Київський національний університет будівництва і архітектури

Визначення і загальна характеристика

КИ́ЇВСЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т БУДІВНИ́ЦТВА I АРХІТЕКТУ́РИ (КНУБА) — вищий на­вчальний заклад. Створ. 1930 як Київ. буд. ін­ститут на базі від­діл. фабрично-завод. і комунал. будівництва Київ. політех. ін­ституту й архіт. факультету Київ. худож. ін­ституту, з яких пере­ведено 280 осіб студентів різних курсів з першого і 220 з другого, а також від­повід­но 39 і 15 викладачів. Став першим в Україні спеціаліз. ВНЗом, що готував фахівців для буд. галузі за 3-а спеціальностями: інж.-будівельник (за напрямами — метал. кон­струкції; залізобетон­ні кон­струкції; буд. виробництво), інж.-сантехнік (водопо­стача­н­ня та ка­налізація; опале­н­ня і вентиляція), архітектор (цивіл. і радгоспно-колгоспне будівництво). Першим дир. при­значено Є. Яковлєва, який працював на цій посаді до 1935. Від 1939 — Київ. інж.-буд. ін­ститут. 1941–43 функціонував у складі Куйбишев. інж.-буд. ін­ституту (нині м. Самара, РФ), там завершували навч. бл. 60 студентів-киян (вони 1941 проходили практику на обʼєктах Сибіру та Далекого Сходу). У лютому 1944 поновив роботу в Києві. 1976 від­значено орденом Трудового Червоного Прапора. Від 1993 — Київ. держ. тех. університет будівництва і архітектури, від 1999 — сучасна назва. За роки існува­н­ня Університету під­готовлено понад 70 тис. інж. і архітекторів, з них бл. 2 тис. фахівців для 75-ти іноз. країн. Викладачі ВНЗу в рад. період працювали у навч. закладах Алжиру, Афгані­стану, Ґвінеї, Кампучії, Куби, Малі, Нікараґуа та ін. Раніше Ін­ститут роз­міщувався у будівлі, спорудженій 1935–38 в стилі класицизму (її спроектував Д. Дяченко для потреб Торг. академії; нині в цьому приміщен­ні роз­міщено Міністерство освіти України, про­спект Пере­моги, № 10). Від 1960-х рр. гол. корпус роз­таш. на Повітрофлотському про­спекті, № 31 (1963, арх. В. Гопкало, Л. Каток, М. Ліберберг). 1965–66 за будівлею гол. корпусу споруджено спорт­комплекс (арх. М. Гусєв, Л. Каток, М. Ліберберг), а 1978 з боку вул. Освіти добудовано 4-поверх. корпус, зʼ­єд­наний з головним будівлею інформ.-обчислюв. центру. 1982 з боку вул. I. Клименка зведено корпус архіт. факультету (арх. Л. Філенко, В. Гопкало, В. Коробка). У структурі — факультети автоматизації і інформ. технологій (кафедри: буд. машин; машин і обладна­н­ня технол. процесів; автоматизації технол. процесів; упр. проектами; електротехніки та електро­приводу; інформ. технологій; приклад. математики; основ профес. на­вча­н­ня), архітектурний (інформ. технологій в арх-рі; архіт. кон­струкцій; архіт. кваліметрії; архіт. проектува­н­ня; дизайну архіт. середовища; містобудува­н­ня; нарис. геометрії, інж. та машин. графіки; основ архітектури і архіт. проектува­н­ня; рисунка і живопису; філософії; ландшафт. архітектури), будівельний (буд. механіки; економіки будівництва; екон. теорії; залізобетон. і камʼяних кон­струкцій; менеджменту в буд-ві; метал. і деревʼяних кон­струкцій; опору матеріалів; організації і упр. будівництвом; основ і фундаментів; основ інформатики; теор. механіки; технології буд. виробництва; україно­знавства), буд.-технол. (буд. матеріалів; технології буд. кон­струкцій, виробів і матеріалів; товаро­знавства та комерц. діяльності у буд-ві; хімії), сан.-тех. (екології та охорони навколиш. середовища; водопо­стача­н­ня та водовід­веде­н­ня; гідравліки та водопо­стача­н­ня і водовід­веде­н­ня; політ. наук; теплогазопо­стача­н­ня й вентиляції; теплотехніки; фізики), гео­інформ. систем і технологій упр. територіями (інж. геодезії; іноз. мов; вищої математики; гео­інформатики та фото­грам­метрії; земле­впорядкува­н­ня і кадастру; міського господарства; міського будівництва; фіз. вихова­н­ня і спорту); 3 НДІ (буд. механіки; вʼяжучих речовин і матеріалів; буд.-дорож. і інж. техніки), інж.-екол. і н.-д. комплекси, 4 н.-д. лаб. (екон. дослідж. і про­гнозува­н­ня; діагностики агрегатів; кон­струкцій і споруд; чисел. методів у геотехніці), орган з сертифікації буд. матеріалів, галуз. тех. комітет зі стандартизації буд. матеріалів в Україні, ви­пробув. центр буд. кон­струкцій, наук. бібліотека (див. Бібліотека Київського національного університету будівництва і архітектури). Наукові дослідже­н­ня у під­роз­ділах Університету здійснюють бл. 900 викладачів і науковців, зокрема 90 д-рів наук, професорів. Нині навч. понад 10 тис. студентів. Діють 9 спеціаліз. рад із присудже­н­ня наук. ступенів канд. і д-ра наук. У КНУБА сформовано наук. школи: механіки унікал. кон­струкцій у буд-ві, машино- і авіабудуван­ні, косміч. техніці; наук. основ синтезу вʼяжучих як аналогів природ. матеріалів; наук. основ зміни стану природ. робочих середовищ під дією контакт. і без­контакт. динамічних навантажень різними видами енергоносіїв; про­блем екології і охорони довкі­л­ля та викори­ста­н­ня природ. ресурсів. Наук. ви­да­н­ня: «Вентиляція, освітле­н­ня та теплогазопо­стача­н­ня», «Гірничі, будівельні, дорожні та меліоративні машини», «Екологічна без­пека та природокористува­н­ня», «Інженерна геодезія», «Містобудува­н­ня та територіальне планува­н­ня», «Опір матеріалів і теорія споруд», «Основи і фундаменти», «Про­блеми водопо­стача­н­ня, водовід­веде­н­ня та гідравліки», «Сучасні про­блеми архітектури та містобудува­н­ня», «Теорія і практика будівництва», «Управлі­н­ня роз­витком складних систем». Серед професорів — В. Аристовський, Ю. Асєєв, В. Баженов, Ф. Бєлянкін, М. Будников, Д. Вайнберг, П. Варвак, О. Вербицький, М. Від­уєв, С. Гіляров, Б. Горбунов, В. Григорʼєв, В. Гробов, I. Дзюбко, А. Добровольський, А. Дран­ніков, Д. Дяченко, В. Єжов, М. Жербін, В. Заболотний, В. Іносов, I. Кириєнко, О. Кобилін, С. Колотов, М. Корноухов, С. Краснитський, В. Кричевський, Л. Кульський, Я. Лінійчук, Б. Лобаєв, І. Моргілевський, Г. Нечаєв, Л. Поляков, В. Рибальський, В. Риков, І. Сєдак, Г. Слободяник, В. Смислов, Ю. Соколов, Б. Стефанов, Й. Улицький, О. Фіделєв, О. Хорхот, М. Черкасов, М. Чумаков, А. Шевелєв, В. Шевченко, В. Шимановський, М. Шульга, П. Юрченко. Університет також очолювали Л. Гуляницький (1935–36), В. Титов (1936–37), М. Лазуков (1937–38), М. Гершкович, В. Шишкін (обидва — 1938), Б. Епельбаум (1938–41), Ф. Фурсов (1944–48), М. Плехов (1948–55), О. Калішук (1955–61), Ю. Вєтров (1961–83); від 1984 ректор — А. Тугай.

Літ.: Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930–2000): Довід. К., 2001.

І. І. Геращенкова

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю