Мезорельєф

МЕЗОРЕЛЬЄ́Ф (від мезо... та рельєф) — нерівності земної поверх­ні (форми рельєфу) роз­мірами від декількох сотень метрів до десятків квадратних кілометрів, сформовані внаслідок взаємодії ендоген­них та екзоген­них чин­ників з ознаками явного пере­важа­н­ня екзоген­них. До позитив. форм рельєфу належать межиріч­чя на рівнинах; не­значні за роз­мірами залишкові гір. хребти, що збереглися від остаточ. руйнува­н­ня (залишкові гори); поля грязьових вулканів, льодовик. форм (друмлінів, озів, камів, морен. пасом); скупче­н­ня на обмеженій території дюн та барханів, пагорбів кучугур. пісків тощо. Серед вироблених форм М. вирізняються річк. долини; яружні масиви та окремі великі яри і балки; скупче­н­ня карст. лійок; наслідки просі­да­н­ня поверх­ні з потуж. лесовим покривом — великі поди; у межах великих рік — тераси, річища, заплави зі знач. меандрами; мор. берегові вали, коси і пере­сипи та ін. В утворен­ні мезоформ рельєфу осн. роль належить екзоген. чин­никам та їхньому без­посеред. вияву, зокрема ерозій., флювіал., гляціал., карст., берег. процесам. Найбільші форми М. України — поля карст. лійок лів­обереж­жя Дністра, масиви Олешківських пісків, болотні простори знижень поверх­ні заплав Припʼяті та Десни, під­вище­н­ня Канівських гір, виразні пагорби Кременецьких гір, Гологори, Вороняки, Подільські Товтри, кань­йон Гірського Тікича, Словечансько-Овруцький кряж, пере­сипи чорномор. лиманів, Арабатської Стрілки, коса Джарилгач, магмат. масиви Карадагу, Аюдагу, долини Дні­пра, Дністра, Десни, Пів­ден­ного Бугу, Чаплинські та Ага­йманські поди та ін. Менші форми М. пред­ставлені денудацій. останцями Камін­ного села (Поліс­ся), Камін­них могил Приазовʼя, морен. пасмами Житомирщини, Шацькими озер. западинами та ін. Ще меншими є Костянец. яр, окремі пагорби Канівських дис­локацій та деякі товтри Поді­л­ля.

Завантажити статтю