Журнал

Визначення і загальна характеристика

ЖУРНА́Л (франц. journal, від jour — день) — періодичне друковане ви­да­н­ня. Слово «Ж.» вживають у широкому ро­зумін­ні щодо ілюстров. ви­дань невеликого обсягу, стосовно літ. і спец. фахових ви­дань. Ж. містять стат­ті з різних су­спільно-політ., наук., вироб., мист. та ін. питань, літ., публіцист. твори, іл. й фотоматеріали. Ж. роз­різняють за періодичністю (щотижневі, двотижневі, щомісячні, двомісячні), змістом (громад.-політ., літ.-художні, пром.-тех., наук., наук.-популярні, наук.-інформ., реферативні, бібліогр., сатир., спорт. тощо), читац. при­значе­н­ням (для жінок, чоловіків, дітей, молоді, лікарів, педагогів, філателістів, автомобілістів та ін.). В Європі період. ви­да­н­ня журнал. типу зʼявилися в 2-й пол. 17 ст. («Journal des Sçavans», Париж, 1665). Перші Ж. в Україні ви­йшли на поч. 19 ст.: «Харьковский Демокрит» (1816), «Украинский вестник» (1816–19; пере­важно російською мовою, публікував стат­ті на укр. істор. тематику, окремі поет. і проз. твори українською мовою; наклад 300–500 прим.). 1853 у Львові ви­дано перший в Україні жін. ж. «Лада». 1861–62 у С.-Петербурзі виходив перший укр. літ.-худож. і громад.-політ. ж. «Основа». Водночас зʼявилися гуморист.-сатир. Ж., спочатку рукописні («Помийниця», Київ, 1863; «Клепайло», «Гомін», що виходив під на­звами «Фірман» і «Жельман», Львів, 1860-і рр.), а потім друковані («Страхопуд», «Дуля», 1864; обидва — Львів; «Кропило», Коломия, 1863–68, 1869, 1880–1905). Перший укр. Ж. у Зх. Україні — «Вечерниці» (1862–63). Ві­домими були також ж. «Кіевская старина», «Друг» (1874–77), «Громадський друг» (1878), «Світ» (1888), «Народ» (1890–95). У 1869 почав виходити профес.-орієнтов. ж. «Господар» (до 1872), у 1900–30-х рр. друкували ж. «Економіст», «Українські медичні вісті», «Закон і право», «Наше минуле», «Книгарь», «Нове мистецтво», «Радянський театр», «Музика», «Кіно». У цей час засн. пед. ж. «Учитель», «Наша школа», «Світло» (1917–20 виходив як «Вільна українська школа»), «Педагогический журнал», дит., шкіл. та студент. ж. «Дзвінок», «Молода Україна», «Шлях», «Від­гуки», «Український студент» (обидва — 1913), «Житє», «Каменярі», «Волошки», «Стерно». По­жвавле­н­ня культур. та політ. життя на поч. 20 ст. зумовило появу гуморист. ж. «Шершень», «Хрін», «Комар», «Жало», «Репʼях», «Будяк», крит. та літературо­знав. ж. «Червоний шлях», «Життя і революція», «Вапліте», «Літературний ярмарок», «Нова генерація», «Плужанин», «Бібліологічні вісті», «Критика», «За марксо-ленінську критику». Тоді ж зʼявилися перші мист. ж. «Артистичний вісник» і «Сяйво», ілюстр. ж. «Всесвіт», «Глобус», «Декада», «Червоний перець». У цей період на зх.-укр. землях виходило 134 друк. ви­да­н­ня, більшість з яких — Ж. політ. партій («Живе слово»), для дітей («Світ дитини», «Наш приятель»), молоді («Молоде життя», «Український пласт», «Пластовий шлях», «Вогні», «Смолоскипи»), катол. юнацтва («Українське юнацтво», «Лицарство Пресвятої Діви Марії»), студентів («Наш шлях», «Студентський шлях»), спорт. («Готові», «Вісти з Лугу»), кооп. («Ко­оперативна республика», «Сільський господар»), УГКЦ («Добрий пастир», «Місіонар»). Видавали літ.-наук. ж. «Митуса», «Дажбог», «Дзвони», «Стара Україна», «Літопис Червоної калини», «Сучасне й минуле» (1939), «Слово», «Богословія», «Життя і право: Вістник теорії і практики». Прихильники рад. влади організували ж. «Вікна» та «Нові шляхи», присвяч. пита­н­ням літ-ри, культури, мистецтва та громад.-політ. про­блемам. Виходили темат. Ж., що висвітлювали пита­н­ня музики, театру, кіно, фото­графії («Українська музика», «Світло й тінь»); також видавали наук.-популярні ж. «Життя і зна­н­ня», «Наше здоровʼя» (1937–39) та Ж. для жінок «Наша мета», «Жіноча доля», «Жіночий голос: Часопис українських працюючих жінок», «Нова хата». На Закарпат­ті друкували «Науковий збірник “Просвіти”», 1930–38 — літ. ж. «Наша земля»; крає­знавчі й етногр. ж. «Пôдкарпатска Русь», «Вісті Етно­графічного товариства» (1935–37); освіт.-госп. ж. «Світло»; госп. ж. «Пчолярство»; церк. «Благовісник»; ж. для молоді «Пробоєм» та дітей «Вѣночокъ для пôдкарпатскихъ дѣточокъ», «Пчôлка», гуморист. ж. «Сова» (1922–23). У роки 2-ї світової війни виходили ж. «Література і мистецтво» та «Український засів». У повоєн. час зʼявилися Ж. для дітей «Барвінок», гуморист. ж. «Перець», Ж. львів. письмен­ників «Радянський Львів», політ. ж. «Сучасне і майбутнє».

У 1-й пол. 20 ст. в еміграції друкували Ж. укр. та ін. мовами. У Німеч­чині виходили «Ruthenische Revue», «Ukrainische Rundschau», під час 1-ї світової війни — «Ukrainische Nachrichten». Поточну інформацію про Україну подавали ж. «Minerva–Zeitschrift» та «Minerva Jahrbuch der gelehrten Welt». Зʼявилися заг.-осв. ж. «Заморський вісник» (Торонто, 1920), «Світло» (1928–29); націоналіст. «Вісник Організації державного визволе­н­ня України» (1932–33; обидва — Нью-Йорк). Широко пред­ставлені україномовні Ж. у Німеч­чині, зокрема літ.-мист. ж. «МУР», «Рідне слово», «За­грава», «Хорс» (1946); жін. ж. «Громадянка»; «Лис Микита»; ілюстров. «Пу-гу», «Ми і світ»; наук. «Сьогочасне й минуле»; «Студентський вісник»; громад.-політ. «Сурма», «Визвольна політика»; церк., профес., інформ. Ж. тощо. Після 2-ї світової війни у країнах Пн. та Пд. Америки видавали нові літ.-мист. Ж., зокрема «Культура і освіта», «Нові дні», «Пороги» й «Овид», «Київ».

1965–70 кількість ви­дань журнал. типу зросла вдвічі; їх наклад збільшився в 2,4 раза, частка україномов. ви­дань — до 89 %. Стрімким було зро­ста­н­ня накладів окремих популяр. Ж., зокрема ілюстров. тижневика «Україна» (1966 ви­йшло 100 тис., 1969 — 300 тис. прим.). Найвищими накладами виходили Ж. у 1960 — на поч. 80-х рр. 1970–80 кількість ви­дань журнал. типу зменшилася у 2,6 раза, але наклади зро­стали й досягли 211 млн прим. Частка україномов. Ж. зросла до 91 %. В Україні також друкували і перед­плачували бл. 1/5 заг. накладу всесоюз. російськомов. Ж. 1980–85 наклад Ж. зменшився на 20 %. 1981 ж. «Перець» виходив двічі на місяць накладом 3,3 млн прим., що є абсолют. рекордом для укр. період. ви­дань. Феноменал. популярність пояснювалася його худож. рівнем та низькою ціною, а також дефіцитом крит. публікацій в країні «роз­винутого соціалізму». Ж. став своєрід. енциклопедією числен. «окремих недоліків», які не можна було пояснити «пере­житками капіталізму», «шкідливим впливом Заходу» та «труднощами зро­ста­н­ня»; від­дав данину «холод.» війні. Популяр. серед укр. Ж. став часопис «Радянська жінка» (наклад 2 млн прим., нині «Жінка»). Третій за популярністю серед укр. Ж. — «Малятко» (іноді наклад пере­вищував 700 тис. прим.). Ж. «Барвінок» виходив щомісяця укр. і рос. мовами (наклад укр. варіанта сягав 400 тис. прим.). Для серед. шкіл друкували у двох мовних варіантах ж. «Червоні квіти» (нині «Однокласник»; наклади 200–300 тис. прим.). Укр. Ж. для дітей до 1980-х рр. містили чимало цікавої інформації, але були ідеологічно заанґажовані. У русифіков. мегаполісах пере­вагу надавали моск. дит. ж. «Мурзилка», «Веселые картинки», «Пионер» та російськомов. варіантам укр. Ж. Пед. ж. «До­шкільне вихова­н­ня» (часом наклад пере­вищував 200 тис. прим.), «Початкова школа», «Радянська школа», «Українська мова і література в школі» (нині «Дивослово: Українська мова й література в на­вчальних закладах»), «Рус­ский язык и литература в школах Украинской ССР» мали менший наклад. Масових молодіж. Ж. в УРСР не було. Не користувалися великим попитом ж. «Ранок» і «Дні­про». Знач. були наклади ж. «Новини кіноекрана» (500 тис. прим.), культурно-мист. «Соціалістична культура» (30–50 тис. прим.), «Музика», «Український театр», «Образотворче мистецтво» (наклад кожного у межах 10-ти тис. прим.). Виходили наук.-популярні ж. «Наука і су­спільство», «Зна­н­ня та праця» (нині «Наука — фантастика»). Садово-город. бум зумовив популярність ж. «Приусадебное хозяйство». 1989 зʼявився укр. ж. «Дім, сад, город» (наклад бл. 300 тис. прим.). Друкували спорт. ж. «Старт» і «Наш спорт». Виходив англомов. ж. «Ukraine». Ж. «Памʼятки України» приваблював інформ. насиченістю та яскравістю, подаючи широку панораму нац. архіт. на­дба­н­ня в Україні, діаспорі. Зарубіжні Ж. були малові­домими в УРСР, як і в СРСР загалом, за винятком ви­дань соц. спів­дружності. Більше про світ можна було ді­знатися з польс. ви­дань «Przyjaźń», «Kobieta i życie» тощо. Вільно продавали також російськомовні часописи країн соціалізму та нар. демократії, які видавали спеціально для СРСР. Дещо складнішим був до­ступ до російськомов. ж. «Америка». Зʼявилися зх. Ж. мод (напр., «Burda»), ознакою політ. потеплі­н­ня була поява в кіосках «Союз­друку» поряд із ж. «Англия» зх.-нім. ж. «Guten Tag». На наклади суто ідеол.-пропаганд. компарт. ви­дань («Ком­мунист», «Партийная жизнь», «Про­блемы мира и социализма» — на всесоюз. рівні та «Комуніст України», «Під прапором ленінізму» — на рівні УРСР) працювали організов. перед­платні кампанії. Ж. друкували по­станови партії та уряду, матеріали зʼ­їздів і пленумів ЦК, промови ген. секретарів та парт. ідеологів. Ж. СП були найчутливішими до політ. «від­лиг». У 1970–80-х рр. в Україні видавали кілька літ. часописів: «Вітчизна», «Всесвіт», «Київ», «Дні­про», «Радуга», «Прапор» (нині «Березіль»), «Жовтень» (нині «Дзвін»), «Донбас». Літ. Ж. виходили міль­йон­ними накладами. На­прикінці 1980-х рр. найбільше було публікацій про наслідки ката­строфи на ЧАЕС, стан української мови та культури, необхідність поверне­н­ня «забутих» імен і літ. творів. У ж. «Прапор» роз­почали дис­кусію про діалектику національного та інтернаціонального у житті та літ-рі. У ж. «Вітчизна» (1987, № 12) вміщено добірку творів М. Хвильового зі стат­тею про його життя і творчість «Талант не­звичайний і суперечливий» М. Жулинського. У ж. «Київ» на­друкували кілька ран­ніх оповідань В. Вин­ниченка зі ст. «Оцінюємо з класових позицій» П. Федченка. Швидко зро­стала популярність ж. «Жовтень» (наклад збільшився від 24 350 до 151 750 прим.). Більшість літ. Ж. друкували замовчувані літописи, дослідж. Д. Яворницького, М. Грушевського, пʼєси «Мина Мазайло» і «Народний Малахій» М. Куліша, «Бояриня» Лесі Українки, роман «Волинь» У. Самчука. Друкували твори не лише повністю заборонених авторів, а й замовчувані твори П. Тичини, В. Сосюри, Остапа Вишні. Ставав дедалі популярнішим колись суто фаховий ж. «Радянське літературо­знавство» (нині «Слово і час»). Зі США 1991 пере­несено до України видавництво ж. «Сучасність». Від­булися зміни і в сфері неліт. часописів. Виходить українською мовою ж. «Курʼєр ЮНЕСКО». 1990 Між­нар. асоц. укр. дит. письмен­ників засн. дит. ж. «Соняшник». У 1990-х рр. почав втрачати лідерство ж. «Перець», знизився рейтинг ж. «Новини кіноекрана». Зʼявився ж. «Сигнал» (роз­рахов. пере­важно на власників автомобілів, його популярність була меншою, порівняно зі всесоюз. ж. «За рулем»). У 1990-х рр. спо­стерігалося зменше­н­ня накладів. 1990–2000 кількість Ж. в Україні зросла від 185 до 1245; водночас їхній річний наклад зменшився від 166 до 52 млн прим., серед них українською мовою — від 150 до 12 млн прим. Нині спо­стерігається тенденція до випуску знач. кількості нових держ., комерц., приват. часописів, зокрема й від­новлених. У 1990-х рр. зʼявилися нові су­спільно-політ., художні Ж. («Державність», «Віче», «Роз­будова держави», «Нова політика», «Неопалима купина», «Українські про­блеми», «Зона», «Хроніка–2000», «Академия», «Тернопіль», «Універсум», «Курʼєр Кривбасу», «Бористен», «Вежа», «Літературний Чернігів», «Перевал», «Буковинський журнал» та ін.), екон. («Капитал», «Деловая жизнь», «Діловий вісник», «Лідери бізнесу»), правн. («Український часопис прав людини», «Молода дипломатія», «Український часопис між­народного права», «Собствен­ник»), істор.-крає­знав., етногр. («Берегиня», «Родовід»), мист. і театро- та кіно­знав. («Кіно-Театр», «Архитектура и пре­стиж»), жін. («Діалог різноманітностей», «Очима жінок», «Єва»), дит. («Пізнайко»), реклам. («Мир квартир»), роз­важал.-гуморист. («ВУС»). У 2000-х рр. зро­стала як кількість журнал. ви­дань, так і їхні наклади. 2001–08 кількість Ж. збільшилася від 1653 до 2422; наклади зросли від 84 до 270 млн прим., з них українською мовою — від 26 до 37 млн прим. Остан­нім часом зʼявилася низка громад.-політ. Ж. — тижневиків «Кор­респондент», «Фокус», «Главред», «Український тиждень», «Країна», ж. «Новинар». Раз на два тижні виходять укр. версії Ж. про зірок — «Viva!» і «Story». Бл. 60-ти журнал. ви­дань 2009 за тематикою — ділові та фінанс.-економічні («Контракти», «Капитал», «Діловий вісник», «Банківська справа», «Бухгалтерський облік і аудит», «Вісник Національного банку України», «Вісник податкової служби України», «Економіка України», «Економіка АПК», «Економіка та держава», «Економіст», «Економіка. Фінанси. Право» тощо); офіц. прав. та наук. юрид. («Адвокат», «Бюлетень законодавства і юридичної практики України», «Ві­домості Верховної Ради України», «Вісник Верховного Суду України», «Вісник Кон­ституційного Суду України», «Право України» тощо). Понад 40 Ж. і бюлетенів видає НАНУ, зокрема: «Вісник Національної академії наук України», «Доповіді Національної академії наук України», «Археологія», «Вестник зоологии», «Геофизический журнал», «Гидробиологический журнал», «Мікробіо­логічний журнал», «Мовознавство», «Народна творчість та етно­графія», «Наука і науко­знавство», «Порошковая метал­лургия», «Прикладная механика», «Український біо­хімічний журнал», «Український ботанічний журнал», «Український гео­графічний журнал», «Український математичний журнал», «Український фізичний журнал», «Український хімічний журнал», «Українська мова», «Філософська думка». Видають бл. 40 Ж. з питань медицини та охорони здоровʼя («Будьмо здорові», «Вісник фармації», «Вісник стоматології», «Довкі­л­ля та здоровʼя», «Лікува­н­ня та діагностика»). Знач. масив складають освітні та пед. Ж. («Початкова школа», «Між­народна освіта» та ін.). Меншими накладами виходять дит. ж. «Малятко», «Барвінок», «Однокласник»; до них додалися ж. «Дзвіночок», «Дивосвіт: Казки, легенди, міфи», «Паросток», «Стежка», «Яблунька». Ж. с.-г. тематики — «Дім, сад, город», «Огородник», «Пасіка», «Сад, вино­град і вино України», «Україна аграрна», «Цукрові буряки». Серед Ж. для жінок — «Ева», «Натали», «Единствен­ная». Дещо зросла кількість літ. Ж., але вони виходять малими накладами (у межах 2,5 тис. прим.). Зʼявилося кілька нових культурно-мист. ж. «Artline», «Світовид», «Tele City». До спорт. Ж. додалися «Олімпійська арена», «Чемпион». Компʼютерні Ж.: «Компьютер-комплект», «Компьютеры + Про­грам­мы», «ЧИП», «Компьютеры, сети, про­грам­мирование», «Компьютеры и средства связи». Роз­виток інтернету зумовив поширеність сайтів Ж., що зʼявляються раніше від друк. ви­дань (напр., ж. «Главред») і мають більше читачів. Сайт ж. «Кор­респондент» (наклад 50 тис. прим., 2010) від­відують щомісяця понад 1 млн читачів. Набувають пошире­н­ня блог-сервери, які називають «живими Ж.».

Літ.: Животко А. П. Історія української преси. К., 1999; Друк України (2008): статист. зб. К., 2009; Статистичний щорічник України за 2008 рік. К., 2009; Геть­манець М. Ф., Михайлин І. Л. Сучасний словник літератури і журналістики. Х., 2009.

В. В. Солодовник

Завантажити статтю