КРА́КІВСЬКА АКАДЕ́МІЯ МИСТЕ́ЦТВ Заснована 1818 у Кракові художниками Ю. Бродовським і Ю. Пешкою як Школа рисунку і живопису при Яґел­лон. університеті. Від 1873 — Школа образотворчих мистецтв. Директор — Я. Матейко, Ю. Фалат (1895–1909); професори — А. Григлевський, Л. Лефлер, Ф. Цинк. Від 1900 — академія. Ю. Фалат реформував на­вчальний процес, за­просив на посади викладачів, які надавали пере­вагу свободі мистецького самовираже­н­ня; а також пред­ставників нових художніх напрямків, зокрема Т. Ак­сен­товича, В. Вайса, С. Виспян­сько­го, Л. Вичулковського, К. Ля­щку, Я. Мальчевського, Ю. Мегоф­фе­ра, Ю. Панькевича, Я.-Ґ. Ста­ніславського (завідувач кафедри пейзажного живопису). Крім живопису, рисунку і скульптури, від 1900 студенти ви­вчали також архітектуру і графічні (естампні) техніки. 1925 від­крито від­діл у Парижі, який очолив Ю. Панькевич. Серед ректорів — А. Шишко-Бо­гуш, Ф. Паутч, В. Вайс, Ю. Ме­гоф­фер, Е. Ей­біш; професори — К. Сі­хуль­ський, Е. Віт­­тіґ, К. Дуніковський, С.-М. Дембіцький, В. Яроць­кий; викладачі — В. Та­ранчевський, Й. Штерн, Є. Ново­сельський, В. Кунц. Від 1956 — імені Я. Матейка. Нині діє 6 факультетів: живопису, скульптури, графіки, дизайну інтерʼєру, промислового дизайну, збереже­н­ня та ре­ставрації творів мистецтва. Роз­ташована у Кракові на пл. Матейка, № 13, у будинку, спорудженому 1880 за проектом М. Морачевського. Ректор — А. Всьолковський (від 2008).

В Академії у різний час на­вчалися десятки українських митців. Серед перших студентів-українців — Т. Копистинський. У 1890-і роки прибула група молодих адептів малярства, пере­важно із Західної України — І. Труш, О. Курилас, А. Манастирський, О. Новаківський, пізніше — М. Бойчук, Ю. Буцманюк, Т. Вацик, І. Северин, М. Со­сенко, Я. Струхманчук, М. Бура­чек, М. Жук, В. Масляников. На початку 20 ст. тут отримали освіту перші скульптори-українці — М. Гав­рилко, В. Лисик, Я. Тишинський. Після 1-ї світової війни — вступило більше талановитої української молоді, зокрема й жінок. 1921–39 освіту здобули понад 60 студентів-українців. Серед вихованців — М. Білинський, С. Борачок, М. Вацик, В. Гаврилюк, М. Гарасовська-Дячишин, Л. Ґец, Д.-М. Горняткевич, М. Зорій, Д.-Л. Іванцев, О. Карпенко, В. Ки­велюк, Ю. Кірієнко, Н. Кисилев­ський, М. Кміт, В. Козлов, Я. Крас­невич, В. Крижанівський, Г. Крук, Ю. Кульчицький, Л. Левицький, С. Литвиненко, Я. Лукавецький, Н. Мілян, П. Обаль, В. Пере­бий­ніс, Л. Перфецький, В. Про­дан, М. Сельська, Р. Сельський, В. Са­вуляк, Б. Стебельський, О. Третя­ків, Р. Турин, В. Харків, В. Хмелюк; викладачі-українці — І. Рубчак, В. Три­бушний, А. Юркевич. Створено Українську студентську громаду (1930), мистецькі гуртки «Золотий ріг» (1929) і «Жи­­ві» (1932). У складі творчих обʼ­єд­нань «Зарево» (1932–39) були пере­важно студенти. Українські вихованці Академії пере­бували в професійних мистецьких обʼ­єд­на­н­нях «Комітет паризький» (1923–39), «Єдиноріг» (1925–35), «Зворнік» (1929–39), «Група кра­ківська» (1932–39) і брали участь у ви­ставках цих товариств у Кракові та ін. Початок 2-ї світової війни поклав край творен­ню блискучої плеяди пред­ставників національної школи мистецтва. Після війни серед українців в Академії ві­домі лише викладачі Є. Божик, Л. Ґец, В. Савуляк.