Літературний інститут ім. Максима Горького

Визначення і загальна характеристика

ЛІТЕРАТУ́РНИЙ ІН­СТИТУ́Т ім. Максима Горького — державний вищий на­вчальний заклад гуманітарного профілю для творчої молоді у Москві. Засн. 1932 з ініціативи Максима Горького на основі Вищого літ.-худож. ін­ституту як Вечір. робітн. літ. університет, від­критий 1933, від 1936 — сучасна назва. Від 1942 форми навч. — стаціонарна очна та заочна, 1983 нагородж. орденом Дружби народів. Від 1992 під­порядк. Мін-ву освіти та науки, від 2014 — Мін-ву культури РФ. Ін­ститут роз­міщено у колиш. міському особняку (памʼятка архітектури 18 — поч. 19 ст.). 1812 тут у будинку свого дядька народився О. Герцен (1925 йому встановлено мемор. дошку, 1950 — па­­мʼятник у дворі). У 1840-х рр. у власника будинку Д. Свербєєва збирався літ. салон, який від­ві­дували М. Гоголь, В. Бєлінський, П. Чаадаєв, Є. Баратинський, М. Щепкін та ін. На­прикінці 19 — поч. 20 ст. діяло «Видавництво братів Гранат». У 1920-х рр. працювали письмен­ниц. організації; проводили літ. вечори, на яких ви­ступали В. Маяковський, О. Блок, С. Єсенін. Приміще­н­ня описано у кн. «Былое и думы» О. Герцена, романі «Мастер и Маргарита» М. Булгакова під на­звами «Дом Грибоедова», «Дом МАС­СОЛИТа». Тут у різний час проживали А. Платонов, О. Мандельштам, Д. Андреєв (їм від­крито мемор. дошки). При Ін­ституті діють дворічні Вищі літ. курси (від 1953, для чл. СП із негуманітар. вищою освітою), ВШ худож. пере­кладу, курси літ. майстерності, редакторів, коректорів, англ. мови. На очному (5 р. за спеціальностями «літ. творчість» і «пере­клад худож. літ-ри») та заоч. (6 р. за спеціальністю «літ. творчість») ф-тах навч. 680 студентів, працюють 13 д-рів н., 170 проф. Від­діл. худож. пере­кладу готує пере­кладачів худож. літ-ри з англ., франц., нім., італ., іспан. та корей. мов. Під­готовка студентів здійснюється за заг.-гуманітар. (із по­глибленим ви­вче­н­ням російської мови та літературо­знавства) і твор. напрямами. Досвідчені літератори раз на тиждень проводять творчі семінари прози, поезії, драматургії, дит. літ-ри, літ. критики, худож. пере­кладу, нарису, публіцистики. Традиційно їх керівниками були ві­домі рад. письмен­ники, зокрема Є. Винокуров, В. Дементєв, В. Іванов, Є. Ісаєв, Л. Леонов, В. Лідін, В. Луговськой, Л. Озеров, Л. Ошанін, К. Паустовський, О. Рекемчук, М. Свєтлов, І. Сельвінський; курси лекцій читали вчені В. Асмус, С. Василькова, О. Власенко, В. Дин­ник, П. Таран-Зайченко, А. Тахо-Годі та ін. Серед українців в Ін­ституті навч. і пізніше працював Герой Радянського Союзу, командир партизан. зʼ­єд­нан­­ня ім. С. Ковпака П. Брайко (ре­прес. за від­мову дати ком­промат на С. Ковпака та П. Вершигору). Серед вихованців Ін­ституту — укр. письмен­ники П. Воронько, В. Ганущак, Л. Костенко, А. Мацевич, В. Мельник, І. Мельниченко, П. Мовчан, М. Негода, С. Пушик, М. Рудницький, Ю. Сердюк, Н. Стефурак. За поезії та вільнодумство заарештовано і засуджено третьокурсника з Івано-Франківщини Т. Мельничука. Вищі літ. курси закінчили Ю. Андрухович, М. Гірник, М. Клименко, А. Крижанівський, В. Рутківський, В. Сидоренко, Я. Стельмах, Л. Талалай, Б. Харчук, В. Чемерис, І. Чендей та ін. Ін­ститут видає від кін. 1980-х рр. щоріч. зб. наук. праць «Писатель и жизнь», серію кн. «Писатели о творчестве», колективні зб. прози студентів і слухачів «Начало», поет. альманах «Тверской бульвар, 25», від 1993 — моно­графії, зб. наук. праць, щорічник «Вестник Литературного ин­ститута». При Ін­ституті діють аспірантура, докторантура за спеціальностями «тео­рія літ-ри», «рос. мова», «рос. літ-ра». 2010 спільно з Італ. культур. центром у Москві засн. літ. премію «Радуга» для молодих літераторів із Росії та Італії. Ін­ститут провів 2015 Між­нар. письмен­ниц. форум «Літ. Євразія». Ректорами в повоєн. час були В. Пименов, О. Єгоров. Від 2014 в. о. ректора — О. Варламов.

С. Г. Пушик

Завантажити статтю