Державні премії України

Визначення і загальна характеристика

ДЕРЖА́ВНІ ПРЕ́МІЇ УКРАЇ́НИ — один із видів державних нагород України. Ними від­значають за вагомий внесок у роз­виток науки, техніки, літератури, мистецтва й архітектури. До них належать Державну премію України в галузі науки і техніки, Державна премія України в галузі архітектури, Державна премія України ім. О. Довженка в галузі кіномистецтва. 1974–91 також вручали Державну премію УРСР для пере­довиків соціалістичного змага­н­ня за видатні досягне­н­ня у праці. Від­повід­но до указу Президента України від 27 вересня 1999 Державній премії України ім. Т. Шевченка (заснована 20 травня 1961 по­становою РМ УРСР) на­дано статус національної (Національна премія України імені Тараса Шевченка). Особи, удостоєні державної премії України, отримують зва­н­ня лауреата у тій чи іншій галузі, дипломи і почесні знаки встановлених зразків. Роз­міри грошових винагород до кожної премії встановлює указом Президент України.

Державна премія України в галузі науки і техніки

Державну премію України в галузі науки і техніки засновано по­становою ЦК КПУ і РМ УРСР від 23 квітня 1969 як Держ. премію УРСР в галузі науки і техніки (від 1991 — сучасна назва). Це щорічна нагорода за видатні наук. дослідж., що сприяють подальшому роз­витку гуманітар., природн., тех. наук, позитивно впливають на сусп. про­грес; роз­робле­н­ня та впровадже­н­ня нової техніки, матеріалів, технологій, сучас. способів і методів лікува­н­ня та профілактики; роботи з про­блем охорони довкі­л­ля та екол. без­пеки; створе­н­ня під­ручників для заг.-осв., профес.-тех. навч. закладів, ВНЗів. Роботи на здобу­т­тя премії висувають установи НАНУ та галуз. держ. академій (АМНУ, АПрНУ, АПНУ, УААН); колегії центр. органів держ. влади; наук.-тех. і вчені ради; громад. наук.-тех. і наук. організації; під­ручники — Міністерство освіти й науки України. Щорічно присуджують 20 Д. п. У. в галузі н. і т.: до 15-ти — з від­повід. до­зволом для публікації у ЗМІ, до 3-х — за роботи, що становлять держ. таємницю, до 2-х — за під­ручники. Колектив, висунутий на здобу­т­тя, обмежений 10-ма особами (сюди не включають тих, хто виконував лише адм., організатор. чи консультативні функції). Ріше­н­ня про на­да­н­ня премій, яке ухвалює таєм. голосува­н­ням Комітет із Д. п. У. в галузі н. і т., набуває чин­ності після прийня­т­тя від­повід. указу Президента України (має бути опублікований до 1 грудня — річниці референдуму про незалежність України). Першим лауреатом Д. п. У. в галузі науки і техніки став Г. Писаренко, загалом за роки вруче­н­ня її отримали 5544 особи. Чотири рази премією від­значений І. Сергієнко, тричі — М. Амосов, В. Барʼяхтар, О. Возіанов, М. Гасик, А. Долінський, І. Дудка, В. Єременко, М. Згуровський, О. Коркушко, П. Костюк, В. Кунцевич, А. Морозов, В. Немошкаленко, В. Романенко, В. Скопецький, Л. Старицький, Н. Шор.

В. С. Стогній

Державна премія України в галузі архітектури

Державну премію України в галузі архітектури засновано по­становою ЦК КПУ і РМ УРСР від 12 квітня 1988 для стимулюва­н­ня роз­витку архітектури й містобудува­н­ня, за­охоче­н­ня творчої праці архітекторів і будівельників як Державну премію УРСР в галузі архітектури (від 1991 — сучасна назва). Щорічно вручають 5 (до 1999 — 3) премій за створе­н­ня видатних архітектурних комплексів, окремих будівель і споруд; роботи в галузі містобудува­н­ня, ландшафтної архітектури, ре­ставрації памʼяток архітектури; наукові праці у галузі теорії та історії архітектури й містобудува­н­ня. 2000 уві­йшли до складу державних нагород України. Роботи на здобу­т­тя премії висувають центральні й місц. органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядува­н­ня, громадські організації, НДІ та проект­ні ін­ститути, при цьому колектив претендентів не повинен пере­вищувати 8-ми осіб. Ріше­н­ня про присудже­н­ня премій, яке при­ймає Комітет із Д. п. У. в галузі архітектури таємним голосува­н­ням, набуває чин­ності після затвердже­н­ня указом Президента України (публікують до 1 липня — Дня архітектури України, який від­значають у Всесвіт. день архітектури). По­вторне присудже­н­ня Д. п. У. в галузі архітектури можливе не раніше, ніж через 5 років. Першими лауреатами 1988 стали колективи архітекторів, які створили пішохідну зону в центрі Івано-Франківська (Л. Попиченко, В. Альощенко, В. Мартинюк, Г. Будзик) та архіт. комплекс Київ. політех. ін­ституту, нині Нац. тех. університет України «Київ. політех. ін­ститут» (В. Лиховодов, В. Сидоренко, В. Довгалюк, О. Думчев, О. Зиков, В. Крючков). Загалом премією від­значено бл. 400 фахівців за 74 обʼєкти архітектури, двічі лауреатами стали арх. В. Биков, Ю. Білоконь, В. Вечерський, В. Жежерін, В. Присяжнюк, І. Шпара, мистецтво­знавець В. Тимофієнко, управлінець М. Вишиванюк.

В. В. Вечерський

Державна премія України ім. О. Довженка

Державну премію України ім. О. Довженка засновано Указом Президента України «Про заходи щодо від­значе­н­ня 100-річчя від дня народже­н­ня Олександра Довженка» від 10 вересня 1994. Присуджують від 1995, державна нагорода від 2001. Її вручають за видатний внесок у роз­виток українського кіномистецтва. Пред­ставлені кандидатури роз­глядає Комітет з Д. п. У. ім. О. Довженка, який 1995–2004 очолював М. Мащенко, від 2004 — Б. Савченко. Указ Президента України про присудже­н­ня публікують до 10 вересня — дня народже­н­ня О. Довженка. Першим лауреатом 1995 став Б. Брондуков, серед ін. — Б. Бенюк, О. Борисов, М. Криницина, К. Муратова, Л. Осика, О. Санін, К. Степанков.

Л. І. Брюховецька

Завантажити статтю