Краківська академія мистецтв

КРА́КІВСЬКА АКАДЕ́МІЯ МИСТЕ́ЦТВ Засн. 1818 у Кракові художника­ми Ю. Бродовським і Ю. Пешкою як Школа рисунку і живопи­су при Яґел­лон. університеті. Від 1873 — Школа образотвор. мистецтв. Директор — Я. Матейко, Ю. Фалат (1895–1909); проф. — А. Григлевський, Л. Лефлер, Ф. Цинк. Від 1900 — академія. Ю. Фалат реформував навч. процес, за­просив на по­сади викл., які надавали пере­ва­гу свободі мист. самовиражен­ня; а також пред­ставників нових худож. напрямків, зокрема Т. Ак­сен­товича, В. Вайса, С. Виспян­сько­го, Л. Вичулковського, К. Ля­щку, Я. Мальчевського, Ю. Мегоф­фе­ра, Ю. Панькевича, Я.-Ґ. Ста­ніславського (завідувач кафедри пей­заж. живопису). Крім живопи­су, рисунку і скульптури, від 1900 студенти ви­вчали також арх-ру і графічні (естампні) техніки. 1925 від­крито від­діл у Пари­жі, який очолив Ю. Панькевич. Серед рек­торів — А. Шишко-Бо­гуш, Ф. Паутч, В. Вайс, Ю. Ме­гоф­фер, Е. Ей­біш; проф. — К. Сі­хуль­ський, Е. Віт­­тіґ, К. Дуніковський, С.-М. Дембіцький, В. Яроць­кий; викл. — В. Та­ранчевський, Й. Штерн, Є. Ново­сельський, В. Кунц. Від 1956 — ім. Я. Матейка. Нині діє 6 факультетів: живопису, скульптури, графіки, дизайну інтерʼєру, пром. дизай­ну, збереже­н­ня та ре­став­рації тво­рів мистецтва. Роз­таш. у Кра­ко­ві на пл. Матейка, № 13, у бу­дин­ку, спорудженому 1880 за про­ектом М. Морачевського. Рек­тор — А. Всьолковський (від 2008).

В Академії у різний час на­вчалися десятки укр. митців. Серед перших студентів-українців — Т. Копистинський. У 1890-і рр. прибула група молодих адептів малярства, пере­важно із Зх. Укра­їни — І. Труш, О. Курилас, А. Манастирський, О. Новаківський, пізніше — М. Бойчук, Ю. Буцманюк, Т. Вацик, І. Северин, М. Со­сенко, Я. Струхманчук, М. Бура­чек, М. Жук, В. Масляников. На поч. 20 ст. тут отримали освіту пер­ші скульптори-українці — М. Гав­рилко, В. Лисик, Я. Тишинський. Після 1-ї світової війни — вступило більше талановитої укр. молоді, зокрема й жінок. 1921–39 освіту здобули понад 60 студентів-українців. Серед вихованців — М. Білинський, С. Борачок, М. Вацик, В. Гаврилюк, М. Гарасовська-Дячишин, Л. Ґец, Д.-М. Горняткевич, М. Зорій, Д.-Л. Іванцев, О. Карпенко, В. Ки­велюк, Ю. Кірієнко, Н. Кисилев­ський, М. Кміт, В. Козлов, Я. Крас­невич, В. Крижанівський, Г. Крук, Ю. Кульчицький, Л. Левицький, С. Литвиненко, Я. Лукавецький, Н. Мілян, П. Обаль, В. Пере­бий­ніс, Л. Перфецький, В. Про­дан, М. Сельська, Р. Сельський, В. Са­вуляк, Б. Стебельський, О. Третя­ків, Р. Турин, В. Харків, В. Хмелюк; викл.-українці — І. Рубчак, В. Три­бушний, А. Юркевич. Створ. Укр. студент. громаду (1930), мист. гуртки «Золотий ріг» (1929) і «Жи­­ві» (1932). У складі твор. обʼ­єдн. «Зарево» (1932–39) були пере­важно студенти. Укр. вихованці Академії пере­бували в профес. мист. обʼ­єдн. «Комітет паризький» (1923–39), «Єдиноріг» (1925–35), «Зворнік» (1929–39), «Група кра­ківська» (1932–39) і брали участь у ви­ставках цих т-в у Кракові та ін. Початок 2-ї світової війни поклав край творен­ню блискучої плеяди пред­­ставників нац. школи мистецтва. Після війни серед українців в Ака­демії ві­домі лише викл. Є. Божик, Л. Ґец, В. Савуляк.

Літ.: L. Ręgorowicz. Dzieje krakowskiej Akademii Sztuk Pięknych. Lwów, 1928; Аль­манах українського студентського жит­тя в Кракові. Краків, 1931; Пере­бийніс В. Академія мистецтв у Кракові // Визв. шлях. 1956. № 2, 3; Горняткевич Д. Ще про Краківську академію мистецтв // Там само. № 7, 8, 10; Materiały do dzie­jów Akademii Sztuk Pięknych w Krakowie. T. 1–2. Wrocław, 1959–69; Стебельсь­кий Б. Краківська академія мистецтв і українці // Ідеї і творчість: Зб. ст. та есеїв. Торонто, 1991; Українські художники студенти і випускники Академії красних мистецтв у Кракові: Каталог ви­став­ки. Краків, 1998; Головчанська О. Студенти-українці Краківської академії мис­тецтв (до пита­н­ня українсько-польських мистецьких взаємин 20–30-х рр. ХХ сто­лі­т­тя) // Укр. АМ: Дослідн. та наук.-метод. пр. Вип. 12. К., 2005; Денисюк О. Краківська академія мистецтв у контекс­ті українсько-польських мистецьких взаємин у 20–30-х роках ХХ столі­т­тя. К., 2010.

Ю. О. Бірюльов

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю