Мар’їнський район
Визначення і загальна характеристика
МА́РʼЇНСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться в південно-західній частині Донецької області. Межує на Пн. з Покров. (до 2016 — Красноармій.) р-ном і Селидів. міськрадою, на Пн. Сх. — з Ясинуват. р-ном, на Сх. — з Донец. міськрадою (зокрема Петров. р-ном Донецька), на Пд. Сх. — з Докучаєв. міськрадою, на Пд. Сх. і Пд. — з Волновас., на Зх. — з Великоновосілків. р-нами Донец. обл. Утвор. у лютому 1923 з Марʼїн., Красногорів. і Старомихайлів. волостей. До 1925 — у складі Донец. губ., до квітня 1923 — Юзів. пов.; відтоді — Юзів. (1924–30 — Сталін.) округи; від 1932 — Донец. (1938–61 — Сталін.) обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяли рад. і ОУНів. підпілля. Нацисти розстріляли значну кількість мешканців р-ну. Площа 1350 км2. За переписом насел. 2001, проживали 90 434 особи (складає 92,7 % до 1989): українців — 78,5 %, росіян — 18,4 %, греків — 1,1 %, білорусів — 0,5 %, болгар — 0,3 %, вірмен — 0,2 %, азербайджанців — 0,1 %. За оцінкою Держ. служби статистики України, станом на 1 січня 2014 чисельність наяв. насел. становила 83 838, а на 1 січня 2017 — 81 890 осіб. У звʼязку з військ.-політ. конфліктом на Донбасі, який розпочався 2014 і триває донині, багато жит. переселилися в різні регіони України або емігрували, тому фактична кількість насел. є меншою. У складі р-ну — Марʼїн. (м. Марʼїнка, с. Побєда), Красногорів. (м. Красногорівка) та Курахів. (м. Курахове, смт Іллінка, с-ща Острівське та Старі Терни, с. Степанівка) міськради, Олександрів. (смт Оле-ксандрівка) і Старомихайлів. (смт Старомихайлівка) селищні ради, а також 15 сільс. рад (48 сіл). Нині є тимчасово окупованими бойовиками т. зв. Донец. нар. республіки у сх. частині р-ну смт Олександрівка та Старомихайлівка і села Луганське, Кремінець (усі прилягають до Донецька) та Сигнальне (на межі з смт Оленівка Волновас. р-ну) Луган. сільс. ради; с. Славне Луган. сільс. ради, яке залишилося під контролем укр. влади, було перепідпорядковане Новомихайлів. сільс. раді. Окрім Славного, побл. лінії зіткнення на Сх. знаходяться Марʼїнка (прилягає до Донецька й Олександрівки) та Красногорівка (на межі з Старомихайлівкою), на Пд. Сх. — села Степне, Березове і Тарамчук Степнен. сільс. ради (побл. м. Докучаєвськ). 2016 с. Островського Дачнен. сільс. ради перейменовано на Костянтинопольське. М. р. лежить на відрогах Донецької височини, у пн. частині степ. зони. Представлений широкою підвищеною пологохвилястою лесовою рівниною, яка еродована площин. змивом і окаймлена з Пд. Сх. Приазовською височиною, з Пн. і Пн. Сх. — відрогами Донецького кряжа та Придон. плато. Найбільш підвищена сх. частина р-ну (понад 200 м). Розвідані поклади ка-мʼяного вугілля, буд. і скляних пісків, глини. Гол. річки (бас. Дніпра): Вовча з притоками Лозова, Осикова та Сухі Яли; Кашлагач (впадає у Великоновосілків. р-ні в Мокрі Яли). На Пн. Зх. (на Вовчій, побл. Курахового) — Курахівське водосховище. Ґрунти переважно чорноземні (звичайних малогумусних — бл. 80 %, є також солонцюваті та лучно-солонцюваті). Пл. байрач. лісів, ліс. насаджень і чагарників 4,98 тис. га. Обʼєкти природно-заповід. фонду місц. значення: заказники Старомихайлівський (охороняється від 1982, ентомол., 0,5 га) та Красногорівський (від 2001, ландшафт., 15 га), памʼятка природи Джерела в балці Скотова (від 1995, гідрол., побл. Іллінки, 0,01 га). 1895–99 збудовано ниніш. Красногорівський вогнетривкий завод, 1936–41 — Курахівську теплову електростанцію. Пл. с.-г. угідь 116,8 тис. га, з них орних земель — 103,7 тис. га. С.-г. підприємства та фермер. господарства спеціалізуються на вирощуванні озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, картоплі та виробництві молока і мʼяса. У М. р. — Донец. аграр. технікум Луган. аграр. університету в Красногорівці, Красногорів. вище профес. училище, Курахів. профес. ліцей, Курахів. філія Дніпров. технікуму енергет. і інформ. технологій, 31 заг.-осв. школа, 25 дитсадків; Ма-рʼїнського району історії Музей, Богоявлен., Єлизаветів., Зорян., Катеринів., Новомихайлів., Новоукр., Пречистів., Степнен. сільс. музеї, Марʼїн. рай., Красногорів. і Курахів. міські б-ки для дорослих і дітей, Марʼїн. рай. і 8 сільс. Будинків культури, Курахів. міський Центр культури та дозвілля, 2 сільс. і Красногорів. міський клуби, Галицинів. і Зорян. Будинки соц.-культур. послуг, Новоселидів. і Солодків. Будинки дозвілля, Богоявлен. Будинок нар. творчості, Єлизаветів. Культурно-спорт. центр, Новомихайлів. Центр естет. виховання, Красногорів. муз. школа, Курахів. школа мистецтв; рай. лікарня у Красногорівці, Курахів. міська лікарня, 12 фельдшер.-акушер. пунктів, 9 амбулаторій заг. практики — сімей. медицини. У Кураховому виходить рай. г. «Марʼїнська нива». Віруючі є переважно парафіянами УПЦ МП; також діють протестант. реліг. громади. Памʼятка архітектури — Михайлів. церква у с. Новомихайлівка (1837). Серед видат. уродженців — вет. лікар, академік НААНУ В. Головко (Старомихайлівка), генетик, селекціонер, академік НААНУ С. Лифенко (с. Богоявленка); фахівець у галузі гідрогазодинаміки, тепломасообміну, ракетобудування М. Біляєв (Старомихайлівка), фахівець у галузі теплоенергетики А. Кравець (Олександрівка), фахівець у галузі двигунів внутр. згорання М. Міщенко (с. Веселий Гай), фізик С. Денисов (с. Георгіївка), фізико-хімік І. Полоцький (с. Павлівка), хімік А. Турчанін (Курахове), фахівець у галузі буд. механіки Ф. Шевченко (с. Костянтинівка), дерматолог-венеролог В. Бочаров (Старомихайлівка), лікар-хірург О. Грінцов (с. Павлівка), лікар-гігієніст Е. Деркачов, лікар-морфолог В. Янушевський (обидва — с. Максимільянівка), лікар-радіолог М. Конькова (Курахове), лікар-фізіотерапевт В. Сокрут (с. Єлизаветівка), фахівець у галузі харчової промисловості Г. Васюкова (Красногорівка), фахівець у галузі виноробства С. Кішковська (Олександрівка), вет. лікар Л. Корнієнко (Красногорівка), фахівець у галузі рослинництва М. Рябченко (Іллінка), мовознавець В. Галич (Олександрівка), філософ М. Булатов, педагог М. Коляда; брати прозаїк, публіцист Анатолій і лікар-педіатр, хірург Валентин Москаленки; дир. Нац. інституту стратег. дослідж. А. Єрмолаєв (усі — Красногорівка), ректор Нац. академії Держ. прикордон. служби України, генерал-лейтенант В. Райко (с. Єлизаветівка), ректор Донец. інституту соц. освіти О. Гладчук (Олександрівка); письменниця, перекладачка В. Віта (Старомихайлівка), письменник П. Горецький (с. Максимільянівка); архітектор І. Алфьоров; графік, живописець, засл. художник УРСР І. Дзюбан (обидва — с. Костянтинівка), живописці В. Гончаров (Старомихайлівка), М. Єрьомка (с. Степне), скульптор, художник М. Шма-тько (Красногорівка), скульптори С. Гонтар (Курахове), М. Декерменджі (с. Максимівка); співачка, нар. арт. України Т. Бабич (Красногорівка; див. пісен. дует «Тетяна+Андрій»), співак (лірико-драм. тенор), засл. арт. України В. Гурба; актриси Л. Могильова (засл. арт. УРСР) та О. Галицька (усі — Курахове); учасники 2-ї світової війни, Герої Рад. Союзу М. Буряк (с. Желанне Перше), П. Воронін (с. Максимільянівка), В. Жильцов (Старомихайлівка), В. Журавльов (с. Катеринівка), К. Талах (с. Максимівка), В. Харченко (с. Новоукраїнка); учасник 2-ї світової війни, повний кавалер ордена Слави Ф. Посохов (Красногорівка). У 1930-х рр. у Старомихайлівці досліджував давні кургани археолог, етнограф, мистецтвознавець М. Макаренко. З Марʼїн. р-ном повʼязані життя учасника 2-ї світової війни, Героя Рад. Союзу І. Середи (мешкав у с. Галицинівка, де нині є памʼят. знак) і новаторів с.-г. виробництва, двічі Героїв Соц. Праці С. Бешулі (очолював колгосп у с. Єлизаветівка) та В. Литвиненка (народився у с. Зоряне; встановлено погруддя обох). 1962 у Красногорівці відкрито памʼятник Т. Шевченку, 2017 у Марʼїн-ці — його погруддя.
Літ.: Бесараб І. Голодомор [Марʼїн-ський район] // Під прапором Леніна. 1990, 25, 28, 30 серп.; Норовилова В. Ті, тридцяті! 33-й рік жаху: Спогади // Марʼїн. нива. 1993, 10, 14, 17, 21 лип.; Пономаренко Г. У Донбасі голоду не було? // Там само. 2000, 25 листоп.
В. П. Малій, О. М. Стариков
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Райони 
