ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка

ЛЬВІ́ВСЬКА НАЦІОНА́ЛЬНА МУЗИ́ЧНА АКАДЕ́МІЯ ім. М. Лисенка – вищий навчальний заклад, що здійснює підготовку фахівців у галузі музики; один із найстаріших музичних навчальних закладів у Європі. Виникнення та існування Академії тісно пов’язані з діяльністю ін. навч. муз. закладів Львова, історія котрих сягає 1826, коли завдяки клопотанням Ф. Моцарта, сина відомого ком­позитора, був відкритий співочий інститут ім. св. Цецилії, на основі якого 1838 постало Галиц. муз. товариство. При ньому 1839 організовано муз. інститут, що функціонував до 1848. 4 грудня 1853 сформовано дирекцію Галиц. муз. товариства, до складу якої увійшов також дир. консерваторії, затв. статут і розпочато навч. у консер­ваторії. Одним із перших дир. став учень Ф. Шопена, відомий піаніст і композитор К. Мікулі; у різні роки педагогами були М. та А. Солтиси, В. Курц, Я. Галь та ін. У цьому навч. закладі здобули освіту видатні музиканти різних національностей, серед них – С. Крушельницька, Д. Січинський, О. Мишуга, В. Барвін­ський, М. Розенталь, Л. Марек. 1903 з ініціативи А. Вахнянина та укр. діячів культури у Львові створ. Вищий муз. інститут, якому згодом присвоєно ім’я М. Лисенка. Завдяки зусиллям його перших кер., зокрема С. Люд­кевича та В. Барвінського, профес. рівень випускників став незабаром настільки високим, що вони могли з успіхом виступати на сценах Європи й Америки. Особливо славилася фор­тепіанна школа, представлена Р. Савицьким, Д. Гординською-Каранович та Г. Левицькою. Май­же у всіх містах Галичини Вищий муз. інститут організував свої філії, що мало винятково важливе значення для культур. роз­витку краю. У міжвоєн. період у Львові виникла ще одна консерваторія – ім. К. Шимановського. Крім консерваторій, у Львів. університеті, відповідно до давніх європ. традицій, від 1911 функціонував музикозн. ф-т, яким завідував видат. польс. музико­знавець А. Хибінський. У нього навч. відомі польс. та укр. учені, знані також за кордоном, зокрема М. Антонович, З. Лісса, С. Лобачевська, М. Щепанська. 1939 шляхом об’єднання консерваторії Польс. муз. товариства, Вищого муз. інституту ім. М. Лисенка, Консерваторії ім. К. Шимановського та каф. музикології Львів. університету створ. Львів. держ. консерваторію ім. М. Лисенка, пер­шим дир. якої став В. Барвінський. 1992–2000 – Вищий держ. муз. інститут ім. М. Лисенка, від 2000 – Львів. держ. муз. академія ім. М. Лисенка, від 2007 – сучасна назва. Нині у її структурі діють 5 факультетів: фортепіан., оркестр. (з відділами скрипки, струнних, нар., духових та удар. інструментів), диригент. (з відділом хор. та оперно-симф. диригування), теор.-композитор. і вокал. В Академії навч. бл. 800 студентів. Працюють бл. 250 викл., зокрема 4 академік і чл.-кор., 15 д-рів н., 42 проф., 89 канд. н., 22 нар. і 26 засл. арт. України, 22 засл. діячі мистецтв України. Навч. здійснюється на денному, заоч. (за винятком вокал. і композитор. факультетів) та вечір. (тільки на вокал. ф-ті) відділах. Діють дворічні підготовчі курси вступників зі спеціальностей «сольний спів» та «композиція». Здійснюють підготовку громадян зарубіж. країн за урядовими угодами з міжнар. і громад. організаціями та на основі угод і контрактів між Академією та організаціями чи приват. особами. Серед відомих науковців і митців, які працювали, – А. Солтис, М. Колесса, Р. Сімович, Ю. Коф­флер, Л. Мюнцер, С. Крушельницька, О. Криштальський, В. Іг­натенко, І. Кушплер, І. Лацанич. Нині в Академії працюють відомі музиканти – М. Скорик, Л. Шутко, М. Байко, Л. Божко-Лацанич, В. Камінський, Б. Каськів, Х. Колесса, М. Кушнір, М. Крих-Угляр, М. Крушельницька, Ю. Ла­нюк, Я. Матюха, А. Микитка, І. Пи­латюк, Л. Посікіра, З. Остафійчук, Й. Ермінь, О. Рапіта, Б. Фроляк, Е. Чуприк, В. Цайтц, І. Юзюк. Наукові дослідження: проблеми муз. психології (Л. Кияновська) та медієвістики (Ю. Ясіновський), історії зарубіж. (С. Павлишин) та сучас. укр. (О. Козаренко) му­зики, етномузикології (Б. Луканюк), муз. журналістики (Л. Мель­ник) та виконавства (Н. Кашкадамова, О. Катрич). Від 2000 ви­дає «Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка», від 2011 – квар­тальник «Українська музика», моногр. дослідж., підручники й посібники. На базі Академії про­водять міжнар. наук. конф. за участі провід. учених України, Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії, Росії, Німеччини, Австрії, США. Серед студент. виконав. колективів – симф. оркестр, Ка­мерний оркестр «Академія», ор­кестри нар. інструментів. При Академії діє Оперна студія (з симф. оркестром та хором), що здійснює постановки опер. тво­рів (зокрема «Купало» А. Вахнянина, «Роксоляна» Д. Січинського, ред. М. Скорика, «Зоря» І. Со­невицького, «Ноктюрн» М. Лисенка, «Дон Жуан» В.-А. Моцарта). Дослідж. нар. музики проводить Н.-д. лаб. муз. етнології, яка має найбільший в Україні архів зразків нар. музики з Галичини та суміж. регіонів. У різний час ректорами були С. Павлюченко (1948–53), М. Ко­лесса (1953–65), З. Дашак (1965–91), М. Крушельницька (1991–99), І. Пилатюк (від 1999).

Літ.: Сторінки історії Львівської державної музичної академії ім. М. В. Лисенка. Л., 2003; Мазепа Л., Мазепа Т. Шлях до музичної академії: У 2 т. Л., 2003; Камінський В. Львівській музичній академії – 150 років! // Мист. обрії’2003: Альм. К., 2004.

В. Є. Камінський

Рекомендована література

  1. Сторінки історії Львівської державної музичної академії ім. М. В. Лисенка. Л., 2003;
  2. Мазепа Л., Мазепа Т. Шлях до музичної академії: У 2 т. Л., 2003;
  3. Камінський В. Львівській музичній академії – 150 років! // Мист. обрії’2003: Альм. К., 2004.

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка / В. Є. Камінський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-59591

Том ЕСУ:

18-й

Дата виходу друком тому:

2017

Дата останньої редакції статті:

2017

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

59591

Кількість переглядів цього року:

108

Схожі статті

Запорізька державна інженерна академія
Заклади освіти  | Том 10 | 2010
М. Ю. Пазюк
Донецький національний технічний університет
Заклади освіти  | Том 8 | 2008
А. Є. Смирнова
Науково-технічний університет ім. Ю. Бугая Міжнародний
Заклади освіти  | Том 22 | 2020
Ю. М. Бугай

Нагору