Краківська академія мистецтв
КРА́КІВСЬКА АКАДЕ́МІЯ МИСТЕ́ЦТВ Засн. 1818 у Кракові художниками Ю. Бродовським і Ю. Пешкою як Школа рисунку і живопису при Яґеллон. університеті. Від 1873 — Школа образотвор. мистецтв. Директор — Я. Матейко, Ю. Фалат (1895–1909); проф. — А. Григлевський, Л. Лефлер, Ф. Цинк. Від 1900 — академія. Ю. Фалат реформував навч. процес, запросив на посади викл., які надавали перевагу свободі мист. самовираження; а також представників нових худож. напрямків, зокрема Т. Аксентовича, В. Вайса, С. Виспянського, Л. Вичулковського, К. Лящку, Я. Мальчевського, Ю. Мегоффера, Ю. Панькевича, Я.-Ґ. Станіславського (завідувач кафедри пейзаж. живопису). Крім живопису, рисунку і скульптури, від 1900 студенти вивчали також арх-ру і графічні (естампні) техніки. 1925 відкрито відділ у Парижі, який очолив Ю. Панькевич. Серед ректорів — А. Шишко-Богуш, Ф. Паутч, В. Вайс, Ю. Мегоффер, Е. Ейбіш; проф. — К. Сіхульський, Е. Віттіґ, К. Дуніковський, С.-М. Дембіцький, В. Яроцький; викл. — В. Таранчевський, Й. Штерн, Є. Новосельський, В. Кунц. Від 1956 — ім. Я. Матейка. Нині діє 6 факультетів: живопису, скульптури, графіки, дизайну інтер’єру, пром. дизайну, збереження та реставрації творів мистецтва. Розташ. у Кракові на пл. Матейка, № 13, у будинку, спорудженому 1880 за проектом М. Морачевського. Ректор — А. Всьолковський (від 2008).
В Академії у різний час навчалися десятки укр. митців. Серед перших студентів-українців — Т. Копистинський. У 1890-і рр. прибула група молодих адептів малярства, переважно із Зх. України — І. Труш, О. Курилас, А. Манастирський, О. Новаківський, пізніше — М. Бойчук, Ю. Буцманюк, Т. Вацик, І. Северин, М. Сосенко, Я. Струхманчук, М. Бурачек, М. Жук, В. Масляников. На поч. 20 ст. тут отримали освіту перші скульптори-українці — М. Гаврилко, В. Лисик, Я. Тишинський. Після 1-ї світової війни — вступило більше талановитої укр. молоді, зокрема й жінок. 1921–39 освіту здобули понад 60 студентів-українців. Серед вихованців — М. Білинський, С. Борачок, М. Вацик, В. Гаврилюк, М. Гарасовська-Дячишин, Л. Ґец, Д.-М. Горняткевич, М. Зорій, Д.-Л. Іванцев, О. Карпенко, В. Кивелюк, Ю. Кірієнко, Н. Кисилевський, М. Кміт, В. Козлов, Я. Красневич, В. Крижанівський, Г. Крук, Ю. Кульчицький, Л. Левицький, С. Литвиненко, Я. Лукавецький, Н. Мілян, П. Обаль, В. Перебийніс, Л. Перфецький, В. Продан, М. Сельська, Р. Сельський, В. Савуляк, Б. Стебельський, О. Третяків, Р. Турин, В. Харків, В. Хмелюк; викл.-українці — І. Рубчак, В. Трибушний, А. Юркевич. Створ. Укр. студент. громаду (1930), мист. гуртки «Золотий ріг» (1929) і «Живі» (1932). У складі твор. об’єдн. «Зарево» (1932–39) були переважно студенти. Укр. вихованці Академії перебували в профес. мист. об’єдн. «Комітет паризький» (1923–39), «Єдиноріг» (1925–35), «Зворнік» (1929–39), «Група краківська» (1932–39) і брали участь у виставках цих т-в у Кракові та ін. Початок 2-ї світової війни поклав край творенню блискучої плеяди представників нац. школи мистецтва. Після війни серед українців в Академії відомі лише викл. Є. Божик, Л. Ґец, В. Савуляк.
Рекомендована література
- L. Ręgorowicz. Dzieje krakowskiej Akademii Sztuk Pięknych. Lwów, 1928;
- Альманах українського студентського життя в Кракові. Краків, 1931;
- Перебийніс В. Академія мистецтв у Кракові // Визв. шлях. 1956. № 2, 3;
- Горняткевич Д. Ще про Краківську академію мистецтв // Там само. № 7, 8, 10;
- Materiały do dziejów Akademii Sztuk Pięknych w Krakowie. T. 1–2. Wrocław, 1959–69;
- Стебельський Б. Краківська академія мистецтв і українці // Ідеї і творчість: Зб. ст. та есеїв. Торонто, 1991;
- Українські художники студенти і випускники Академії красних мистецтв у Кракові: Каталог виставки. Краків, 1998;
- Головчанська О. Студенти-українці Краківської академії мистецтв (до питання українсько-польських мистецьких взаємин 20–30-х рр. ХХ століття) // Укр. АМ: Дослідн. та наук.-метод. пр. Вип. 12. К., 2005;
- Денисюк О. Краківська академія мистецтв у контексті українсько-польських мистецьких взаємин у 20–30-х роках ХХ століття. К., 2010.