КИ́ЇВСЬКА ГУБЕ́РНСЬКА ВЧЕ́НА АРХІ́ВНА КОМІ́СІЯ Заснована 1914 з ініціативи членів Київського товариства охорони памʼяток старовини та мистецтва — О. Мердера, І. Каманіна, М. Довнар-Запольського, Ф. Титова та ін. Згідно з проєктом, мала опікуватися збира­н­ням, роз­глядом, зберіга­н­ням і дослідже­н­ням лише документальних памʼяток і фольклорних матеріалів. У Києві, незалежно від Центрального архіву, перед­бачено заснува­н­ня місцевого історичного архіву, для чого від­ведено окреме приміще­н­ня у Центральному архіві при Університеті св. Володимира. Планувалося також видавати «Труды…» комісії. Зважаючи на роз­міри регіону, на який поширювала роботу комісія (Київська, Подільська, Волинська губернії), від­разу ж по­стало пита­н­ня щодо організації її від­ділів у губернських містах Пів­ден­но-Західного краю (у травні 1914 роз­глядалася пропозиція про створе­н­ня таких від­ділів у Камʼянці-Подільському та Житомирі). Головою обрано В. Ікон­никова, товаришами голови — Ф. Титова, В. Завітневича, М. Довнар-Запольського, М. Ясинського, членів ради — І. Каманіна та О. Левицького, скарбником — О. Мердера. Попечителем комісії за звичаєм став місцевий губернатор, на той час це був Ф. Трепов. Серед 55-ти членів-засновників — М. Біляшівський, С. Голубов, В. Данилевич, Л. Добровольський, Д. Дорошенко, Г. Павлуцький, М. Петров, О. Покровський, Б. Стелецький, В. Хвойка, Д. Щербаківський, О. Ертель. Члени комісії роз­горнули пошукову роботу в архіві Київської казен­ної палати (І. Каманін), міської поліцейської управи (О. Мердер), роз­глядали описи справ, надіслані з архівів Подільської і Волинської губерній (Ф. Титов, О. Левицький, Л. Добровольський, П. Смирнов). Науковий здобуток Київської губернської вченої архівної комісії, порівняно з іншими архівними комісіями, досить невеликий, що зумовлено, насамперед, часом заснува­н­ня — за кілька місяців до початку 1-ї світової війни. Крім того, більшість губернських архівних комісій були чи не єдиними у своїх регіонах науковими історичними установами і за­ймалися дослідже­н­ням різноманітних місцевих памʼяток, виконуючи функції своєрідних крає­знавчих товариств, тоді як Київська опікувалася лише зі­бра­н­ням документальних матеріалів. Її створювали фактично як під­роз­діл Київського товариства охорони памʼяток старовини та мистецтва, а багато членів входили до інших товариств та установ, що досліджували памʼятки археології, архітектури, архівні матеріали. Крім того, 1915 за власним бажа­н­ням В. Ікон­ников склав обовʼязки голови. Членами Київської губернської вченої архівної комісії були пере­важно вищі чиновники та ві­домі науковці, у той час як склад інших губернських архівних комісій — дрібні службовці, вчителі, священики, аматори-крає­знавці. Після 1915 комісія припинила діяльність. Роз­різнені матеріали про її роботу зберігаються в архівах Києва (Центрального державного історичного архіву України, Ін­ституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) і Санкт-Петербурга (Російському історичному архіві, Центральному історичному архіві Санкт-Петербурга).