Мезорельєф

МЕЗОРЕЛЬЄ́Ф (від мезо... та рельєф) — нерівності земної поверхні (форми рельєфу) розмірами від декількох сотень метрів до десятків квадратних кілометрів, сформовані внаслідок взаємодії ендогенних та екзогенних чинників з ознаками явного переважання екзогенних. До позитив. форм рельєфу належать межиріччя на рівнинах; незначні за розмірами залишкові гір. хребти, що збереглися від остаточ. руйнування (залишкові гори); поля грязьових вулканів, льодовик. форм (друмлінів, озів, камів, морен. пасом); скупчення на обмеженій території дюн та барханів, пагорбів кучугур. пісків тощо. Серед вироблених форм М. вирізняються річк. долини; яружні масиви та окремі великі яри і балки; скупчення карст. лійок; наслідки просідання поверхні з потуж. лесовим покривом — великі поди; у межах великих рік — тераси, річища, заплави зі знач. меандрами; мор. берегові вали, коси і пересипи та ін. В утворенні мезоформ рельєфу осн. роль належить екзоген. чинникам та їхньому безпосеред. вияву, зокрема ерозій., флювіал., гляціал., карст., берег. процесам. Найбільші форми М. України — поля карст. лійок лівобережжя Дністра, масиви Олешківських пісків, болотні простори знижень поверхні заплав Прип’яті та Десни, підвищення Канівських гір, виразні пагорби Кременецьких гір, Гологори, Вороняки, Подільські Товтри, каньйон Гірського Тікича, Словечансько-Овруцький кряж, пересипи чорномор. лиманів, Арабатської Стрілки, коса Джарилгач, магмат. масиви Карадагу, Аюдагу, долини Дніпра, Дністра, Десни, Південного Бугу, Чаплинські та Агайманські поди та ін. Менші форми М. представлені денудацій. останцями Камінного села (Полісся), Камінних могил Приазов’я, морен. пасмами Житомирщини, Шацькими озер. западинами та ін. Ще меншими є Костянец. яр, окремі пагорби Канівських дислокацій та деякі товтри Поділля.

В. В. Стецюк