Перший академічний український театр для дітей та юнацтва

Визначення і загальна характеристика

ПЕ́РШИЙ АКАДЕМІ́ЧНИЙ УКРАЇ́НСЬКИЙ ТЕА́ТР ДЛЯ ДІТЕ́Й ТА ЮНА́ЦТВА Заснований 1920 у Харкові як «Театр казки», у створенні якого брали участь мистецтвознавець і драматург О. Білецький, композитор І. Дунаєвський, художники Б. Косарев, М. Акимов, О. Хвостенко-Хвостов та ін. Так було започатковано новий вид театрального мистецтва, що не мав аналогів у світовій практиці — театр для наймолодших глядачів. Згодом у театрі працювали послідовники Леся Курбаса: М. Верхацький, Лесь Дубовик, Ф. Лопатинський, В. Скляренко, Б. Тягно, а з часом і їхні учні — О. Барсегян, О. Ріпко. Від 1923 — Перший державний театр для дітей, від 1933 — Харківський театр юного глядача імені М. Горького. Під час 2-ї світової війни колектив разом із трупою Київського театру юного глядача співпрацював на Кузбасі, у Казахстані, Узбекистані. 1944 переведений до Львова, де отримав приміщення колишнього єврейського театру. Від 1990 — Перший український театр для дітей та юнацтва, від 2011 — академічний. Належить до авангардного театру з орієнтацією передусім на новочасність, активно впроваджує обмін досвідом, поєднання різних мистецьких практик, підходів і концепцій, уся діяльність спрямована на актуалізацію театрального середовища Львова та України загалом. У різний час у ньому працювали такі відомі режисери, як С. Данченко, В. Опанасенко, А. Куниця, В. Козьменко, А. Бабенко, Ю. Мисак, тут розпочинав свій творчий шлях Р. Віктюк. Серед відомих акторів — С. Кустов, Х. Кедич, Ж. Тугай, О. Баша, О. Гапа, О. Крилова, Т. Максим’юк, М. Самсонова, О. Скляренко. Театр співпрацює з відомими режисерами, художниками, композиторами, драматургами України та зарубіжжя, серед яких — О. Кравчук, А. Приходько, В. Сікорський, відомий харківський режисер А. Вусик, режисер і драматург Сашко Брама (займається експериментальним, пошуковим театром на базі документалістики), знаний український художник, сценограф та режисер Б. Поліщук, румунський режисер К. Матей, французькі режисери Д. та С. Фоенкіноси, драматурги Н. Ворожбит, І. Гарець, І. Білиць, сценографи М. Молчан, Н. Тарасенко, композитори О. Козаренко, Ю. Саєнко та ін. За останні роки театр відновив вечірній репертуар для дорослих, а також започаткував проєкт т. зв. Відкритої сцени, де вистави створюють у міжтеатральній співпраці із запрошеними режисерами та акторами інших львівських (і не тільки) театрів. Деякі вистави з цього репертуару вже відзначені на фестивалях. Театр активно розвиває напрям орієнтування на сімейного глядача, вибираючи драматургію, здатну зацікавити як дітей, так і дорослих. Відроджено традицію навчання акторів при театрі (у співпраці з факультетом культури та мистецтв Львівського університету випустили вже три акторські курси); організовано першу театральну копродукцію у Львові спільно з мистецькою майстернею «Драбина» (спільний проєкт — вистава «Зерносховище» Н. Ворожбит, 2015). На базі театру 2021 започатковано проведення Міжнародного мультижанрового фестивалю-конкурсу для молодої аудиторії «СТРУС» (унікальний проєкт, що не має аналогів в Україні), де на одному майданчику було об’єднано різні жанри театру (драматичний театр, театр ляльок, бейбі-театр, театр тіней, циркове мистецтво тощо), фестиваль ознайомив українського глядача з новими тенденціями театру, і головне — актуалізував пошук нової театральної форми контакту з дітьми та підлітками. Перший театр — інклюзивний театр, доступний для людей з порушеннями опорно-рухового апарату та людей з вадами зору та слуху. Серед найвагоміших постановок — «Швейк у Львові» Я. Мельничука (2003), «Гобіт, або Подорож за імлисті гори» Дж.-Р. Толкіна (2005), «Чарлі Бравн, ти –молодець!» за мотивами коміксу Ч.-М. Шульца (2007), «Олівер Твіст» Ч. Діккенса (2010), «Лялька Реґґеді Енн» за В. Гібсоном (2012), «О восьмій вечора на Ковчезі» У. Губа (2013), «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра (2016), «Аліса» за Л. Керролом (2019), «Pentecost» Д. Едґара (2019), «Пливе човен» за мотивами п’єси «Івасик-Телесик» М. Кропивницького (2021), «Коза-дереза» (українська народна казка, 2021), «Джереґеля. ВеснянОчки» (театрально-співоче дійство, 2023), «Малюємо Перемогу разом» (міфічна феєрія), «Джереґеля. Дівич-доля» (театрально-музичне дійство), «Зачарована Десна» за О. Довженком (усі — 2024).

Після початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) директор-художній керівник театру Ю. Мисак служить на фронті в складі 125-ї окремої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Також на фронт добровольцем пішов головний режисер театру І. Задніпряний. Від 24 лютого 2022 театр функціонував як прихисток для внутрішньо переміщених осіб (за 2 місяці прийняв близько 5 000 осіб), також у його приміщеннях був волонтерський штаб. Нині посаду в. о. директора-художнього керівника обіймає помічник художнього керівника І. Артим’як. Театр спільно з Асоціацією родин захисників Маріуполя випустив низку документальних вистав, присвячених захисникам «Азовсталі»: «Матері “Азову”» (присвячена річниці виходу захисників Маріуполя з «Азовсталі»), «Оленівка. Реквієм» (присвячена понад 50-ти українським полоненим, які загинули у ніч проти 29 липня 2022 в Оленівці на тимчасово окупованій Донеччині через теракт, здійснений РФ), «Матері “Азову”. Діалоги сам з собою» (присвячена другій річниці виходу захисників Маріуполя з Азовсталі та 10-річчю полку «Азов»). Документальні вистави побудовані на основі реальних історій родичів та друзів азовців, зокрема їх особистих листувань та переписувань у соцмережах.

Завантажити статтю