві існував Куренів. міський р-н, 1921 — Куренів. під­ра­йон. У 19 — на поч. 20 ст. населені квартали К. були оточені числен. приват. хуторами (1872 — понад 50), які використо­вували для с.-г. та пром. виробництва. Діяло кілька пивоварень, цегелень; 1845 засн. шкір. завод (тривалий час належав купец. родині Кобців; нині АТ «Чинбар»). Громад. і реліг. осередком К. була парафіял. Петропавлів. церква (спершу деревʼяна, 1750-і рр.; цегл. храм зведено 1903–05 за проектом арх. М. Казанського, 1986 зруйнований). 1860 при ній від­крито нар. училище. Від того ж року на ринк. Петропавлів. площі проводили ярмарки. 1868 створ. Куренівське кладовище, 1906–61 існувало Копилов. кла­довище. 1894 на К. від­ведено ділянку Київ. міщан. товариству для влаштува­н­ня богадільні (діяла до 1919), при якій 1897 споруджено цегл. каплицю, яку 1899–1900 за проектом арх. В. Ніколаєва пере­будовано на церкву св. Пантелеймона (1913 реконстру­йована, арх. М. Гарденін; 1963 зруйнована; нав­проти місця храму на вул. С. Скляренка встановлено памʼят. знак). 1909 на гол. магістралі К. — вул. Куренівська (нині частина вул. Кирилівська, яка від рад. часу до 2015 носила імʼя М. Фрунзе) побл. рогу Казарменого провулка (нині вул. В. Рилєєва) збудовано одноповерх. юдей. молитовну школу (функціонувала до 1920-х рр., не збереглася). 1911 на кошти педагога С. Грушевського та за сприя­н­ня його сина історика, держ. діяча М. Грушевського тут від­крито міське початк. училище. Закладу присвоєно імʼя С. Грушевського; будівлю за проектом арх. Е. Брадтмана та В. Кричевського оформлено в стилі укр. модерну (нині корпус екон. факультету Академії муніципального управлі­н­ня, вул. Кирилівська, № 164). У квітні 1919 від­булося т. зв. Куренів. пов­ста­н­ня — зброй. ви­ступ проти більшов. влади селян низки перед­мість Києва та приміс. сіл за під­тримки пов­стан. загонів у ко­ординації з військ. командува­н­ням УНР. Під час нього загонам під керівництвом отаманів І. Струка, Бурлаки (О. Гончара), Зеленого (Д. Терпила) вдалося на короткий час взяти під контроль значну частину Києва. 1929 на ділянці пл. 6,5 га споруджено у стилі кон­структивізму корпус взут­тєвої ф-ки, вироб. потуж. якої згодом складала понад 2 млн пар на рік. 1927–32 між вул. Копиловська та М. Фрунзе зведено великий комплекс житл. будинків для працівників шкір. промисловості. Вживали заходи й з благоустрою місцевості, зокрема 1937 від­крито парк ім. М. Єжова (нині Куренівський, 8,18 га). Унаслідок прокладе­н­ня Поділ. узвозу у 1950-х рр. зросло транс­­порт­не значе­н­ня К. Нині через місцевість проходять числен­ні маршрути громад. транс­порту, на ній містяться Поділ. трамвайне (раніше — Троїцьке, ім. Л. Красіна, засн. 1891) та Куренів. тролейбусне (засн. 1984) депо. 1961 будівлі К., зокрема трамвайне депо (1995 встановлено памʼятний знак з прі­звищами працівників, які загинули) значно по­страждали від Куренівської ката­строфи. Від 1960-х рр. на теренах К. ведеться багатоповерх. житл. будівництво; за пострад. доби частину пром. корпусів пере­творено на комерц. заклади. На Куренів. ринку діє загальноміс. центр торгівлі зоотоварами — «Пташиний ринок». На пагорбі понад К. роз­таш. Кирилівська церква та Кирилівська лікарня. Мальовничі ландшафти місцевості від­ображені у творчості багатьох укр. художників, тут мешкав І. Їжакевич. У 1930–40-х рр. на К. минуло дитинство письмен­ника А. Кузнецова (зображений на памʼят. знаку жертвам Бабиного Яру на вул. Петропавлівська, скульп­тор В. Журавель, 2009).

Літ.: Закревский Н. Описание Киева. Т. 1. Москва, 1868; Яковлев А. Предместья города Киева: Преорка, Куренёвка и Сырец: Истор.-юрид. очерк. К., 1914.

М. Б. Кальницький

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2016
Том ЕСУ:
16
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Історичні місця
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
51844
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
633
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 780
  • середня позиція у результатах пошуку: 12
  • переходи на сторінку: 4
  • частка переходів (для позиції 12): 34.2% ★★☆☆☆
Бібліографічний опис:

Куренівка / М. Б. Кальницький // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-51844.

Kurenivka / M. B. Kalnytskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-51844.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору