Макарівський район

МАКА́РІВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у західній частині Київської області. Межує на Пн. з Бородян., на Сх. — з Києво-Святошин., на Пд. Сх. — з Васильків., на Пд. — з Фастів. р-нами Київ. обл., на Сх. — з Брусилів. і Радомишл. р-нами Житомир. обл. Утвор. 1923. Відтоді до 1930 — у складі Київ. округи, від 1932 — Київ. обл. Під час голодомору 1932–33 померли бл. 15 тис. осіб. Від липня 1941 до листопада 1943 — під нім.-фашист. окупацією; перебував у складі ген. округи «Київ» райхскомісаріату «Україна». Від березня 1943 діяло Київ. з’єднання партизан. загонів І. Хитриченка, деякий час базувалися партизан. з’єднання С. Ковпака та М. Наумова. У с. Бишів був створ. рай. осередок ОУН–УПА. На фронтах 2-ї світової війни та під час підпіл. діяльності загинули бл. 7 тис. жит. 1966 приєднано села ліквід. у 1959 Бишів. р-ну. 1986 у 23-х насел. пунктах оселилися бл. 9 тис. осіб із зони відчуження після аварії на ЧАЕС. Площа 1362,4 км². За переписом насел. 2001, проживали 47 915 осіб (складає 83,7 % до 1989); станом на 2016 — 36,7 тис. осіб. У складі р-ну — смт Макарів і Кодра та 67 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Поліської низовини та Київ.-Макарів. геоботан. р-ну Київсько-Поліського геоботанічного округу. Пн. частина належить до Київського Полісся. Поверхня — низовинна пологохвиляста мореннозандр. рівнина, розчленована річк. долинами, балками та ярами. Корисні копалини: граніт (Соснів. граніт. кар’єр), мергель, глина, пісок, торф. Протікають річ- ки бас. Дніпра — Ірпінь (у межах р-ну — 29 км) з притоками Буча (16 км), Лупа (14 км) та Сивка (17 км), Здвиж (34 км) і Кодра (бл. 20 км; обидві — притоки Тетерева). У с. Лишня — оз. Гоберове. Ґрунти переважно дерново-підзолисті (бл. 52 %), є сірі лісові, дернові та торфово-болотні. Пл. ліс. насаджень 37 198 га; ростуть сосна, вільха, береза, дуб, граб, клен. Об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення — заказник Мутвицьке урочище (створ. 1996, ландшафт., 785 га); місц. — заказники Атаманова роща (ботан., 14,5 га; обидва — Забуян. сільс. рада), Борові ділянки (56 га, Комарів. сільс. рада), Цезарівський (475 га, Ніжиловиц. сільс. рада; обидва — ландшафтні; усі — 1994), пам’ятки природи Віковий дуб черешчатий (понад 200 р., вис. понад 24 м; 1972, ботан., Небелиц. лісництво, Борів. сільс. рада), Змієві вали (вис. 1–3 м, шир. 6–9 м, заг. довж. 15 920 м; 2002, геол., 15,75 га, з них на тер. Макарів. лісництва — 7,58 га, Небелиц. лісництва — 7,2 га, Ніжиловиц. лісництва — 0,97 га; становлять також археол. цінність, гол. пункти локалізації: села Бишів, Борівка, Горобіївка, Грузьке, Копіївка, Лубське, Мотижин, Ніжиловичі, Ситняки, Фасова, Чорногородка), пам’ятка садово-парк. мистецтва Копилівський парк (1972, 8 га; цінний старовік. насадженнями липи, клена, ялини та ін. декор. породами дерев віком понад 110 р.; 1889–90 у ньому побував композитор П. Чайковський, який гостював у поміщиків фон Мекків), заповідне урочище Вепрове (1994, 118 га, Небелиц. сільс. рада). Галуз. структура промисловості: харч. — 40 %, хім. — 20 %, легка — 10 %, металургія та оброблення металу — 10 %, машинобудування — 10 %. Гол. підприємства працюють у райцентрі, селах Калинівка, Березівка (наук.-вироб. фірма «Бранд Майстер Сервіс», оброблення металу та нанесення покриття на нього), Копилів (вироб.-склад. комплекс-філія «РУУККІ Україна», металочерепиця, трапецієподібні, несучі та катані профілі, сендвіч- і фасадні панелі, термо- та легкі сталеві прогони, штрипси, планки, спецпланки), Мотижин («УкрЕкоХліб», потуж. 1,9 т/добу, хлібобулочна, сухарна та кондитер. продукція з пророщеного зерна без використання дріжджів, борошна та хім. розпушувачів), Плахтянка (НВП «Укрзооветпромпостач», готові корми, премікси та білково-мінерал. вітамінні домішки для тварин), Червона Слобода (місце провадження діяльності держ. підприємства «Укрспирт», засн. 1881, спирт «вищої очистки», «екстра», «люкс» із зерна пшениці, кукурудзи та жита, ефіро-альдегідна фракція, сивушне масло, зріджений вуглекислий газ і барда; «Слобода Ко», безалкогол. напої торг. марки «Добрава», зокрема питна вода «Слобідська»), Юрівка («Алдолат», молоко, масло та сир). У рад. період і 1990-х рр. у Кодрі діяв завод мед. скла, у с. Копилів — комбікорм. завод, у с. Комарівка — мебл. ф-ка. Пл. с.-г. угідь 49 082 га, з них орних земель — 46 240 га. Станом на 1 січня 2017 було 23 с.-г. підприємства, які займаються рослинництвом, картоплярством, вирощуванням грибів, фруктів, ягід, тваринництвом, птахівництвом. 1972 у с. Копилів засн. відділ. селекції озимої пшениці (тут створ. сорти: Поліська-70, -85, -87, -90 та ін.) Інституту землеробства НААНУ. 2016 зібрано 109,2 тис. т зернових і зернобобових з пл. 20,45 тис. га. Урожайність підприємства «Агро-Ленд» склала 78,2 ц/га озимої пшениці, «Київська» — 29,3 ц/га озимого жита, «Добробут» — 43,6 ц/га вівса, «Інтердефагрі» — 37 ц/га ячменю. З тех. культур намолочено 11 253 т соняшнику з пл. 5856 га та 204,3 т сої з пл. 101 га. Викопано 6 тис. т картоплі з пл. 200 га (картоплярством займаються у селах Королівка та Маковище), вирощено 4 тис. т яблук і 1590 т ягід. У цьому ж році вироблено 7195 т молока, 1024 т м’яса худоби та птиці, 41,2 млн шт. яєць. У с. Небелиця — кінно-спорт. база, у с. Ясногородка — страусина племінна ферма. Проходять Пд.-Зх. залізниця (ст. Буян у Кодрі), міжнар. автомагістраль Київ–Чоп і автошляхи заг. користування місц. значення Київ–Бишів–Фастів, Бишів–Макарів–Бородянка, Макарів–Кодра, Макарів–Борівка, Макарів–Комарівка (заг. довж. автодоріг 350,7 км). У М. р. — Макарів. мед. коледж, 33 заг.-осв. та 32 дошкіл. навч. заклади, рай. міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, рай. дит. школа мистецтв та її філії у Кодрі та селах Бишів і Червона Слобода, рай. Центр соц. підтримки для дітей і сімей «Промінь надії», рай. ДЮСШ, рай. Центр творчості дітей і юнацтва ім. Данила Туптала; 41 Будинок культури та клуб, 43 б-ки, Макарівський історико-краєзнавчий музей та його Новосілків. філія декор.-приклад. мистецтва, Бишів. шкіл. істор.-краєзн. музей, Ко- дрян. шкіл. музей бойової слави, Ніжиловиц. істор. музей; центр. рай. лікарня, 11 амбулаторій, 34 фельдшер.-акушер. пункти. Виходить рай. г. «Макарівські вісті». Функціонують нар. аматор. колективи у Макарові, селах Бишів (хор «Чарівник», ансамбль «Любисток»), Грузьке (фольклор. колектив «Живиця»), Колонщина (фольклор. ансамбль «Берегиня»), Ситняки (фольклор. колектив «Червона калина»). У Макарові та у с. Козичанка (у батьків. садибі графіка, засл. художника України А. Марчука, який народився у сусід. с. Весела Слобідка) щорічно проводять живописні пленери, симпозіуми скульптури, муз.-поет. вечори, у с. Новосілки — козац. свято. Реліг. громади: УПЦ КП — 13, УПЦ МП — 20, УГКЦ –1, євангел. християн-баптистів — 9, християн віри євангельської — 1, адвентистів сьомого дня — 1, свідків Єгови — 1. Пам’ятки архітектури місц. значення: садиб. будинок поміщиків фон Мекків у с. Копилів (19 ст.), церкви Різдва Богородиці у селах Чорногородка та Гавронщина (обидві — 1887). Пам’ятки археології: стоянка мезоліту–неоліту (села Гавронщина, Завалівка), курганні групи (села Андріївка, Грузьке, Козичанка, Липівка, Мар’янівка, Мотижин, Наливайківка, Небелиця, Ніжиловичі, Пашківка, Садки, Соснівка, Червона Слобода, Яблунівка) та кургани (села Великий Карашин, Колонщина, Людвинівка, Рожів, Ситняки, Соснівка, Фасова) 3 тис. до н. е. — 1 тис. н. е., поселення бронз. (села Завалівка, Липівка, Лубське, Пашківка, Яблунівка) і заліз. (села Миколаївка, Чорногородка) віків, поселення скіф. часу (с. Новосілки), поселення зарубинец. і київ. (с. Мостище), черняхів. (села Новосілки, Соснівка), підгірців. (с. Новосілки) культур, давньорус. городища та поселення (села Андріївка, Бишів, Козичанка, Колонщина, Копіївка, Малий Карашин, Мостище, Мотижин, Небелиця, Новосілки, Рожів, Ферма, Чорногородка, Яблунівка, Ясногородка). Знайдено монети різного часу багатьох країн у селах Бишів (1961, 200 шт., чеканені у 18 ст., Польща; 2 шт. Рим. і 1 шт. Візантій. імперій; 1998, 400 шт., кін. 19 — поч. 20 ст.; 2001, 8 шт., 2-а пол. 18 ст.; усі — Росія), Новосілки (1975, 38 шт., 16–17 ст., Бельгія, Іспанія, Литва, Моск. держава, Польща, Прусія, Швеція), Андріївка (1889, понад 50 шт., 17 ст.), Рожів (1851 і 1857, відповідно 640 і 596 шт., 16–18 ст.; усі — Польша). Пам’ятки досліджували В. Антонович, В. Баран, Л. Залізняк, М. Кучера, Є. Симонович, Д. Телегін, Р. Терпиловський, С. Бєляєва, Н. Блажевич, Є. Гороховський, А. Некрасова, О. Сєров та ін. За козац. реєстром 1649 існували сотні: Бишів. (центр — сучасне с. Бишів), Рожів. (с. Рожів; обидві — Білоцерків. полку), Макарів. і Ясногород. (с. Ясногородка; обидві — Київ. полку). Встановлено майже у кожному селі пам’ятні знаки жертвам голодомору, понад 50 пам’ятників, обелісків і пам’ят. знаків воїнам-землякам і воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової війни. Є 56 брат. могил, в одній з яких у с. Рожів похов. Герой Радянського Союзу А. Гробов. Серед видат. уродженців — вет. лікар, академік НААНУ В. Левченко (с. Королівка), хіміки О. Андрійко (с. Бишів), К. Левченко (с. Юрів), фізики В. Бабич (с. Борівка), С. Кошова (с. Новосілки), фахівець у галузі літакобудування В. Король (с. Маковище), фахівець у галузі оптично-електрон. систем В. Молебний (с. Чорногородка), фахівець у галузі буд. механіки В. Сівко (с. Макарівська Буда), фахівець у галузі енергетики та електротехніки Г. Федоренко (с. Небелиця), математики М. Кухарчук (с. Грузьке), В. Терещенко (с. Фасова), селекціонери І. Карпович (с. Козичанка), О. Коломієць (с. Липівка), фахівець у галузі рослинництва М. Паламар (с. Козичанка), зоотехнік П. Кондратенко (с. Людвинівка), лікар-терапевт М. Потяженко (с. Колонщина), лікар-стоматолог Г. Семенченко (с. Ситняки), економісти В. Більський (с. Ніжиловичі), Ю. Литвин (с. Пашківка), Л. Ловінська (с. Леонівка), А. Шевченко (с. Липівка), історики М. Головко (с. Бишів), М. Козицький, Й. Ремезовський (обидва — с. Рожів), Й. Черниш (с. Копилів), історик, політолог М. Кармазіна (с. Бишів), історик, письменник В. Кулаковський (с. Мостище), правознавець В. Кривенко (с. Мотижин), педагог В. Тарасун (с. Королівка); письменники І. Захарченко (с. Ситняки), І. Куштенко (с. Чорногородка), Г. Майстренко (с. Забуяння), В. Малик, П. Сиченко (2005 відкрито погруддя; обидва — с. Новосілки), М. Олійник (с. Бишів), О. Підсуха (с. Ніжиловичі); графік Б. Бойко (с. Бишів), живописець К. Литвин (с. Копіївка), художник-проектант В. Єрмолаєв (с. Чорногородка), майстри худож. обробки деревини, засл. майстри нар. творчості України Ф. Можаровський (с. Соболівка), В. Рудковський (с. Маковище), майстер нар. дерев’яної скульптури В. Варава (с. Копилів), майстриня худож. текстилю А. Ламах (с. Ніжиловичі), майстер худож. скла П. Семененко (Кодра); хор. диригент, композитор Б. Левитський (Левицький; с. Андріївка), композитор П. Петров-Омельчук (с. Липівка), піаністка, засл. арт. України А. Толстих (с. Забуяння); актор, нар. арт. РФ М. Мартон; політ. діячі Р. Безсмертний (обидва — с. Мотижин), П. Германчук (с. Андріївка); фахівець у галузі фізичної культури та спорту А. Домашенко (с. Мотижин), фехтувальник (шабля) В. Лукашенко (с. Липівка); учасники 2-ї світової війни — Герої Рад. Союзу І. Кучеренко (с. Новосілки), О. Людвиченко (с. Юрівка), М. Новик (с. Гавронщина), А. Петриченко (с. Андріївка), В. Попович (с. Соснівка), повні кавалери ордена Слави М. Дюденко (с. Чорногородка), Я. Клименко (с. Борівка), Р. Лазнюк (с. Мотижин); генерал-полковник, нач. Ген. штабу ЗС України А. Лопата (с. Рожів). Із с. Бишів пов’язані життя та діяльність письменника Б. Чалого; у с. Новосілки похов. фізик, астроном М. Коцаренко, у с. Ясногородка — прозаїк, літ. критик В. Положій; у с. Червона Гірка служив священик, громад. діяч А. Жураковський.

Розмір шрифту

Макарівський район

Рекомендована література

Фотоілюстрації

Інформація про статтю

Схожі статті