Магматичні гірські породи
МАГМАТИ́ЧНІ ГІРСЬКІ́ ПОРО́ДИ – породи, що утворилися в результаті охолодження та затвердіння магми у земній корі або на поверхні Землі. Інша назва – вивержені гірські породи (див. Гірські породи, Магматичні гірські породи). За глибиною утворення магматичні гірські породи поділяють на:
- інтрузивні гірські породи (глибинні);
- ефузивні гірські породи (виливні).
У межах Українського щита граніти всіх видів утворюють масиви; габро, габро-норити та лабрадорити залягають разом з гранітами або у вигляді дайок та міжпластових тіл. Інтрузивні та ефузивні утворення фанерозойського віку залягають в осадових товщах на різних глибинах і виходять на поверхню. У Донецькій складчастій споруді серед девонських відкладів містяться комплекс пікрит-базальтів і кварцових порфірів у зоні зчленування з Приазовським блоком і штокоподібні інтрузії піроксенітів і габро. На Кримському півострові магматичні гірські породи поширені від мису Фіолент до мису Кіїк-Атлама. Габро-діабази, діорит-порфірити, гранодіорит-порфірити складають гори-лаколіти Аюдаг, Урага, Чамни-Вурун. Менші за розміром тіла магматичних гірських порід відомі в долині Сууксу, на масиві Карадаг, на вододілах Салгиру, Альми, Бадрака.
В Українських Карпатах виявлено пласти та штоки метаморфізованих порфіритів і ортоамфіболітів серед палеозойських порід Чивчинського і Рахівського масивів. Великі площі займають неогенові покриви андезито-базальтів та інших ефузивних порід, які у Вулканічному хребті досягають потужності 700 м. Майже всі відміни магматичних гірських порід використовують як будівельні матеріали. Головні родовища пов’язані з Українським щитом, де їх розробляють кар’єрним способом (лабрадорити – у Житомирській, габро – у Рівненській, граніти – у Житомирській, Кіровоградській, Запорізькій і Вінницькій областях).
Г. І. Каляєв
Ландшафти 
