Лубенський район

Визначення і загальна характеристика

ЛУБЕ́НСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-західній частині Полтавської області. Межує з Оржиц., Гребінків., Пирятин., Чорнухин., Лохвиц., Миргород. і Хорол. р-нами Полтав. обл. Утвор. 1923 у складі Лубен. округи Полтав. губ.; був виділений з Лубен., Черевків. і Юсків. волостей Лубен. пов. У 1920-х рр. жит. брали участь в антибільшов. пов­ста­н­нях. 1930 — 199 насел. пунктів, 123 тис. жит.; 1946 — місто, 2 с-ща, 39 сіл, 32 хутори. Під час голодомору 1932–33 померло понад 8 тис. осіб (1990 у с. Мгар встановлено перший всеукр. меморіал, арх. А. Ігнащенко; див. Курган Скорботи). Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від 1932 — у складі Харків., від 1937 — Полтав. обл. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1957 Л. р. укрупнено за рахунок Тарнавщан. і Шершнів. сільс. рад Покровсько-Багачан. р-ну. Площа 1,378 тис. км². За пере­писом 2001, насел. ста­новило 39 970 осіб (складає 85,2 % до 1989), станом на лютий 2015 — 32 415 осіб (пере­важно українці). У складі р-ну — 81 сільс. насел. пункт. Функції райцентру виконує місто обл. значе­н­ня Лубни. Л. р. лежить у межах Полтавської рівнини. По­верх­ня зх. частини — плато, роз­­членоване ярами та балками; сх. — слабохвиляста лесова рівнина з широкими не­глибокими балками. Виявлені поклади тор­фу, камʼяної солі, діабазу, піску, глини, су­глинків. Протікають річ­ка бас. Дні­пра  — Сула (з Пд. на Пн. Сх.) та її притоки Удай (впадає побл. с. Луки), Сліпорід (впа­дає побл. с. Мацківці), Сулиця (впадає побл. с. Висачок), Солониця (Войниха; впадає побл. однойм. села), Березоточна, Вільшанка, а також Многа (зливається з Удаєм побл. с. Крутий Берег) та Вʼязівець (зливається з Сліпородом побл. с. Ос­тапівка). Ґрунти пере­важно чор­ноземні малогумусні (63 %) та опідзолені (25 %), є солонцюваті, лучні та торфо-болотні. У структурі земел. фонду (пл. с.-г. угідь 137,5 тис. га) водо­йми за­й­мають 1 %, болота — 4 %, ліси (осн. породи: дуб, сосна, липа, ясен) — 12 %. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — частина заказника Червон­обереж­жя (ландшафт., створ. 1990; Калайдин. лісництво, побл. с. Гінці; заг. пл. 805 га, з них у межах Л. р. — 148 га); місц. значе­н­ня — заказники Вов­чанський (ботан., 1979, с. Вовчик, 4,5 га), Крутий берег (1982, с. Крутий Берег, 50 га), Байрак (с. Березоточа, 179,1 га), Вʼя­зівський (с. Вʼязівок, 36,4 га), Окіпський (с. Окіп, 31 га), Снітинський (с. Снітин, 34 га; усі — 1984; усі — гідрол.), памʼятки природи Городище (с. Мацківці, 18,7 га), Олександрівський горб (с. Олександрівка, 12,4 га; обидві — комплексні, 1995), Дуби черешчаті (2 шт., 2002, с. Снітин), Мгарська дача (1969, с. Мгар, 182 га; обидві — ботан.), Висачківський карʼєр (геол., с. Висач­ки, 22,9 га), заповід­не ур­очище Торговиця (с. Піски, 135,8 га; обидва — 1993), дендрол. парк Лікарський сад (2011, с. Березоточа, 7,6 га). Проходять автошляхи Київ–Харків-Довжанський (заг.-держ. значе­н­ня) і Лубни–Миргород–Суми (ре­гіон.). Протяжність автошляхів з твердим покри­т­тям місц. значе­н­ня 451 км. Залізничні ст.: Лубни, Солониця, Вили, Тарнавщина. Довжина залізнич. колій 50 км. Працюють молоч. і насін­нєоброб. заводи, комбінат буд. матеріалів, 39 с.-г. під­приємств, 68 фермер. госп-в. Осн. напрям с. господарства — вирощува­н­ня зерн. культур і цукр. буряків (пл. орних земель 84,3 тис. га). У Л. р. — Лікарських рослин Дослідна стан­ція Ін­ституту агро­екології і природокористува­н­ня НААНУ (с. Бе­резоточа; 1916–25 — у Лубнах); 31 заг.-осв. серед. і початк. заклад, Центр дит. і юнац. творчості; рай. Будинок культури, 58 сільс. Будинків культури та клубів, 2 рай. і 38 сільс. б-к, Во­вчиц. нар. істор.-краєзн. музей, Бієвец. літ.-мемор. і Тарандинців. музеї В. Симоненка; рай. і 5 сільс. дільнич. лікарень, 9 ам­булаторій, 51 фельдшер.-акушер. пункт. Виходить міськрай. г. «Лубенщина». Нар. ама­тор. ко­лективи: вокал. ансамбль «Любисток», вокал. чол. ансамбль, гурт «Українська Швей­царія», муз.-театр. колектив «Жарти» рай. Будинку культури, хори Вищебулатец. Будинку культури, «Мрія» Березотоц. Будинку культури, «Явір» Жданів. Будинку культури, «Посу­л­ля» Засул. Будинку культури, вокал. ансамблі «Гілея», «Дивоцвіт» Мих­нів. Будинку культури, «Джерело» Нижчебулатец. клубу, театр «Лілея» Новаків. Будинку культури, хор-ланка ім. Героя Соц. Праці Н. Мороз, духовий оркестр Солониц. клубу, театр «До­бірне товариство» Тарандинців. Будинку культури, вокал. ансамбль «Сузірʼя», фольклорно-етногр. колектив «Тернівчани» Тернів. клубу, фольклор. колектив «Діброва» Тишків. Будинку культури, вокал. ансамбль «Хорощанка» Хорошків. Будинку культури. Функціонує Мгарський Свято-Преображенський монастир, засн. у 1-й чв. 17 ст. (нині УПЦ МП). Збереглися Пре­ображен. собор (1754), дзвіниця (1785), будинок настоятеля (1786), готель (2-а пол. 19 ст.), Благовіщен. церква (1891) Мгар. монастиря, Успен. церква у с. Піски (1914) та Воскресен. церква у с. Снітин (1805; усі — нац. значе­н­ня). Памʼятки архео­логії: Гінцівська стоянка (перша ві­дома на тер. Рос. імперії палеоліт. стоянка, від­крита 1871), Клепачівське городище, літопис­не м. Сніпород (побл. с. Мацківці), залишки понад 300 курганів і курган. груп. Серед видат. уродженців — письмен­ник, етно­граф, історик, мово­знавець 19 ст. О. Афанасьєв-Чужбинський (с. Ісківці); Герої Укра­їни — політ. і держ. діяч, фінансист, економіст В. Геть­ман (с. Снi­тин) і енергетик О. Лелеченко (с. Новооріхівка); громад.-політ. і ко­оператив. діяч, публіцист, дійс. чл. НТШ А. Жук (с. Вовчик), бра­ти громад.-політ. діячі Володимир, Микола та Сергій Шемети (х. Олександрівка побл. Лубнів; 2000 на тер. приміс. лісництва, в ур­очищі Морозів. дача на місці похова­н­ня родини Шеметів від­крито памʼят. знак); академік НАНУ — математик І. Ляшко (с. Мацківці) та гео­граф-карто­граф Л. Руденко (с. Засу­л­ля), педагог, чл.-кор. НАПНУ О. Сидоренко (с. Литвяки), фахівець у галузі машино­­знавства І. Білокур (с. Березоточа), фізик О. Руденко (х. Чекисине), фахівець у галузі ядер. енергетики Б. Шматко (с. Солониця), агрономи, селекціонери Л. Животков (с. Остапівка), А. Клиша (с. Гінці), ґрунто­­знавець Ф. Левченко (с. Кононівка), фахівець у галузі с. господарства О. Устименко (с. Шершнівка), бiохiмiк П. Каліман (с. Литвяки), генетик В. Коновалов (с. Єнкiв­цi), фітопатолог Я. Куда (с. Карпилівка), ботанік Л. Орлова (с. Березоточа), провізори І. Кузьменко (с. Тернівщина), І. Українець (с. Березоточа), гістолог Г. Мардар (с. Мгар), геолог І. Лу­гинець (с. Литвяки), історики О. Кіян (с. Ісківці), Н. Миронець (с. Михнівці), Д. Мишко (с. Карпилівка), П. Панченко (с. Мгар), мово­знавець М. Коломієць (с. Бе­резоточа); письмен­ники, поети, публіцисти, літературо­знавці та пере­кладачі Василь Барка, П. Охріменко (обидва — с. Солониця), В. Симоненко (с. Біївці; 2000 Лубен. райрадою засн. премію його імені, а 2004 вона набула статусу обласної; 2005 від­крито погру­д­дя), П. Артеменко (с. Губське), Н. Баклай (с. Терни), В. Заліський, О. Неживий (обидва — с. Хитці), М. Кон­дратець (с. Вищий Булатець), М. Костенко (с. Ісківці), О. Максимейко (с. Снітин), Ю. Манойленко (с. Ждани), М. Шостак (с. Вовчик); графік, нар. художник України В. Мироненко (с. Орі­хівка), живописець П. Киричко (с. Вовчик); архітектор, засл. арх. України В. Дмитренко (с. Бе­резоточа), архітектор, живописець М. Кириленко (с. Карпилівка); нар. арт. УРСР і України — актори Г. Козаченко (с. Тишки), Г. Шумейко (с. Малий Вʼязівок), В. Яременко (с. Ждани), засл. арт. УРСР — актриса Л. Комарецька (с. Ждани), спів­аки М. Брат­ков (с. Оріхівка), О. Кока (с. Піски); кобзар Є. Адамцевич (с. Солониця), актриса, письмен­ниця Галина Орлівна (с. Калайдинці), живописець, кобзар І. Ново­бранець (с. Березоточа), поет, бандурист Олекса Радимир (с. Оріхівка); громад. діяч, фахівець у галузі фіз. вихова­н­ня О. Бутовський (с. Пʼятигірці), більшов. діяч І. Булат (с. Ждани); Герої Рад. Союзу П. Дейкало, В. Кук (обидва — с. Солониця), В. Мицик (с. Висачки), М. Пʼя­тикоп (с. Піски), П. Рак (с. Карпилівка), А. Рибкін (х. Яковщина побл. Лубнів), Д. Сірик (с. Луки), К. Стронський (с. Богодарівка), Д. Федорина (с. Пʼяти­горці), М. Халявицький (с. Вищий Булатець), О. Щербань (с. Новаки), повні кавалери ордена Сла­ви Д. Штиря (с. Тишки) та Ф. Шо­кало (с. Мгар). Зва­н­ня «Почес. громадянин Лубенщини» присвоєно економісту, Герою України А. Павленку. На Лубенщині бували Г. Сковорода, І. Котляревський, Є. Гребінка, Т. Шевченко (у с. Ісківці 1966 встановлено погру­д­дя Кобзаря, 1959 від­творено криницю, з якої він набирав воду, понад 20 р. біля неї проходить рай. свято «В сімʼї вольній, новій», 2010 створ. па­мʼятку садово-парк. мистецтва місц. значе­н­ня «Парк-криниця Шевченка»), М. Гоголь, М. Коцюбинський (після від­відин знаменитого криниц. ярмарку у с. Єнківці написав оповіда­н­ня «Як ми їздили до Криниці»), вче­ні О. Левицький, В. Вернадський, В. Докучаєв, Ф. Камінський, В. Щербатівський, кер. декабрист. руху в Україні П. Пестель, С. Мурав­йов-Апостол, М. Бе­стужев-Рюмін та ін. науковці і культурні діячі. Побл. сіл Засу­л­ля та Солониця від­бувся остан. бій пов­станців під проводом С. Наливайка (неподалік автостради Київ–Харків-Довжанський, біля мосту через Сулу — памʼятний знак «Лицарям волі Северина Наливайка — жертвам Солоницької трагедії 1596 року»). У с. Мгар минули дит. роки першої у Рос. імперії жінки-офіцера, письмен­ниці Н. Дурової; у с. Литвяки похов. фольклорист i етно­граф В. Милорадович.

Літ.: див. Лубни.

О. П. Грицаєнко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю