Магдалинівський район

Визначення і загальна характеристика

МАГДАЛИ́НІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічній частині Дні­пропетровської області. Межує на Зх. з Царичан., на Пд. Зх. — з Петриків., на Пд. — з Дні­проп., на Пд. і Сх. — з Новомоск. р-нами Дні­проп. обл., на Пн. — із Зачепилів. р-ном Харків. обл. та Машів. і Новосанжар. р-нами Полтав. обл. Побл. с. Степанівка — крайня пн. точка Дні­проп. обл. Утвор. 1925. До 1930 — у складі Дні­проп. округи, від 1932 — Дні­проп. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (у місцях масових поховань встановлено памʼятні знаки — у Магдалинівці, селах Гупалівка, Заплавка, Ковпаківка, Котовка, Крамарка, Личкове, Топчине, Трудолюбівка, Чернеч­чина, Шевченківка), за­знали сталін. ре­пресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1958 до М. р. при­єд­нано частину Котов. р-ну. 1962 М. р. роз­формовано (його насел. пункти ві­ді­йшли до Царичан. і Новомоск. р-нів), 1965 від­новлено. 2016 с. Карла Маркса Поливанів. сільс. ради пере­йменовано на Калинівка, с. Ново­пролетарське — на Зоряне, с-ще Пролетарське — на Приорільське. Площа 1,6 тис. км². За пере­писом насел. 2001, проживали 38 050 осіб (складає 93,8 % до 1989), пере­важно українці; станом на 2016 — 33,2 тис. осіб. У складі р-ну — смт Магдалинівка та 58 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Придні­провської низовини. Поверх­ня — низовин­на пологохвиляста рівнина. Роз­ві­дано 9 нафтогазонос. родовищ. Уперше природ. газ на тер. р-ну почали видобувати 1971 на Пролетар. родовищі, яке від 1984 діє як одне з найпотужніших в Україні під­зем. сховищ (див. Пролетарське газоконденсатне родовище та газо­сховище). За кілька років введені Кременівське нафтогазоконденсатне родовище, Східно-Новоселівське нафтогазоконденсатне родовище, Юріївське нафтогазо­кон­­денсатне родовище та Вино­градів. газоконденсатне родовище. 1999 у с. Кременівка почали видобувати нафту, від 2001 екс­плуатують Ульянів. родовище газу, від 2002 — Личків. нафтогазоконденсатне родовище, від 2006 — Сх.-Вино­градів. газоконденсатне родовище. Річки бас. Дніпра – Оріль (на пн. межі р-ну) з притоками Заплавка, Мокра Заплавка, Журавка, Кривець та Чаплинка; Кільчень (впадає у Самару). На межі Зачепилів. і Магдалинів. р-нів — гирло Берестової (притока Орелі). На Пн. про- ходить траса Дні­про–Донбас ка­налу. Під ставками — 1061 га, озерами — 1033 га. Ґрунти пере­важно чорноземні звичайні середньо- та малогумусні; у долинах — лучні оглеєні. Пл. лісів 2,5 тис. га; осн. породи: дуб, берест, ясен, сосна. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — Приорільський заказник (створ. 1998, площа 8377 га, ландшафт., знаходиться також на тер. Новомоск. р-ну); місц. — заказники Топчинський (1982, 86 га, ентомол.), Верх­ньокільченський (909,6 га), Верх­ньочаплинський (232,5 га), Заплавка (448,4 га), Середньочаплинський (107,6 га; усі — 2013, ландшафтні), ботан. памʼятка природи Ділянка сосн. насаджень (1977, 5 га, с. Соснівка). Входить у Дні­пров. агломерацію. Пл. с.-г. угідь 138,2 тис. га, з них орних земель — 123,4 тис. га. Місц. с.-г. під­приємства та фермер. господарства вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник і виробляють мʼясо та молоко. Бл. 70 % виробництва свинини припадає на ТОВ «Агро-Овен», яке також здійснює селекц. роботу. На базі н.-д. господарства «Поливанівка» науковці Дні­проп. обл. вивели першу укр. мʼясну породу великої рогатої худоби. У рад. період за ви­значні досягне­н­ня у с. госп-ві 13 жит. р-ну стали Героями Соц. Праці. Тер. р-ну пере­тинає залізниця Харків–Дні­про. Діє залізнична ст. Бузівка. Мережа автомобіл. шляхів із твердим покри­т­тям складає понад 400 км. Із Пд. на Пн. проходить між­обл. автошлях Дні­про–Полтава. У М. р. — Магдалинів. ПТУ № 88, 30 заг.-осв. навч. і 16 дит. до­шкіл. закладів, Магдалинів. школа-інтернат для дітей з вадами розум. і фіз. роз­витку; Магдалинівський історико-крає­знавчий музей ім. Д. Кулакова, Котов. істор.-краєзн. музей, рай. і 20 сільс. Будинків культури, 5 сільс. клубів, центр. рай. і 28 сільс. б-к, дит. муз. школа, Будинок дит. творчості; ДЮСШ, спорт­комплекс «Мрія»; центр. рай. і 4 дільничні лікарні. Виходять г. «Наше життя» (рай.) і «Агро-інформ» (с. Оленівка). У р-ні функціонує низка колективів худож. самодіяльності, учасниками яких є 836 аматорів. Двом худож. колективам присвоєне зва­н­ня «народний». Є 23 православні церкви; 5 проте­стант. громад: християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня (обидві — Магдалинівка), євангел. християн-баптистів (села Заплавка та Ка­значеївка), харизматична «Нове поколі­н­ня» (с. Личкове). Памʼятки архітектури місц. значе­н­ня: шкіл. комплекс (кін. 19 — поч. 20 ст.) та вокзал у с. Бузівка, лікарняний комплекс у с. Гупалівка (обидві — поч. 20 ст.), комплекс будівель нім. колонії у с. Іванівка (кін. 19 ст.), церква та лікарня у с. Котовка, школи у селах Личкове та Минівка, фельд­шер. пункт у с. Олександрівка (усі — поч. 20 ст.), комплекс для дітей-сиріт нім. колоністів у с. Приют (кін. 19 — поч. 20 ст.). На околиці с. Бузівка досліджено кургани доби бронзи (2–1 тис. до н. е.) та пізніх кочовиків (14–15 ст.); у с. Гупалівка виявлено поселе­н­ня доби неоліту (4 тис. до н. е.), скіф.-сармат. часу та кочівн. стійбище (7–8 ст.). Д. Яворницький ви­вчав кургани катакомб. культури доби бронзи (2 тис. до н. е.), сарматів (2–1 ст. до н. е.) та пізніх кочовиків (14–15 ст.) побл. с. Жданівка та кургани ямної культури доби ран­ньої бронзи (3 тис. до н. е.), пізніх кочовиків (14–15 ст.) побл. с. Сужено-Варварівка. Серед видат. уродженців — економіст, чл.-кор. НААНУ П. Макаренко (с. Новопетрівка), фізик Є. Абрамовський (с. Оленівка), фахівець у галузі ракетно-косміч. техніки І. Лисенко (с. Котівка), фахівець у галузі металургії Я. Малиночка (с. Топчине), фахівець у галузі електромеханіки Б. Мороз (с. Вино­градівка), фахівець у галузі будівництва О. Пшінько (с. Оленівка), фахівець у галузі механіки С. Редько (с. Мусієнкове), агрономи В. Бондаренко (с. Котовка), Г. Грисенко (с. Першотравенка), радіобіо­лог А. Дворецький (с. Дмухайлівка), біо­хімік О. Рева (с. Котовка), зоотехнік М. Коваленко (с. Гупалівка), фахівець у галузі роз­веде­н­ня с.-г. тварин В. Недава (с. Чернещина), лікар-гігієніст Н. Іваницька (с. Вино­градівка), історик М. Миколенко (с. Шевченківка), мово­знавець А. Поповський (с. Приют); письмен­ник, пере­кладач, засл. діяч мистецтв України Ю. Кібець (с. Котовка), поет, прозаїк, пере­кладач Г. Прокопенко (с. Жданівка); скульптори А. Білик (засл. діяч мистецтв Казах. РСР; с. Крамарка), М. Короткевич (с. Першотравенка), живописці, графіки І. Дмухайло (засл. діяч мистецтв Білорусі; с. Топчине), Г. Невечеря (с. Гупалівка), графік, монументаліст Є. Путря (с. Дмухайлівка), художниця декор. текс­тилю М. Литовченко (засл. художник України; с. Гупалівка); драматург, спів­ак, актор, режисер, Герой Праці Ф. Костенко (с. Краснопі­л­ля), бандуристка М. Голенко (нар. арт. УРСР; с. Котовка; див. Тріо бандуристок Київської філармонії), актор, режисер А. Дудка (с. Личкове), актор А. Манойло (с. Дмухайлівка; обидва — нар. арт. України); церк. діяч Церкви євангел. християн-баптистів, поет, пере­кладач Л. Коровник (с. Почино-Софіївка); фахівець у галузі фіз. вихова­н­ня та спорту В. Шаповалов (с. Новоселівка), спортс­менка (самбо, дзюдо) О. Куницька (с. Першотравенка); рад. військ. діяч І. Гаркавий (с. Мусієнкове), учасники 2-ї світової вій­ни, Герої Рад. Союзу М. Заверуха (с. Заплавка), М. Кропива (с. Ковпаківка), Д. Нестеренко (с. Минівка), М. Шкуліпа (с. Бузівка). У селах р-ну побував Т. Шевченко, тут він малював місц. пейзажі.

Літ.: Лобанова С. В. Історико-крає­­знавчі дослідже­н­ня «непер­спективних» та втрачених сіл Магдалинівщини // При­­дні­провʼя: Істор.-краєзн. дослідж.: Зб. наук. пр. 2004; Без­углий Л. Край Магдалинівський. 2005; 2011; Горенюк В. М., Коніщук П. В., Мороз В. І. Магдалинівщина: Короткий нарис. 2008; Кочергін І. О. Крає­знавство: Навч. посіб. 2015 (усі — Дні­пропетровськ).

Т. П. Шковира

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю