Авіаційне науково-технічне товариство (АНТТ)

Визначення і загальна характеристика

АВІАЦІ́ЙНЕ НАУКО́ВО-ТЕХНІ́ЧНЕ ТОВАРИ́СТВО (АНТТ) — добровільне обʼ­єд­на­н­ня авіаційних фахівців, що діяло в Києві (1923–26). Засн. з ініціативи ректора Київ. політех. ін­ституту (кпІ) В. Боброва (очолив товариство) на базі авіагуртка КПІ, з метою сприя­н­ня роз­виткові літакобудува­н­ня, здійсне­н­ня звʼязків із спорідненими під­приємствами й установами країни для створе­н­ня матеріал.-тех. бази для під­готовки висококваліфік. фахівців; організації ви­ставок, проведе­н­ня ремонт. робіт, будівництва планерів і малопотуж. літаків. Попередником АНТТ було Київ. товариство повітроплава­н­ня (КТП, 1909), яке, на чолі з М. Делоне, обʼ­єд­нало бл. 100 ентузіастів авіац. справи. 1910 затверджено Статут товариства та його від­знаки (нагрудна емблема, золота, срібна та бронзова медалі, почесні дипломи та свідоцтва). Члени КТП ви­вчали теорію й практику літакобудува­н­ня, за­ймалися конструюва­н­ням. У 1909–12 вони створили бл. 40 літаків різних типів. Лідерами авіац. справи були: проф. КПІ О. Кудашев (1910 здійснив перший в Рос. імперії політ на вітчизн. літакові), студенти КПІ Г. Адлер, Ф. Билинкін, В. Григорʼєв, В. Йор­дан, А. Карпека, брати Касяненки, І. Сікорський, Ф. Терещенко, Д. Григорович, О. Свєшников, П. Нестеров (1911 виконав «мертву петлю», на­звану згодом його прі­звищем), О. Серебреников, О. Фальц-Фейн. Київ. авіац. шк. вирізнялася оригінальністю і невеликою кількістю запозичень із закордон­них моделей, що згодом сприяло створен­ню 1913 багатомотор. літаків-гігантів, які не мали світ. аналогів: «Руський витязь» та «Ілля Муромець». АНТТ складалось з правлі­н­ня та 5 секцій: виробничої, літа­н­ня, моторної, наук.-дослідної, планерної. Колектив. членами АНТТ були: КПІ, «Ремповітрязавод № 6», Ескадра ВПС, «Артповітрязагін», школа авіації, Губвід­діл Товариства авіації та повітроплава­н­ня України й Криму, Авіанавігац. станція. АНТТ здійснювало наук. і проект­но-кон­структ. роботу, ремонт літаків, проводило практичні заня­т­тя на аеро­дромі, за­ймалося створе­н­ням лабораторної бази, видавничою (ж. «Авиация и воздухоплавание») та лекційно-пропагандист. роботою; чл. товариства брали участь у змага­н­нях. 1924 АНТТ організувало Музей авіамоторів, 6 планер. гуртків, збудувало планер «Вампір». Викладачі КПІ А. Касяненко й М. Петров виконали роз­рахунки до проекту аеродинаміч. труби. Від 1924 члени планер. гуртка створювали планери з на­звою «КПІР» для участі у Всесоюзних змага­н­нях у Криму (Коктебель): «КПІР-1» (М. Желєзников, Д. Томашевич, 1924), «КПІР-1 біс», «КПІР-3» (С. Карацуба, Ю. Амбольд, С. Корольов, 1925), «КПІР-4» (М. Желєзников), усі планери були від­значені призами. Планер «Гриф» (М. Жемчужин, Д.Томашевич, А. Сорочинський) ви­знали одним із кращих. Улітку 1925 на «КПІР-5» (Д. Томашевич) здійснив свої перші польоти С. Корольов. Льотчик К. Яковчук на між­народних змага­н­нях у Німеч­чині (1925) виборов 2-е м. на «КПІР-4». 1925 разом з гуртківцями КПІ будували свої планери військ. пілоти винищув. ескадрильї А. Юмашев («Ю-1») та В. Грибовський («Г-1»). 1925 згідно з Про­грамою роз­витку планер. спорту в Україні при КПІ від­крито Курси ін­структорів з планеризму (за браком коштів про­існували лише 2 місяці). 1925 від­бувся випуск перших 5 інж.-авіаторів. Діяльність АНТТ створила від­повід­ні умови для введе­н­ня авіа-спеціалізації на мех. факультеті КПІ. Серед видат. членів товариства — М. Делоне, О. Котельников, В. Бобров, О. Граціанський, К. Калінін, Ф. Андерс, С. Корольов, Д. Томашевич, брати Касяненки, А. Люлька та ін.

Літ.: Касяненко А. До роз­витку авіа-спеціалізації при Механічному факультеті КПІ // КПІ-КСГІ: 25 років. 1898–1923 рр.: Ювілей. зб. К., 1924; Дэлоне Н. Б. Рапорт директору КПИ о деятельности в КПИ воздухоплавательного кружка от 12. 07. 1909 г. // Из истории Киевского политехнического ин­ститута: Сб. документов и матер. (1898–1917 гг.). К., 1961. Т. 1; Савин В. Авиация в Украине. Очерки истории. Х., 1995.

Т. П. Мороз

Завантажити статтю