Калуський район

КА́ЛУСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-західній частині Івано-Франківської області. Межує з Галиц., Тисмениц., Долин., Богородчан., Рожнятів., Рогатин. р-нами Івано-Фр. обл. та Жидачів. р-ном Львів. обл. Утвор. 1940. Від липня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяли загони ОУН–УПА. Площа 0,7 тис. км². Насел. 62 705 осіб (2001, складає 99,7 % до 1989), пере­важно українці. Райцентр — місто обл. значе­н­ня Калуш. У складі р-ну — смт Войнилів та 53 сільс. насел. пункти. Серед найдавніших поселень — села Станькова (1158), Завій (13 ст.), Голинь (1391), Новиця (14 ст.). Лежить у зоні Пере­дкарп. перед­гірʼя. У центр. частині р-ну — Калуська улоговина, на Пн. Сх. від неї — Войнилів. височина, на Пд. Сх. — Прилуквин. височина, на Пд. — Май­дан. низькогірʼя. Для поверх­ні характерне чергува­н­ня широких терас. долин (улоговин) і асиметр. ерозійно-останцевих межиріч. Надра р-ну багаті на калійні руди, торф, природ. газ, глини, су­глинки, гіпс, пісок. Світ. значе­н­ня має Калусько-Голинське родовище калійних солей. Роз­ві­дано Войнилів., Пере­возец., Середнян. гіпс. родовища. Запаси газу виявлено побл. сіл Завадка, Степанівка, Збора, Мислів і Ріпʼянка. У с. Середня — родовище природ. столової хлоридно-карбонат., магнієво-кальцієвої води з хім. складом 0,1–0,4 г/л. На Пн. К. р. омивають води Дністра, на Сх. і Зх. — плеса річок Луква та Болохівка. Гол. водна артерія — р. Лімниця, яка ви­знана найчистішою в Європі. Ґрунти дерново-підзолисті, дернові, лучні глеюваті та гле­йові. Багатством і красою Калущини є ліси, які про­стягаються через всю її тер. і за­ймають 18 тис. га (28 % від заг. пл.). Ростуть дуб, бук, ялина, ялиця. Обʼєкти природно-заповід. фонду: місц. значе­н­ня заказники р. Лімниця з водо­охорон. смугою вздовж берегів, Яськів потік (обидва — ландшафтні) та Вістова (ботан.), заповід­не ур­очище Пійлівське. Вигідне геогр. роз­ташува­н­ня К. р. до­зволяє налагоджувати взаємозвʼязки з країнами Центр. Європи, з якими є прямі автомобіл. і залізничне сполуче­н­ня. Входить до Калус.-Долин. пром. вузла. Пром. потенціал р-ну складають 10 під­приємств, з яких 9 — оброб. галузі, 1 — з на­да­н­ня послуг теплопо­стача­н­ня. Роз­винуте мʼясо-молочне тварин­ництво. Традиц. і пер­спектив. напрямами с. господарства є вирощува­н­ня льону-довгунця та ріпаку. Пл. с.-г. угідь 39 тис. га, з них орних земель — 28,5 тис. га, сіножатей — 1,8 тис. га, пасовищ — 8,1 тис. га, садів — 651 га. Працює 38 фермер. госп-в. У К. р. — 39 заг.-осв. шкіл, ПТУ (смт Войнилів), 5 до­шкіл. і 2 поза­шкіл. заклади; 49 Нар. домів, 1 Будинок культури, 51 б-ка, 2 муз. школи, Національний історико-просвітницький кра­йовий музей УПА (с. Грабівка), Національно-визвольної боротьби України Музей ім. С. Бандери (с. Старий Угринів); 10 лікарень і поліклінік, 38 фельдшер.-акушер. пунктів, 11 амбулаторій. Двадцяти трьом колективам худож. самодіяльності присвоєно зва­н­ня народний, чотирьом — зразковий.

У рай. Будинку культури функціонують народні хор. колектив «Від­родже­н­ня», чол. вокал. ансамбль «Західний вітер», жін. вокал. ансамбль «Зорецвіт», духовий оркестр, капела бандуристів, вокал.-інструм. ансамбль «Акцент», худож.-просвітн. колектив «Первоцвіт». На Калущині проводять фестиваль-конкурс дит. естрад. пісні «Осін­ні фрески», фестиваль тро­їстих музик, свято укр. традиц. кухні, фестиваль гумору та сатири «Калуські фіґлі», фестиваль хореогр. колективів «Травнева веселка», фестиваль хорів духов. музики «Нехай святиться імʼя твоє», а також конкурс вроди та казкових чар «Роксолана». Рельєф, геогр. роз­ташува­н­ня, багатовік. традиції та самобутня культура створюють унікал. рекреац. потенціал. У с. Вістова діють санаторії-профілакторії «Хімік» і «Лімниця». У с. Середній Бабин на базі рибного господарства «Завадка» роз­винуте спорт. рибальство. Жит. К. р. пере­важно греко-катол. віро­сповіда­н­ня. Памʼятки архітектури: церква св. Миколая у смт Войнилів (1602), церква св. Михаїла у с. Дубовиця (1910), церква Стріте­н­ня Господнього у с. Середній Угринів (1832), церква св. Михаїла у с. Завій (1800), церква св. Михаїла (1740) та дзвіниця (18 ст.) у с. Яворів. Серед видат. уродженців — чільний діяч укр. націоналіст. руху Степан (встановлено памʼятник), учасники нац.-визв. змагань його брати Богдан, Василь, Олексій, сестри Володимира, Марта, Оксана Бандери (с. Старий Угринів); брати фізик, академік НАНУ Михайло та фахівець у галузі метрології вимірюв. техніки Іван Бродини (с. Сівка-Войнилівська), фізики іноз. чл. НАНУ Г. Ратайчак (с. Кадобна) та дійс. чл. НТШ Р. Ґайда (с. Під­михайля), метало­знавець П. Мельник (с. Верх­ня), фахівець у галузі механіки В. Михаськів (с. Сівка-Войнилівська), історик, економіст, громад. діяч М. Чировський, мово­знавець Л. Белей, лікар, біо­хімік Я. Гонський (усі — смт Войнилів), лікар-невролог Д. Пронів (с. Грибівка), лікар-хірург М. Шевчук (с. Верх­ня); письмен­ник, літературо­знавець О. Бабій (с. Середня), публіцист, літературо­знавець, громад.-культур. діяч І. Белей, літ. критик, публіцист, пере­кладач Микола Євшан (обидва — смт Войнилів), громад. діяч, літературо­знавець М. Климишин (с. Мостище), піснярка, письмен­ниця К. Малицька (с. Кропивник), письмен­ники І. Гаврилюк (с. Довжка) та В. Олійник (с. Сівка-Калуська); художник Б. Стебельський (с. Томашівці); військ. і громад. діяч, художник С. Бігун (с. Завадка); спів­ак М. Дуда (с. Верх­ня), режисер Я. Бабій (с. Середня); громад.-політ. діяч Л. Макарушка (с. Сівка-Войнилівська), кра­йовий провід­ник ОУН Карпат. краю Я. Мельник (с. Бережниця), військ.-політ. діяч Д. Паліїв (с. Пере­возець), діяч ОУН і УГВР П. Турула (с. Ріпʼянка); лекго­атлетка (мета­н­ня списа) Т. Ляхович (с. Голинь).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю