Фізико-технологічний інститут металів та сплавів

Визначення і загальна характеристика

ФІ́ЗИКО-ТЕХНОЛОГІ́ЧНИЙ ІНСТИТУ́Т МЕТА́ЛІВ ТА СПЛА́ВІВ

НАНУ (ФТІМС) — установа, що досліджує фізико-хімічні процеси при виплавленні, обробленні та твердненні сплавів і створює технологічні засади одержання нових матеріалів, розроблення обладнання та виготовлення металопродукції. Засновано 1958 у Києві як Інститут ливарного виробництва АН УРСР на базі структурних підрозділів Інституту машинознавства і сільськогосподарської механіки АН УРСР (1945–50 — Лабораторія машинобудування і проблем сільськогосподарської механіки АН УРСР). Спочатку мав таку спрямованість науково-дослідних робіт: розроблення і впровадження у виробництво нових прогресивних технологічних процесів, створення удосконаленого ливарного устаткування, упровадження комплексної механізації й автоматизації основних процесів ливарного виробництва і застосування нових формувальних матеріалів. 1958–62 Інститут очолював А. Горшков, 1962–65 — М. Фікссен. У жовтні 1958 організовано лабораторію утоми матеріалів, 1959 — лабораторії із застосування радіоактивних ізотопів і бентонітів у ливарному виробництві. Відповідно до постанови РМ УРСР, від 1960 Інститут провадив дослідження в галузі ливарного виробництва і виробництва виробів із кам’яного лиття. 1961 організовано відділ сталевого лиття і лабораторію радіоактивних досліджень лиття. 1963 визначено та затверджено науковий профіль установи: дослідження теоретичних основ формування твердих тіл з розплавів, процесів кристалізації, модифікації і легування литих сплавів, створення нових технологічних процесів лиття чорних, кольорових і рідких металів і їхніх сплавів, розроблення спеціалізованих обчислювальних машин для автоматичного керування ливарними процесами. Від 1964 — Інститут проблем лиття АН УРСР. 1965 створено відділи технології лиття і техніко-економічних досліджень, координації й інформації; відділ гідродинаміки і формоутворення реорганізовано у відділ магнітної гідродинаміки, а відділи процесів плавлення сплавів і формування злитків об’єднано у відділ лиття сталі. Від 1996 — ФТІМС.

Нині у структурі — 11 відділів: фізико-хімії сплавів; спеціальних сталей та сплавів; безперервного лиття та деформаційних процесів; процесів плавки та рафінування сплавів; фізико-хімії ливарних процесів; високоміцних та спеціальних чавунів; концентрованих енергетичних впливів; фізико-технологічних процесів лиття алюмінієвих сплавів; магнітної гідродинаміки; координації науково-дослідних робіт; трансферу технологій та патентування. У своїй діяльності Інститут основні зусилля спрямовує на вирішення таких завдань: дослідження процесів структуроутворення та формування властивостей литих сплавів і виливків з них з використанням зовнішніх температурно-енергетичних та фізико-хімічних дій на розплав; розроблення теоретичних та технологічних основ процесів одержання багатошарових литих армованих конструкцій, композиційних та зносостійких матеріалів; створення і реалізація у виробництві науково обґрунтованих процесів безперервного розливання сталі та ливарно-прокатних і роторно-конвеєрних технологій. Наукові школи: «Теорія і технологія сталевого зливка» М. Доброхотова, В. Єфимова (1966–88 — директор), В. Найдека (1988–2016 — директор), пов’язана з вивченням теплофізичних процесів розливання та кристалізації крупних зливків, одержаних із застосуванням зовнішнього впливу на рідкий метал і на метал, що твердне; «Магнітодинамічне оброблення металів» В. Поліщука, В. Дубодєлова, пов’язана з вивченням впливу магнітного поля на рідкий метал і метал, що кристалізується, при одержанні зливків і виливків, а також розробленням і впровадженням МГД-технологій та МГД-обладнання; «Металознавство та оброблення металів» М. Брауна, С. Кондратюка, пов’язана з вивченням фазово-структурних перетворень литих сталей і сплавів з метою підвищення їх властивостей до рівня властивостей виробів з деформівного металу. У різний час також працювали такі відомі науковці: Ю. Бабаскін, Ю. Бобро, Г. Борисов, В. Гаврилюк, Сергій і його син Андрій Затуловські, В. Костяков, О. Крижанівський, Є. Марковський, В. Перелома, Л. Позняк, В. Ульянов, О. Цибрик, О. Шевченко, В. Шумихін та ін. Фахівців Інституту відзначено 5-ма Державними преміями СРСР, 9-ма Державними преміями України в галузі науки і техніки, 4-ма преміями РМ СРСР, 11-ма іменними академічними преміями.

Станом на 1 січня 2025 працювала 281 особа, зокрема й 161 науковий співробітник: 17 докторів наук — А. Нарівський (від 2017 — директор), Ю. Квасницька, В. Мазур (усі — члени-кореспонденти НАНУ), Є. Афтанділянц, В. Бубликов, А. Верховлюк, В. Дорошенко, В. Лихошва, О. Ноговіцин, А. Нурадинов, А. Пригунова, В. Середенко, О. Смирнов, І. Шалевська, О. Шинський, С. Шипицин, О. Щерецький — та 55 кандидатів наук. Видають науково-технічні журнали «Процеси лиття», «Метал та лиття України», «Металознавство та обробка металів».

Завантажити статтю