Кременчуцький район

КРЕМЕНЧУ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у південно-західній частині Полтавської області. Межує з Глобин., Кобеляц. і Козельщин. р-нами Полтав. обл. та Онуфріїв. і Світловод. р-нами Кіровогр. обл. Ут­вор. 1939. Від жовтня 1941 до листопада 1943 — під нім.-фа­шист. окупацією. Площа 1,2 тис. км². Насел. 43 346 осіб (2001, складає 94,9 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — 73 сільс. насел. пункти (див. також Келеберда). Райцентр — місто обл. значення Кременчук. Поверхня більшої частини р-ну, розташованої на лівобережжі Дні­пра, в межах Придніпровської низовини, — низовинна полого­хвиляста лесова рівнина, правобережна частина, що лежить на Придніпровській височині, — підвищена пологохвиляста лесова рівнина, розчленована до­линами, балками та ярами. Корисні копалини: залізна руда (Кременчуцький залізорудний район; розробляє Полтавський гірничозбагачувальний комбінат), граніти та гранодіорити (се­­ла Мала Кохнівка, Піщани, Реду­ти, Чикалівка), глини (села Демидівка та Кобелячок), піски. На Зх. К. р. омиває Кременчуцьке водосховище, на його тер. — частина Дніпродзержинського водосховища. Протікає притока Дніпра — Псел. Пл. водного дзеркала 11,425 тис. га. У ґрунт. покриві найпоширеніші типові мало- і середньогумусні чорноземи й лучно-чорноземні солон­чакові, опідзолені чорноземи. Лі­си та ліс. насадження складають 13,450 тис. га. Осн. породи: сосна та дуб; є граб, тополя, вільха. На схилах балок і долин та на ліс. галявинах — степ. чагарники. Об’єкти природно-заповід. фонду заг.-держ. значення: ландшафтні заказник Білецьківські плавні та Нижньо­псільський заказник. Рішенням обл­ради 2001 створ. регіон. ланд­­шафт. парк Кременчуцькі плавні. Пл. земель природоохорон. призначення 6,076 тис. га. Через тер. р-ну проходять залізниці Харків–Одеса, Кременчук–Ромодан, Потоки–Редути. На лівому березі Дніпра розташ. порт Кременчук і пристані в селах Келеберда та Редути. Струк­­тура пром. виробництва (від обсягу виробництва р-ну): харч. пром-сть — 95,7 %, хім. — 4,3 %. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, цукр. буряків, роз­винуті скотарство, свинарство, птахівництво. Пл. с.-г. угідь 68,344 тис. га, з них орних земель — 50,481 тис. га, пасовищ — 12,078 тис. га, сіножатей — 2,292 тис. га. Працюють 26 с.-г. підприємств і 76 фермер. госп-в. У К. р. — г-зія, 7 навч.-вихов. ком­п­лексів, 14 заг.-осв. шкіл, 16 дошкіл. і 2 позашкіл. заклади; 15 Бу­динків культури, 16 клубів, ра­йонні для дорослих і дит. б-ки, 28 бібліотек-філій; центр. рай. лікарня, 11 заг. практики сімей. медицини та 2 лікар. амбулаторії, 26 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить міськрай. г. «Кремінь». У К. р. зареєстровано реліг. гро­мади УПЦ КП, УПЦ МП, УГКЦ, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-бап­тистів, християн віри євангельської. Досліджено бл. 300 па­м’яток археології, є 7 пам’яток архітектури кін. 19 — поч. 20 ст., зокрема у с. Кам’яні Потоки — Покров. церква (1913). Серед видат. уродженців — фізико-хімік В. Безуглий (с. Заруддя), фахівець у галузі механіки А. Пасічник (с. Максимівка), лікарі фахівець у галузі патол. фізіології П. Гусач (с. Кривуші), невролог Є. Ду­бенко (с. Потоки), ортопед-трав­матолог І. Зайченко (с. Омельник), біолог М. Рева (с. Кам’яні Потоки), історики І. Богодист (с. Потоки), М. Шамрай (с. Червона Знам’янка), політолог, історик В. Головченко (с. Кам’яні Потоки), педагог В. Слюсаренко (с. Велика Кохнівка); письменник В. Баранов (с. Кривуші); майстри­ня худож. різьблення на дереві Г. Галь (с. Мала Кохнівка), графік М. Гнойовий (с. Кобелячок); співак, нар. арт. України П. Довб­ня; чемпіон світу з вільної боротьби З. Ялов (обидва — с. Ка­­м’яні Потоки); Герої Рад. Союзу М. Баль (с. Дмитрівка), М. Глуш­ко, Я. Михайлик (обидва — с. Мак­симівка), М. Новохатько (с. Чикалівка), П. Фещенко (с. Пришиб). У с. Рокитне похов. композитор М. Колачевський. У с. Омель­ник провадив дослідж. природознавець, біогеохімік В. Вер­надський, у с. Максимівка — геолог О. Гуров.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю