Кременчуцький район

КРЕМЕНЧУ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-західній частині Полтавської області. Межує з Глобин., Кобеляц. і Козельщин. р-нами Полтав. обл. та Онуфріїв. і Світловод. р-нами Кіровогр. обл. Ут­вор. 1939. Від жовтня 1941 до листопада 1943 — під нім.-фа­шист. окупацією. Площа 1,2 тис. км². Насел. 43 346 осіб (2001, складає 94,9 % до 1989), пере­важно українці. У складі р-ну — 73 сільс. насел. пункти (див. також Келеберда). Райцентр — місто обл. значе­н­ня Кременчук. Поверх­ня більшої частини р-ну, роз­ташованої на лів­обереж­жі Дні­пра, в межах Придні­провської низовини, — низовин­на полого­хвиляста лесова рівнина, прав­обережна частина, що лежить на Придні­провській височині, — під­вищена пологохвиляста лесова рівнина, роз­членована до­линами, балками та ярами. Корисні копалини: залізна руда (Кременчуцький залізорудний район; роз­робляє Полтавський гірничо­збагачувальний комбінат), граніти та гранодіорити (се­­ла Мала Кохнівка, Піщани, Реду­ти, Чикалівка), глини (села Демидівка та Кобелячок), піски. На Зх. К. р. омиває Кременчуцьке водо­сховище, на його тер. — частина Дні­продзержинського водо­сховища. Протікає притока Дні­пра — Псел. Пл. водного дзеркала 11,425 тис. га. У ґрунт. покриві найпоширеніші типові мало- і середньогумусні чорноземи й лучно-чорноземні солон­чакові, опідзолені чорноземи. Лі­си та ліс. насадже­н­ня складають 13,450 тис. га. Осн. породи: сосна та дуб; є граб, тополя, вільха. На схилах балок і долин та на ліс. галявинах — степ. чагарники. Обʼєкти природно-заповід. фонду заг.-держ. значе­н­ня: ландшафтні заказник Білецьківські плавні та Нижньо­псільський заказник. Ріше­н­ням обл­ради 2001 створ. регіон. ланд­­шафт. парк Кременчуцькі плавні. Пл. земель природо­охорон. при­значе­н­ня 6,076 тис. га. Через тер. р-ну проходять залізниці Харків–Одеса, Кременчук–Ромо­дан, Потоки–Редути. На лівому березі Дні­пра роз­таш. порт Кременчук і при­стані в селах Келеберда та Редути. Струк­­тура пром. виробництва (від обсягу виробництва р-ну): харч. пром-сть — 95,7 %, хім. — 4,3 %. Рослин­ництво спеціалізується на вирощуван­ні озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, цукр. буряків, роз­­винуті скотарство, свинарство, птахівництво. Пл. с.-г. угідь 68,344 тис. га, з них орних земель — 50,481 тис. га, пасовищ — 12,078 тис. га, сіножатей — 2,292 тис. га. Працюють 26 с.-г. під­приємств і 76 фермер. госп-в. У К. р. — г-зія, 7 навч.-вихов. ком­п­лексів, 14 заг.-осв. шкіл, 16 до­шкіл. і 2 поза­шкіл. заклади; 15 Бу­динків культури, 16 клубів, ра­­йон­ні для дорослих і дит. б-ки, 28 бібліотек-філій; центр. рай. лікарня, 11 заг. практики сімей. медицини та 2 лікар. амбулаторії, 26 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить міськрай. г. «Кремінь». У К. р. зареєстровано реліг. гро­мади УПЦ КП, УПЦ МП, УГКЦ, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-бап­тистів, християн віри євангельської. Досліджено бл. 300 па­мʼяток археології, є 7 памʼяток архітектури кін. 19 — поч. 20 ст., зокрема у с. Камʼяні Потоки — Покров. церква (1913). Серед видат. уродженців — фізико-хімік В. Без­углий (с. Зару­д­дя), фахівець у галузі механіки А. Пасічник (с. Максимівка), лікарі фахівець у галузі патол. фізіології П. Гусач (с. Кривуші), невролог Є. Ду­бенко (с. Потоки), ортопед-трав­матолог І. Зайченко (с. Омельник), біо­лог М. Рева (с. Камʼяні Потоки), історики І. Богодист (с. Потоки), М. Шамрай (с. Червона Знамʼянка), політолог, історик В. Головченко (с. Камʼяні Потоки), педагог В. Слюсаренко (с. Велика Кохнівка); письмен­ник В. Баранов (с. Кривуші); майстри­ня худож. різьбле­н­ня на дереві Г. Галь (с. Мала Кохнівка), графік М. Гно­йовий (с. Кобелячок); спів­ак, нар. арт. України П. Довб­ня; чемпіон світу з вільної боротьби З. Ялов (обидва — с. Ка­­мʼяні Потоки); Герої Рад. Союзу М. Баль (с. Дмитрівка), М. Глуш­ко, Я. Михайлик (обидва — с. Мак­симівка), М. Новохатько (с. Чикалівка), П. Фещенко (с. Пришиб). У с. Рокитне похов. композитор М. Колачевський. У с. Омель­ник провадив дослідж. природо­знавець, біо­геохімік В. Вер­надський, у с. Максимівка — геолог О. Гуров.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю