Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка

Визначення і загальна характеристика

ЛЬВІ́ВСЬКА НАЦІОНА́ЛЬНА МУЗИ́ЧНА АКАДЕ́МІЯ ім. М. Лисенка  — вищий на­вчальний заклад, що здійснює під­готовку фахівців у галузі музики; один із най­старіших музичних на­вчальних закладів у Європі. Виникне­н­ня та існува­н­ня Академії тісно повʼязані з діяльністю ін. навч. муз. закладів Львова, історія котрих сягає 1826, коли завдяки клопота­н­ням Ф. Моцарта, сина ві­домого ком­позитора, був від­критий спів­очий ін­ститут ім. св. Цецилії, на основі якого 1838 по­стало Галиц. муз. товариство. При ньому 1839 організовано муз. ін­ститут, що функціонував до 1848. 4 грудня 1853 сформовано дирекцію Галиц. муз. товариства, до складу якої уві­йшов також дир. консерваторії, затв. статут і роз­почато навч. у консер­ваторії. Одним із перших дир. став учень Ф. Шопена, ві­домий піаніст і композитор К. Мікулі; у різні роки педагогами були М. та А. Солтиси, В. Курц, Я. Галь та ін. У цьому навч. закладі здобули освіту видатні музиканти різних національностей, серед них — С. Крушельницька, Д. Січинський, О. Мишуга, В. Барвін­ський, М. Ро­зенталь, Л. Марек. 1903 з ініціативи А. Вахнянина та укр. діячів культури у Львові створ. Вищий муз. ін­ститут, якому згодом присвоєно імʼя М. Лисенка. Завдяки зуси­л­лям його перших кер., зокрема С. Люд­кевича та В. Барвінського, профес. рівень випускників став незабаром на­стільки високим, що вони могли з успіхом ви­ступати на сценах Європи й Америки. Особливо славилася фор­тепіан­на школа, пред­ставлена Р. Савицьким, Д. Гординською-Каранович та Г. Левицькою. Май­же у всіх містах Галичини Вищий муз. ін­ститут організував свої філії, що мало винятково важливе значе­н­ня для культур. роз­­витку краю. У між­воєн. період у Львові виникла ще одна консерваторія — ім. К. Шимановського. Крім консерваторій, у Львів. університеті, від­повід­но до давніх європ. традицій, від 1911 функціонував музикозн. ф-т, яким завідував видат. польс. музико­­знавець А. Хибінський. У нього навч. ві­домі польс. та укр. учені, знані також за кордоном, зокрема М. Антонович, З. Лісса, С. Лобачевська, М. Щепанська. 1939 шляхом обʼ­єд­на­н­ня консерваторії Польс. муз. товариства, Вищого муз. ін­ституту ім. М. Лисенка, Консерваторії ім. К. Шимановського та каф. музикології Львів. університету створ. Львів. держ. консерваторію ім. М. Лисенка, пер­шим дир. якої став В. Барвінський. 1992–2000 — Вищий держ. муз. ін­ститут ім. М. Лисенка, від 2000 — Львів. держ. муз. академія ім. М. Лисенка, від 2007 — сучасна назва. Нині у її структурі діють 5 факультетів: фортепіан., оркестр. (з від­ділами скрипки, струн­них, нар., духових та удар. інструментів), диригент. (з від­ділом хор. та оперно-симф. диригува­н­ня), теор.-композитор. і вокал. В Академії навч. бл. 800 студентів. Працюють бл. 250 викл., зокрема 4 академік і чл.-кор., 15 д-рів н., 42 проф., 89 канд. н., 22 нар. і 26 засл. арт. України, 22 засл. діячі мистецтв України. Навч. здійснюється на ден­ному, заоч. (за винятком вокал. і композитор. факультетів) та вечір. (тільки на вокал. ф-ті) від­ділах. Діють дворічні під­готовчі курси вступників зі спеціальностей «сольний спів» та «композиція». Здійснюють під­готовку громадян зарубіж. країн за урядовими угодами з між­нар. і громад. організаціями та на основі угод і контрактів між Академією та організаціями чи приват. особами. Серед ві­домих науковців і митців, які працювали, — А. Солтис, М. Колес­са, Р. Сімович, Ю. Коф­флер, Л. Мюнцер, С. Крушельницька, О. Криштальський, В. Іг­натенко, І. Кушплер, І. Лацанич. Нині в Академії працюють ві­домі музиканти — М. Скорик, Л. Шутко, М. Байко, Л. Божко-Лацанич, В. Камінський, Б. Каськів, Х. Колес­са, М. Кушнір, М. Крих-Угляр, М. Крушельницька, Ю. Ла­нюк, Я. Матюха, А. Микитка, І. Пи­латюк, Л. Посікіра, З. Остафійчук, Й. Ермінь, О. Рапіта, Б. Фроляк, Е. Чу­прик, В. Цайтц, І. Юзюк. Наукові дослідже­н­ня: про­блеми муз. психології (Л. Кияновська) та медієвістики (Ю. Ясіновський), історії зарубіж. (С. Павлишин) та сучас. укр. (О. Козаренко) му­зики, етномузикології (Б. Луканюк), муз. журналістики (Л. Мель­ник) та виконавства (Н. Кашкадамова, О. Катрич). Від 2000 ви­дає «Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка», від 2011 — квар­тальник «Українська музика», моногр. дослідж., під­ручники й посібники. На базі Академії про­водять між­нар. наук. конф. за участі провід. учених України, Польщі, Чехії, Словач­чини, Румунії, Росії, Німеч­чини, Австрії, США. Серед студент. виконав. колективів — симф. оркестр, Ка­мерний оркестр «Академія», ор­кестри нар. інструментів. При Академії діє Оперна студія (з симф. орке­стром та хором), що здійснює по­становки опер. тво­рів (зокрема «Купало» А. Вахнянина, «Роксоляна» Д. Січинського, ред. М. Скорика, «Зоря» І. Со­невицького, «Ноктюрн» М. Лисенка, «Дон Жуан» В.-А. Моцарта). Дослідж. нар. музики проводить Н.-д. лаб. муз. етнології, яка має найбільший в Україні архів зразків нар. музики з Галичини та суміж. регіонів. У різний час ректорами були С. Павлюченко (1948–53), М. Ко­лес­са (1953–65), З. Дашак (1965–91), М. Крушельницька (1991–99), І. Пилатюк (від 1999).

Літ.: Сторінки історії Львівської державної музичної академії ім. М. В. Лисенка. Л., 2003; Мазепа Л., Мазепа Т. Шлях до музичної академії: У 2 т. Л., 2003; Камінський В. Львівській музичній академії — 150 років! // Мист. обріїʼ2003: Альм. К., 2004.

В. Є. Камінський

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю