Кам’янець-Подільський район

М. Д. Желізник

Кам’янець-Подільський район

КАМʼЯНЕ́ЦЬ-ПОДІ́ЛЬСЬКИЙ РАЙО́Н (1923–28, 1939–44 — Довжоцький) — район, що знаходиться у південній частині Хмельницької області. Межує з Чемеровец., Дунаєвец., Новоушиц. р-нами Хмельн. обл., Кельменец., Хотин. р-нами Чернів. обл., Борщів. р-ном Терноп. обл. Утвор. 1923. У 1928 до р-ну приєднано Жванец. і частину Маків. р-нів, 1934 — 19 сільс. рад Староушиц. р-ну. 1935–39 не існував, значна частина його тер. була підпорядк. Камʼянець-Поділ. міськраді. 1959 та 1963 черг. рази укрупнено. Від 1965 — у сучас. межах. Від 1932 — у складі Вінн., від 1937 — Камʼянець-Поділ., від 1954 — Хмельн. обл. 1981 низку насел. пунктів затоплено Дністров. водосховищем. Від липня 1941 до квітня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,5 тис. км². Насел. 75 673 особи (2001, складає 89,1 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — смт Стара Ушиця та 121 сільс. насел. пункт. Лежить у межах Подільської височини. Поверхня на Зх. — підвищена хвиляста лесова рівнина, розчлен. ярами, балками, каньйоноподіб. річк. долинами; на Сх. — горбистопасм. товтрова рівнина. Корисні копалини: вапняки, трепел, доломіти, мергелі, глини. На тер. р-ну протікають Дністер і його притоки Збруч, Смотрич, Жванчик, Мукша, Кізя, Тернава, Студениця, Ушиця. Створ. понад 60 ставків. Заг. пл. водного дзеркала 6,7 тис. га. Ґрунти переважно ясно-сірі, сірі лісові, темно-сірі та чорноземні опідзолені. Пл. лісів і лісонасаджень 24,6 тис. га (дуб, граб, липа, ясен). Обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення частина нац. природ. парку «Подільські товтри», заказники Кармалюкова гора, Княжпільський, Циківський (усі — ландшафтні), Довжоцький, Зарудка зелена, Нижні патринці, Панівецька дача, Товтра Вербецька, Чапля (усі — ботан.), памʼятки природи печера Атлантида, Китайгородське відслонення, Смотрицький каньйон (усі — геол.), місц. значення заказники Залісецький, Китайгородський ліс, Лазарева, Мукшанський, На валу, Наддністрянський, Нігинська товтра, Товтри Садова та Деренова, Три горби, Устянський (усі — ботан.), Рахнівський ліс, Трибухівський ліс, Чорний ліс (усі — ліс.), Брідок, Павлові криниці (обидва — ентомол.), памʼятки природи Врублівецький ліс (комплексна), Берека, Дуб звичайний, Дуб черешчатий, Дубовий ліс, Морозівська дача, Циківська дубина (усі — ботан.), Довжоцьке природне джерело (гідрол.), Бабин писок, Голова велетня, Голова витязя, печера Малишка-Киянка, Розріз баговицької світи, Розріз верхів рихтівської світи, Розріз верхньої частини канилівської серії, Розріз гораївської світи, Розріз гринчукської підсвіти, Розріз канилівської світи, Розріз нагорнянської світи, Розріз скальської серії силура, Розріз тернавської світи, Соколів камінь, Теремець (усі — геол.), памʼятка садово-парк. мистецтва Миньковецький парк, заповідне урочище Жабинецька дача. Гол. підприємства: ВАТи — «Поділ. цемент», «Поділ. товтри» (вапняк. камінь та щебінь), «Будіндустрія», «Адамс» (соки, овочі консервовані), ТОВи — «Керамік» (буд. цегла), «ЗС — ЛТД», «Екопродукт Поділля» (мʼясо яловичини), «Камʼянець-Поділ. комбікорм. завод»; Нігин. карʼєр, Довжоц. спирт. завод. Спеціалізація с. господарства — рослинництво зерново-буряківничого та тваринництво мʼясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 107,3 тис. га, з них орних земель — 85,7 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 20 ТОВів, 12 приват. підприємств, 2 кооперативи, 9 вироб. підрозділів, 91 фермер. підприємство. ЗАТ «Авіс» займається птахівництвом.

У К.-П. р. — 68 заг.-осв. шкіл, 2 заклади позашкіл. роботи, 63 дитсадки; 108 закладів культури клуб. типу, рай. Центр культури і мистецтв «Розмай», 72 б-ки, 4 муз. школи, нар. музеї сіл Чабанівка, Демшин, Вітківці, Нігин; центр. рай. лікарня, Оринин. і Староушиц. лікарні, 8 амбулаторій, 87 фельдшер.-акушер. пунктів; ДЮСШ. Шістнадцять колективів худож. самодіяльності мають почесні звання «народний» і «зразковий». Реліг. громади: 62 — УПЦ МП, 2 — УПЦ КП, 4 — УАПЦ, 8 — РКЦ, 2 — УГКЦ, 19 — євангел. християн-баптистів, 2 — християн віри євангельської. Під охороною держави — 152 памʼятки історії, мистецтва та археології. Серед памʼяток архітектури — скел. монастир у с. Бакота (14 ст.), замки у селах Панівці (15–16 ст.), Жванець (15–17 ст.), Рихта (16–18 ст.), палац у с. Панівці (18–19 ст.). Встановлено понад 200 памʼятників та обелісків воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. У с. Жванець виявлено городище трипіл.-кукутен. спільності (див. Жванець, Жванець-Щовб), у селах Бабшин, Грушка, Китайгород, Княжпіль, Нігин, Оринин, Слобідка-Рихтівська, Сокіл, Чабанівка — знаряддя трипіл., черняхів. культур, у селах Врублівці, Гуменці, Сокіл, Ходорівці, смт Стара Ушиця — залишки скіф. поселень, у селах Бабшин, Велика Слобода, Гринчук, Гуменці, Демшин, Китайгород, Княгинин, Княжпіль, Малинівці, Оринин, Рихта — давньорус. городища. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі бджільництва та садівництва, дійс. чл., ген. секр. УВАН М. Боровський (с. Зубрівка), хімік, академік НАНУ А. Білоус (с. Грушка), агроном, академік АН Молдови О. Гончарук (с. Рогізна), лікар-гематолог, чл.-кор. АН УРСР С. Лаврик (с. Велика Слобода), економіст-аграрник, академік УААН М. Малік (с. Фурманівка), педагог, чл.-кор. АПНУ Н. Волошина (с. Думанів), біолог П. Бучинський (с. Довжок), літературознавець, мовознавець В. Зборовець (с. Гаврилівці), правознавець В. Андрейцев (с. Велика Слобідка), геофізик В. Бойко (с. Великозалісся), економіст В. Гринчуцький (с. Збруч), гідробіолог Ф. Замбриборщ (смт Стара Ушиця), фахівець у галузі будівництва В. Ковтун (с. Завалля), історики М. Кукурудзяк (с. Острівчани), В. Степанков (с. Слобідка-Рихтівська), агрохімік В. Овчарук (с. Шустівці), хімік В. Панасюк (с. Гаврилівці), лікар-психіатр Б. Первомайський (смт Стара Ушиця), педагог В. Струманський (с. Чабанівка), зоотехнік А. Цвігун (с. Кульчівці); письменники М. Білкун (с. Привороття), А. Богданович (с. Сокіл), П. Педа, С. Снігур (обидва — с. Жванець), краєзнавець, публіцист А. Сваричевський (с. Баговиця); графік, живописець, засл. художник України Б. Негода (с. Калиня), художники І. Бринюк (с. Панівці), В. Козлов (с. Ластівці), С. Кукурудза (с. Привороття), художник декор.-ужитк. мистецтва, скульптор Ю. Гаврилюк (с. Нігин), майстер худож. ковальства М. Басараба (с. Шустівці), майстриня худож. вишивки Л. Блащук (с. Китайгород), майстри худож. кераміки П. Білий (с. Оринин), М. Фустов (с. Слобідка-Кульчієвецька); співак, нар. арт. України М. Дідик (с. Колибаївка), засл. арт. УРСР кер. інструмент. ансамблю А. Мамалига та співак Г. Овсійчук (обидва — с. Ходорівці), композитор, засл. арт. Респ. Білорусь Я. Яровий (смт Стара Ушиця); громад.-політ. діяч М. Корчинський (с. Подоляни); тренер (вільна боротьба) О. Мельник (с. Врублівці); Герої Рад. Союзу Й. Кадученко (смт Стара Ушиця), М. Нікольчук (с. Ординин), Б. Сугеров (с. Ходорівці), Л. Тручак (с. Нагоряни); повний кавалер ордена Слави І. Андрейцев (с. Велика Слобідка).