Фізико-технологічний інститут металів та сплавів

ФІ́ЗИКО-ТЕХНОЛОГІ́ЧНИЙ ІН­СТИТУ́Т МЕТА́ЛІВ ТА СПЛА́ВІВ

НАНУ (ФТІМС) — установа, що досліджує фізико-хімічні процеси при виплавлен­ні, оброблен­ні та тверднен­ні сплавів і створює технологічні засади одержа­н­ня нових матеріалів, роз­робле­н­ня обладна­н­ня та виготовле­н­ня метало­продукції. Засновано 1958 у Києві як Ін­ститут ливарного виробництва АН УРСР на базі структурних під­роз­ділів Ін­ституту машино­знавства і сільськогосподарської механіки АН УРСР (1945—50 — Лабораторія машинобудува­н­ня і про­блем сільськогосподарської механіки АН УРСР). Спочатку мав таку спрямованість науково-дослідних робіт: роз­робле­н­ня і впровадже­н­ня у виробництво нових про­гресивних технологічних процесів, створе­н­ня удосконаленого ливарного устаткува­н­ня, упровадже­н­ня комплексної механізації й автоматизації основних процесів ливарного виробництва і за­стосува­н­ня нових формувальних матеріалів. 1958—62 Ін­ститут очолював А. Горшков, 1962—65 — М. Фікс­сен. У жовтні 1958 організовано лабораторію утоми матеріалів, 1959 — лабораторії із за­стосува­н­ня радіо­активних ізотопів і бентонітів у ливарному виробництві. Від­повід­но до по­станови РМ УРСР, від 1960 Ін­ститут провадив дослідже­н­ня в галузі ливарного виробництва і виробництва виробів із камʼяного лиття. 1961 організовано від­діл сталевого лиття і лабораторію радіо­активних досліджень лиття. 1963 ви­значено та затверджено науковий профіль установи: дослідже­н­ня теоретичних основ формува­н­ня твердих тіл з роз­плавів, процесів кри­сталізації, модифікації і легува­н­ня литих сплавів, створе­н­ня нових технологічних процесів лиття чорних, кольорових і рідких металів і їхніх сплавів, роз­робле­н­ня спеціалізованих обчислювальних машин для автоматичного керува­н­ня ливарними процесами. Від 1964 — Ін­ститут про­блем лиття АН УРСР. 1965 створено від­діли технології лиття і техніко-економічних досліджень, ко­ординації й інформації; від­діл гідродинаміки і формо­утворе­н­ня реорганізовано у від­діл магнітної гідродинаміки, а від­діли процесів плавле­н­ня сплавів і формува­н­ня злитків обʼ­єд­нано у від­діл лиття сталі. Від 1996 — ФТІМС.

Нині у структурі — 11 від­ділів: фізико-хімії сплавів; спеціальних сталей та сплавів; без­перервного лиття та деформаційних процесів; процесів плавки та рафінува­н­ня сплавів; фізико-хімії ливарних процесів; високоміцних та спеціальних чавунів; концентрованих енергетичних впливів; фізико-технологічних процесів лиття алюмінієвих сплавів; магнітної гідродинаміки; ко­ординації науково-дослідних робіт; трансферу технологій та патентува­н­ня. У своїй діяльності Ін­ститут основні зуси­л­ля спрямовує на виріше­н­ня таких зав­дань: дослідже­н­ня процесів структуро­утворе­н­ня та формува­н­ня властивостей литих сплавів і виливків з них з викори­ста­н­ням зовнішніх температурно-енергетичних та фізико-хімічних дій на роз­плав; роз­робле­н­ня теоретичних та технологічних основ процесів одержа­н­ня багатошарових литих армованих кон­струкцій, композиційних та зносо­стійких матеріалів; створе­н­ня і реалізація у виробництві науково об­ґрунтованих процесів без­перервного роз­лива­н­ня сталі та ливарно-прокатних і роторно-конвеєрних технологій. Наукові школи: «Теорія і технологія сталевого зливка» М. Доброхотова, В. Єфимова (1966—88 — директор), В. Найдека (1988—2016 — директор), повʼязана з ви­вче­н­ням теплофізичних процесів роз­лива­н­ня та кри­сталізації крупних зливків, одержаних із за­стосува­н­ням зовнішнього впливу на рідкий метал і на метал, що твердне; «Магнітодинамічне обробле­н­ня металів» В. Поліщука, В. Дубодєлова, повʼязана з ви­вче­н­ням впливу магнітного поля на рідкий метал і метал, що кри­сталізується, при одержан­ні зливків і виливків, а також роз­робле­н­ням і впровадже­н­ням МГД-технологій та МГД-обладна­н­ня; «Метало­знавство та обробле­н­ня металів» М. Брауна, С. Кондратюка, повʼязана з ви­вче­н­ням фазово-структурних пере­творень литих сталей і сплавів з метою під­вище­н­ня їх властивостей до рівня властивостей виробів з деформівного металу. У різний час також працювали такі ві­домі науковці: Ю. Бабаскін, Ю. Бобро, Г. Борисов, В. Гаврилюк, Сергій і його син Андрій Затуловські, В. Костяков, О. Крижанівський, Є. Марковський, В. Пере­лома, Л. Позняк, В. Ульянов, О. Цибрик, О. Шевченко, В. Шумихін та ін. Фахівців Ін­ституту від­значено 5-ма Державними преміями СРСР, 9-ма Державними преміями України в галузі науки і техніки, 4-ма преміями РМ СРСР, 11-ма імен­ними академічними преміями.

Станом на 1 січня 2025 працювала 281 особа, зокрема й 161 науковий спів­робітник: 17 докторів наук — А. Нарівський (від 2017 — директор), Ю. Квасницька, В. Мазур (усі — члени-кореспонденти НАНУ), Є. Афтанділянц, В. Бубликов, А. Верховлюк, В. Дорошенко, В. Лихошва, О. Ноговіцин, А. Нурадинов, А. Пригунова, В. Середенко, О. Смирнов, І. Шалевська, О. Шинський, С. Шипицин, О. Щерецький — та 55 кандидатів наук. Видають науково-технічні журнали «Процеси лиття», «Метал та лиття України», «Метало­знавство та обробка металів».

Завантажити статтю