ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Паразитологія

ПАРАЗИТОЛО́ГІЯ (від грец. παράσιτος — нахлібник і …логія) — наука, що вивчає паразитизм як спосіб співіснування між живими організмами, а також ті живі організми, для яких притаманний паразитичний спосіб життя. Розрізняють загальну та спеціальну П. Об’єктом вивчення загальної П. є паразитизм як спосіб життя, пристосування до нього у різних груп паразитичних організмів, життєві цикли паразитів, відносини паразитів з хазяями (паразито-хазяїнні системи) і навколишнім середовищем та їх еволюційний розвиток. Для відокремлення паразитизму від ін. форм співіснування між живими організмами (форезії, коменсалізму, мутуалізму) його визначають як антагоністичний симбіоз між двома організмами, за якого один з них (паразит) використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування. Оскільки об’єктом загальної П. є відносини між організмами, її можуть розглядати, зокрема, як специфічний напрям екологічної науки. Інтеграція паразитологічних та екологічних знань, підходів та методів активно відбувається протягом останніх десятиліть. Наслідком цього є поступове перетворення екологічної П., колись окремого напряму в межах П., на дослідження екології паразитів як компонентів екосистем у поєднанні з екологічними дослідженнями непаразитичних організмів. Об’єктом вивчення спеціальної П. є паразитичні організми у всьому їхньому різноманітті. У широкому розумінні до паразитів належать віруси (див. Вірусологія), патогенні мікроорганізми (гриби, бактерії), паразитичні рослини та паразитичні тварини. Більш традиційно основними об’єктами спеціальної П. є паразитичні тварини — одноклітинні та багатоклітинні. Деякі групи паразитів привертають особливу увагу дослідників, завдяки чому сформувалися окремі напрями спеціальної П.: протозоопаразитологія (вивчає одноклітинних паразитів), гельмінтологія (вивчає паразитичних червів, зокрема трематод (трематодологія), цестод (цестодологія), моногеней, нематод (нематодологія), акантоцефалів, нематоморф) та арахно-ентомопаразитологія (вивчає паразитичних членистоногих — кліщів та комах). За об’єктами вивчення спеціальна П. споріднена з ін. біологічними науками — протистологією, арахнологією, ентомологією, зоологією безхребетних, мікологією, ботанікою, мікробіологією та вірусологією, а також із таксономією, систематикою та філогенетичними дослідженнями живих організмів. Окрім того, розрізняють окремі напрями П., пов’язані з різними середовищами існування паразитів — певними групами хазяїв (переважно тих, що мають практичну цінність для людини) та певними типами екосистем. Відповідно, існують паразитологія медична (вивчає паразитів людини), паразитологія ветеринарна (вивчає паразитів домашніх і свійських тварин), іхтіопаразитологія (вивчає паразитів риб), П. тропічна (вивчає паразитів у тропічних регіонах, де їхнє різноманіття є найбільшим), агропаразитологія (частина фітопатології, вивчає паразитів рослин — комах, кліщів та нематод у агроценозах) та ін. Основною метою цих напрямів є не тільки дослідження паразитів та їхнього впливу на відповідні групи хазяїв, а й визначення та вивчення шляхів їх поширення та циркуляції, методів контролю чисельності, профілактики та лікування захворювань, спричинених ними (паразитозів). У цій частині П. тісно перетинається з медициною, ветеринарією, епідеміологією. Паразитологічну школу в Україні заснував О. Маркевич, який 1937 очолив новостворений відділ паразитології в Інституті зоології АН УРСР (Київ). У 2-й половині 20 ст. він керував паразитологічними дослідженнями у відділі, а також на кафедрі зоології Київського університету та на кафедрі паразитології і інвазивних хвороб у Київському ветеринарному інституті (нині ветеринарний факультет Національного університету біоресурсів і природокористування України), якими завідував. Окремі питання загальної, спеціальної, медичної та ветеринарної П. вивчали його учні та колеги: І. Акимов, В. Галат, Г. Гуща, Г. Двойнос, М. Ісков, Н. Іскова, В. Корнюшин, О. Кулаківська, Б. Мазурмович, Т. Павліковська, Г. Сергієнко, Д. Сігарьова, Л. Смогоржевська, В. Трач, Р. Чеботарьов, В. Шарпило, Л. Шарпило, Г. Щербак та ін. Провідними установами, де проводять паразитологічні дослідження в Україні, є відділ паразитології Інституту зоології НАНУ, факультет ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України, Львівська академія ветеринарної медицини, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини (Харків), Білоцерківський аграрний університет, Полтавська аграрна академія та ін. Діє Паразитологів Українське наукове товариство.

Рекомендована література

  1. Невядомська К., Пойманська І., Магніцька Б., Чубай А. Загальна паразитологія. К., 2007;
  2. G. D. Schmidt, L. S. Roberts. Foundations of Parasitology. Ed. 8. McGraw & Hill Higher Education, 2009;
  3. T. M. Goater, C. P. Goater, G. W. Esch. Parasitism. The Diversity and Ecology of Animal Parasites. Cambridge, 2014;
  4. E. S. Loker, B. V. Hofkin. Parasitology. A Conceptual Approach. New York, 2015;
  5. Корнюшин В. В., Кілочицький П. Я., Балан П. Г., Кілочицька Н. П. Загальна паразитологія: Конспект лекцій. К., 2017.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2024
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Наука і вчення
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
883187
Вплив статті на популяризацію знань:
79
Бібліографічний опис:

Паразитологія / Ю. І. Кузьмін // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-883187.

Parazytolohiia / Yu. I. Kuzmin // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-883187.

Завантажити бібліографічний опис

Бібліотекознавство
Наука і вчення  |  Том 2  |  2003
О. С. Онищенко
Біоенергетика
Наука і вчення  |  Том 3  |  2004
В. М. Войціцький
Біокібернетика
Наука і вчення  |  Том 3  |  2004
Б. Л. Палець
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору